4. Показники особистого споживання сімей різних груп населення

Найважливішим завданням статистики є визначення тенденцій і закономірностей змін доходів та споживання окремих соціальних груп населення, для чого органи державної статистики систематично проводять обстеження бюджетів населення.

• Бюджетне обстеження – це одна з форм вибіркового спостереження, завданням якого є комплексна характеристика доходів, витрат і споживання населення.

• Бюджет сім’ї – це система показників, які характеризують рівень фактичних доходів і витрат сім’ї за відповідний період (місяць, квартал, рік).

У прибутковій частині бюджету сім’ї відображають доходи її членів за джерелами: заробітна плата працюючих, премії і доплати, пенсії, стипендії, доходи від власного господарства тощо.

У витратній частині бюджету показують витрати сім’ї за їх призначенням: на купівлю продовольчих і непродовольчих товарів, оплату житла і послуг культурно-побутового призначення, транспорту, оплату податків, на витрати, пов’язані з веденням особистого підсобного господарства.

Прибуткова і витратна частина бюджету балансується з урахуванням нагромаджень сім’ї у вигляді приросту готівки, вкладів населення в установах ощадного банку, вартості приросту худоби і птиці, кормів, продуктів та предметів особистого споживання.

• Мінімальний споживчий бюджет сім’ї (прожитковий мінімум) – мінімально необхідний рівень споживання матеріальних благ і послуг для забезпечення нормальної життєдіяльності людини при повному рівні розвитку продуктивних сил і досягнутому рівні життя населення. Він виражає мінімальну потребу людини у продовольчих і непродовольчих товарах та послугах (споживчий кошик) у натуральній і грошовій формі.

Особисте споживання – використання населенням матеріальних благ і послуг для задоволення особистих потреб. Загальний обсяг спожитих населенням благ і послуг створює фонд особистого споживання.

Показниками рівня особистого споживання сімей є споживання продуктів харчування, споживання непродовольчих товарів (предметів споживання) і користування послугами.

• Рівень споживання продуктів харчування характеризується якістю і кількістю спожитих продуктів за день, місяць, рік в розрахунку на одного члена сім’ї. При цьому враховується стать, вік і характер окремих членів сім’ї. Наприклад, споживання хліба, борошна, рису, макаронних виробів, картоплі, м’яса, молока тощо. При аналізі споживання продуктів харчування для порівняння окремі споріднені продукти об’єднують у групи. Так, хліб, борошно, макаронні вироби, бобові, рис і різні крупи об’єднують у групу хлібних продуктів; м’ясо різних видів, сало, субпродукти, ковбасні вироби і м’ясокопчення, м’ясні напівфабрикати, м’ясні і м’ясо-овочеві консерви – у групу м’ясопродуктів у перерахунку на м’ясо тощо.

Узагальнюючим показником рівня харчування є обсяг спожитих продуктів у калоріях. Поряд з цим визначають обсяг спожитих продуктів харчування у порівнянних цінах.

Важливе значення має визначення фактичних норм споживання окремих продуктів для різних статево-вікових груп населення, для чого застосовують прийоми математичної статистики.

Якщо позначити через f_i кількість осіб певної статево-вікової групи у сім’ї, а через x_i – кількість продукту, спожиту членом сім’ї певної статі і віку, то загальний обсяг спожитого сім’єю продукту υ_i становить:

.

• Рівень споживання непродовольчих товарів характеризується показниками придбання предметів непродовольчого характеру. До них належать одяг, білизна, шкарпетки, тканини, взуття, меблі, предмети санітарії та гігієни, тютюнові вироби, будівельні матеріали, паливо, корми для худоби і птиці. Важливу роль відіграє житло і його якість. Бюджетні обстеження охоплюють характеристику житлових умов сім’ї, які включають місце проживання (окрема чи загальна квартира, гуртожиток, власний будинок, наймане житлове приміщення тощо), благоустрій житла (центральне опалення, водопровід, каналізація, гаряче постачання, газ, телефон тощо), наявність гаража, зимової дачі, садового будинку.

• Рівень споживання послуг характеризується показниками витрат на оплату особистих і виробничих послуг. В обсяги реалізації послуг включають оплату житла і житлово-комунальних послуг, пошиття і ремонт одягу та взуття, ремонт культтоварів, меблів і побутової техніки, оплату пралень, хімчистки, перукарень, лазень і душових, фотографії і фотолабораторій, пунктів прокату, вартість культурно-освітніх послуг (кіно, театри, цирки, музеї і т. д.); транспортні послуги, послуги зв’язку; вартість користування дитячими закладами і оплату путівок в санаторії та будинки відпочинку, лікування, ритуальні послуги, виробничі послуги (переробка продукції, ремонт техніки та інвентаря, транспортні послуги).

Показники особистого споживання статистика вивчає у розрізі територій, соціально-демографічних груп і типів сімей залежно від їх складу, середньодушового доходу тощо.