Тема 1.4. Абсолютні та відносні показники План

1. Поняття про абсолютні величини. Види абсолютних величин. Одиниці виміру.

2. Відносні величини, їх суть, форми вираження та основні види.

3. Комплексне використання абсолютних і відносних показників.

Основні терміни і поняття

Абсолютні статистичні величини; одиниці виміру: натуральні, умовно натуральні, вартісні, трудові; індивідуальні і сумарні абсолютні величини; відносні статистичні величини: планового завдання, виконання плану, динаміки базисні і ланцюгові; структури, координації, порівняння, інтенсивності; звітна величина, база порівняння; коефіцієнт, відсоток, проміле; прості і складені показники інтенсивності.

Рекомендована література

1. Бек В.Л. Теорія статистики. – ЦУЛ, 2003., с. 86-95.

2. Вашків П.Г. Теорія статистики. – К., Либідь, 2001., с. 82-90.

3. Вашків П.Г. Статистика підприємництва. – К., 1999., с. 75-81.

4. Горкавий В. К. Статистика. – К., Вища школа. 1995., с. 51-57.

5. Опря А. Т.Статистика. – К., Урожай, 1996., с. 83-95.

6. Уманець Т. В. Пігарєв Ю. Б. Статистика. – К., 2000., с. 65-80.

7. Статистика: Підручник / За науковою редакцією док. ек. н.

С.С. Герасименка. – К., 2000., с. 43-47.

1. Поняття про абсолютні величини. Види абсолютних величин. Одиниці виміру

Базою для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави, її окремих регіонів і галузей є узагальнюючі показники. Вони можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами.

Абсолютні статистичні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри суспільних явищ за певних умов місця і часу.

Одержують їх методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації. Абсолютні величини є основою всіх статистичних розрахунків.

Абсолютні величини завжди є іменованими числами, тобто мають одиниці виміру. Розрізняють три види одиниць виміру – натуральні, вартісні і трудові.

• Натуральні – це такі одиниці виміру, які відповідають природним (фізичним) властивостям даного предмета і виражаються в мірах довжини, площі, об’єму, маси тощо або кількістю одиниць (штук), кількістю фактів чи подій.

Наприклад, одиницею виміру чисельності населення є одна людина, збір зерна вимірюється в тонах, центнерах, випуск тканин – у погонних або квадратних метрах, видобуток газу – в кубічних метрах, виробництво телевізорів – у штуках. Іноді використовують комбіновані одиниці виміру, що є добутком величин різної розмірності. Так вимірюють виробництво електроенергії в кіловат-годинах, вантажообіг транспорту – в тоннокілометрах тощо.

У деяких випадках для обліку одних і тих же товарів використовують дві одиниці обліку. Наприклад трактори можна обліковувати у штуках і за сумарною потужністю, тканини в погонних та квадратних метрах, шпали у штуках і кубічних метрах.

Для вимірювання об’ємів однорідних, але неоднакових явищ використовують умовно-натуральні одиниці виміру. При цьому вживають спеціальні перерахункові коефіцієнти, що виражають співвідношення між натуральними одиницями виміру. Наприклад, у паливно-енергетичній галузі використовують такий показник, як умовне паливо, обсяг кормів у кормових одиницях, туби (тисячі умовних банок) у консервній промисловості тощо.

• Вартісні (грошові) одиниці виміру використовують не лише на рівні окремого суб’єкта господарювання, а й на рівні галузі чи економіки в цілому. Наприклад, гривня, долар, євро тощо.

• Трудові одиниці виміру використовують для визначення обсягу трудових ресурсів чи витрат праці на виробництво продукції, для оцінки трудомісткості продукції. Наприклад людино-година, людино-день.

Абсолютні статистичні величини поділяються на індивідуальні і підсумкові (сумарні).

• Індивідуальні абсолютні величини характеризують величину окремих одиниць сукупності.

• Підсумкові (сумарні) абсолютні величини характеризують величину ознаки певної сукупності і кількості одиниць сукупності.

Абсолютні величини служать вихідними даними для всіх форм і прийомів кількісної характеристики суспільних явищ і процесів.