Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pidruchn.doc
Скачиваний:
261
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
5.06 Mб
Скачать
  1. Статистика енергетичного устаткування

Серед основних виробничих фондів особливе місце займає їх найактивніша частина, до якої належать енергетичне ( силове) і виробниче устаткування.

Енергетичне устаткування – це сукупність машин і устаткування за допомогою яких здійснюється виробництво , передача на відстань, розподіл, перетворення і споживання різних видів енергії ( електричної, механічної , теплової , атомної ).

Розрізняють такі групи енергетичного устаткування: енергогенеруючі установки, перетворювачі енергії, устаткування для передачі енергії, споживачі енергії.

Основним енергетичним устаткуванням є двигуни. За характером використовуваної енергії вони поділяються на первинні і вторинні. До первинних належать ті, що перетворюють потенційну енергію сил природи в механічну. Залежно від джерел енергії поділяють на теплові, водяні, атомні і т.ін. До вторинних відносять двигуни, які перетворюють один вид енергії в інший.

Однією з основних характеристик енергетичного устаткування є потужність, тобто здатність виконувати певний обсяг роботи за одиницю часу.

Для характеристики використання потужності окремого двигуна чи системи двигунів розраховують середню фактичну потужність, як частку від ділення обсягу виробничої (спожитої) електроенергії на кількість годин фактичної роботи двигуна чи системи двигунів за формулою :

Еф

ф  

Тф

де Еф – обсяг виробленої (спожитої) електроенергії, кВт/год.;

Тф – час фактичної роботи двигуна.

Для характеристики ефективності використання енергетичного устаткування застосовують систему статистичних показників.

  • Коефіцієнт використання устаткування за часом роботи ( коефіцієнт екстенсивного використання) розраховується як відношення часу фактичної роботи енергоустановок Тф до часу календарного Тк, режимного Тр чи планового Тпл.

  • Коефіцієнт використання енергетичного устаткування за потужністю

( коефіцієнт інтенсивного використання) розраховують як відношення середньої фактичної потужності ф до потужності ефективності максимально тривалої Nе.м.тр.

  • Загальну характеристику використання енергетичного устаткування за часом роботи і за потужністю дає коефіцієнт інтегрального використання, який визначають як відношення фактично виробленої або спожитої за весь період роботи енергії до максимально можливої кількості енергії, яка б могла бути виробленою (спожитою) за умови повного використання ефективної максимально тривалої потужності протягом всього календарного часу звітного періоду за формулою:

Еф Еф

Кінт.   = 

Емак.мож. Nе.м.тр.Тк

  1. Статистика виробничого устаткування

Виробниче устаткування – це найактивніша частина промислово – виробничих основних фондів, за допомогою яких людина безпосередньо видобуває природні багатства , або перетворює їх у необхідні для суспільства продукти.

Основною ознакою класифікації устаткування є його виробниче призначення. За способом впливу на предмет праці виробниче устаткування поділяється на три групи : механічне, термічне, хімічне.

Вивчаючи стан використання виробничого устаткування за часом роботи, статистика розрізняє фонди часу устаткування:

  • Календарний фонд – гранична кількість годин звітного періоду (місяць, квартал, рік).

  • Режимний фонд – загальний час ( у годинах) можливої роботи устаткування при встановленому режимі роботи.

  • Плановий фонд визначають як різницю між режимним фондом часу і верстато – годинами на плановий ремонт і перебування у резерві.

  • Робочий час можна визначити двояко:

а) як різницю між плановим фондом часу і верстато – годинами внутрішньозмінних, цілозмінних і цілодобових простоїв;

б) як суму фактично відпрацьованих годин кожним верстаком за всі дні місяця ( кварталу, року).

  • Інтенсивне використання устаткування відбиває його продуктивність за одиницю часу фактичної роботи:

g g

V =  або V = 

Тм Тф

де g – кількість випущеної продукції за період;

Тм, Тф – відповідно затрати можливого і фактично відпрацьованого часу, верстато – години.

  • Інтегральне використання виробничого устаткування характеризується обсягом виготовленої продукції за одиницю планового, режимного чи календарного фонду часу, тобто повним кінцевим результатом роботи устаткування.

При обчисленні коефіцієнтів інтегрального навантаження часто обмежуються добутком коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного навантаження:

Кіг = Кекс.  Кінт.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]