Дотримання прав і свобод громадян в адміністративно-юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ

Розгляд справи про адміністративне правопорушення є основною стадією провадження. На цій стадії уповноважена на те посадова особа всебічно, ретельно і об’єктивно з’ясовує всі обставини справи, вирішує питання, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, або про закриття справи. 

Ефективне вирішення цього завдання може служити надійним захистом прав громадян у сфері адміністративної юрисдикції.

Забезпечення прав громадян на цій стадії здійснюється в три етапи: підготовка до розгляду справи, безпосередній розгляд справи, винесення постанови. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) міліції, керуючись ст. 278 КпАП України, з’ясовує окремі положення.

По-перше, чи належить до його компетенції розгляд даної справи. Компетенція встановлюється нині чинним адміністративним законодавством, а також іншими законодавчими актами, що встановлюють адміністративну відповідальність. Відомчими нормативними актами компетенція ОВС в галузі адміністративної юрисдикції не встановлюється.

Правом на здійснення адміністративної юрисдикції наділені далеко не всі посадові особи ОВС, а лише вказані безпосередньо у законодавчих актах. Так, ст. 222 КпАП України визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядає міліція, і перелік осіб, які мають право накладати адміністративні стягнення від імені міліції. Крім цього, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення буде встановлено, що це не входить до компетенції посадової особи ОВС (міліції), то справу має бути направлено по підвідомчості.

По-друге, службова особа ОВС (міліції) зобов’язана з’ясувати, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. 

По-третє, необхідно з’ясувати, чи повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду. За загальним правилом розгляд справи здійснюється у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності вказаної особи, справа може бути розглянуто лише у випадку, якщо є дані про своєчасне її повідомлення щодо місця і часу розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 

По-четверте, важливою передумовою забезпечення прав громадян при підготовці до розгляду справи є з’ясування питання, чи достатньо підтверджуються дані про попередню кваліфікацію правопорушення, зібрані по справі докази, і які необхідні додаткові матеріали потрібно витребувати. З цією метою слід ретельно провести різноаспектний аналіз протоколу про адміністративне правопорушення та інших процесуальних документів. Тільки правильна кваліфікація є однією з умов забезпечення законності притягнення особи до адміністративної відповідальності.

По-п’яте, при підготовці справи передбачено розгляд питань щодо клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їхніх законних представників, адвоката. В чинному КпАП України немає відповіді на запитання про те, які власноручно клопотання можуть бути заявлені вказаними особами (виняток – клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про відкладення розгляду справи), а також яка процесуальна форма їх вирішення. Але оскільки. процедура заяви про такі клопотання, їх розгляд і прийняття відповідного рішення законодавством не врегульовано, знайти будь-яке відображення процесуальних дій у вивчених матеріалах справ було неможливим. А саме ці клопотання стосуються, як правило, формування доказової бази.

Тому такими клопотаннями можуть бути: збір додаткових доказів про припинення адміністративного переслідування, про зміну кваліфікації правопорушення. Це право має, згідно з чинним законодавством, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності (ст. 268 КпАП), потерпілий (ст. 269 КпАП), законні представники (ст. 270 КпАП), адвокат (ст. 271 КпАП), експерт (ст. 273 КпАП).

Безпосередній розгляд справи - це основний та найважливіший етап на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення. На попередній стадії справи з’ясовуються обставини для того, щоб вирішити питання, чи є склад адміністративного правопорушення для порушення адміністративного провадження по справі, пред’яв­лення звинувачення конкретній особі, направлення до відповідного органу (посадової особи), що розглядає справу. На цьому етапі розгляду справи про адміністративне правопорушення посадова особа, розглядає та вирішує справу по суті, тобто остаточно досліджує всі її посутні обставини, перевіряє докази і виносить рішення - процесуальний акт, яким особа, що притягується до адміністративної відповідальності, визнається винною у вчиненні правопорушення. 

З метою усунення недоліків у практичній діяльності ОВС (міліції) доцільно доповнити зміст протоколу про адміністративне правопорушення, а саме в бланку протоколу, де міститься графа "права і обов’язки мені роз’яснили", слід закріпити перелік прав і обов’язків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно зі ст. 268 КпАП. Ця особа, ознайомившись із даним переліком прав і обов’язків, зобов’язана поставити підпис у протоколі під цим переліком. Це буде однією із гарантій щодо забезпечення реалізації права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, користуватися юридичною допомогою адвоката, а також іншими правами, і в свою чергу, обов’язком для посадових осіб (міліції) забезпечити це право на всіх стадіях провадження по справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й на етапі безпосереднього розгляду справ у міліції. 

Література:

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К., 2002.

3. Про міліцію. Закон України. – ІнЮре. – 1999.

4. Про адвокатуру Закон України. ІнЮре. – 1998.

5. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, прокуратури, попереднього слідства. Закон України. – ІнЮре. – 1997.

6. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Автореф. дис… д-ра юрид. Наук: 12.00.07/ Одеськ-держ. ун-т. – 1996.

7. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права: Навч. посібн. – К: Вища шк. – 1991.

8. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К., 1994.

Т.А. Плугатар кандидат юридичних наук, с.н.с., провідний науковий співробітник ДНДІ МВС України