Особливості діяльності органів внутрішніх справ під час надзвичайних екологічних ситуацій (на прикладі території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи)

Останнім часом у світі спостерігається стійка тенденція до збільшення негативних соціальних явищ, природних катаклізмів та техногенних катастроф, що повною мірою характерно й для України. Забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу є обов’язком держави [1]. Внаслідок виникнення небезпечних явищ настають особливі умови життя суспільства. У найгірших випадках вплив негативного фактору призводить до часткового порушення чи повної зупинки функціонування різних інститутів держави. У такому разі державні органи переходять на особливий екстраординарний режим діяльності. Серед органів державної влади, що забезпечують права і свободи громадян за умов надзвичайних ситуацій, важливе місце належать органам внутрішніх справ (далі – ОВС).

Серед провідних вчених, які досліджували особливості їх діяльності за умов надзвичайних ситуацій можна виділити: Ю.П. Бабкова, О.М. Бандурку, А.В. Басова, Д.М. Бахраха, В.М. Комарницького, О.С. Кри­воручка, С.О. Кузніченка, А.Т. Комзюка, І.Л. Петрухіна, В.Б. Рушайла, С.М. Свистовича, С.Д. Хазанова, проте практично поза увагою науковців залишилися особливості діяльності ОВС України під час надзвичайних екологічних ситуацій, зокрема і у межах території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Нашою метою є дослідження діяльності ОВС за особливих умов, викликаних надзвичайними екологічними ситуаціями (на прикладі території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" [2] та ст. 65 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" [3] зоною надзвичайної екологічної ситуації визнається окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація. Надзвичайна екологічна ситуація – надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Найбільш характерним прикладом зони надзвичайної екологічної ситуації є територія, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС. Так, у ст. 1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" [4] дається визначення територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, забезпечення його нормальної господарської діяльності.

У відповідності до ст. 14 зазначеного Закону охорону громадського порядку на територіях зони відчуження та безумовного (обов’язко­вого) відселення, контрольно-пропускний режим при в’їзді та виїзді з таких зон забезпечують спеціалізовані органи Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про міліцію" [5] для забезпечення громадського порядку на об’єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції. Так, наведені вище обов’язки на територіях зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення виконують працівники міліції відділу зони ЧАЕС МВС України та батальйону міліції з охорони зони радіаційного забруднення МВС України. Комплектування штатних посад вказаних підрозділів здійснювати за рахунок осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ з числа ГУ МВС в Київській області та УМВС в Житомирській області, які добровільно виявили бажання працювати в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення та за висновками військово-лікарської комісії не мають протипоказань щодо участі в проведенні робіт за надзвичайних ситуацій на об’єктах ядерної енергетики.

Порядок проходження служби працівників ОВС вказаних підрозділів має певні особливості та характерні відмінності, зумовлені специфікою місцевості та виконуваними функціями. У своїй діяльності вони керуються не тільки нормами Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ [6], а й Положенням про вахтовий метод служби (роботи) органів і підрозділів внутрішніх справ України в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення [7].

Під вахтовим методом розуміється особлива форма організації служби (роботи) атестованого і вільнонайманого складу ОВС, які направляються в зону відчуження або зону безумовного (обов’язкового) відселення, у разі їх неможливого щоденного повернення до місця постійного проживання. Тривалість вахти встановлюється терміном до 30 діб, а у виняткових випадках вона може бути збільшена до двох місяців.

Змінний персонал, що перебуває на вахті, має проживати в спеціально обладнаних для цього вахтових містечках та в інших обладнаних під житло приміщеннях, яке не повинно бути розташоване в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення.

У разі виявлення медичних протипоказань або отримання максимально допустимих доз радіаційного опромінення та інших поважних причин працівник, незалежно від часу його служби у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, повинен бути переведений на іншу ділянку служби за їх межі або працевлаштован за його попереднім місцем служби на раніше обійману або рівнозначну посаду.

З метою організації належної роботи ОВС, створення умов для відпрацювання необхідної норми робочого часу та повноцінного відпочинку чисельність працівників поділяється на дві рівні зміни, які по черзі заступають на вахту. Під час комплектування змін необхідно дотримується принцип взаємозамінності, щоб у кожній із змін були спеціалісти, здатні забезпечувати функціонування підрозділу в усіх напрямках службової діяльності (роботи) з урахуванням відпусток, хвороб та інших причин відсутності працівників на вахті. Прийняття вахти відбувається одночасно всім складом зміни з реєстрацією в журналах, актах приймання-передавання територій, що обслуговуються, документації, техніки, озброєння, речового та іншого майна.

Під час виконання завдань у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення працівники ОВС тісно взаємодіють із Службою безпеки України, Держаною прикордонною службою України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України та Державним агентством України з управлінням зоною відчуження.

Основними формами такої взаємодії є:

- проведення спільних операцій в контрольованих прикордонних районах за єдиним задумом і планом, інших погоджених заходів з метою запобігання, виявлення та припинення протиправної діяльності.

- створення спільних груп для координації дій;

- спільне розташування прикордонних нарядів та нарядів від органів внутрішніх справ для зупинення та огляду транспортних засобів, перевірки документів, що посвідчують особу водія та пасажирів, з метою виконання завдань щодо боротьби з організованою злочинністю та незаконною міграцією на державному кордоні;

- обмін інформацією (у тому числі й оперативною) про обстановку в контрольованих прикордонних районах (районах виконання спільних завдань), про наміри й спроби порушень державного кордону поза пунктами пропуску, незаконне переміщення через державний кордон зброї та наркотичних речовин, матеріальних цінностей, радіоактивно забруднених предметів тощо;

- правова і практична взаємодія органів дізнання Державної прикордонної служби України та слідчих підрозділів МВС України [8];

- боротьба з браконьєрством та порушенням правил радіаційної безпеки [9];

- аналіз причин і умов, що сприяють протиправній діяльності та порушенню законодавства на державному кордоні;

- узагальнення підсумків виконання спільних завдань та розроблення нових методів і форм взаємодії.

Отже за умов надзвичайних екологічних ситуацій на ОВС покладаються в основному цілком звичайні обов’язки, які виконуються ними і у повсякденній діяльності, як наприклад охорона громадського порядку та запровадження особливого порядку в’їзду та виїзду з таких зон. Однак умови, за яких доводиться виконувати вказані обов’язки характеризуються підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, а тому вимагають від працівників ОВС належного рівня підготовки та досвідченості.

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про зону надзвичайної екологічної ситуації : Закон України від 13 липня 2000 року № 1908-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №42. – Ст. 348.

3. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.

4. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : Закон України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 198.

5. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

6. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ : Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 [Електронний ресурс] // Офіційний Веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/114-91-п

7. Про затвердження Положення про вахтовий метод служби (роботи) органів і підрозділів внутрішніх справ України в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської АЕС : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 грудня 2000 року № 920 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 13. – Ст. 581.

8. Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів Державної прикордонної служби України та Міністерства внутрішніх справ України під час виконання завдань у межах території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : Наказ Державної прикордонної служби України та Міністерства внутрішніх справ України від 12 січня 2004 року № 27/57 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 6. – Ст. 350.

9. Про посилення боротьби з браконьєрством та порушенням правил радіаційної безпеки : Наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 20 жовтня 2011 року № 69 [Електронний ресурс] // Офіційний Веб-сайт Державного агентства України з управління зоною відчуження. – Режим доступу: http://dazv.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=169: nakaz-dazv-ukrani-vd-20-jovtnya-2011-roku-69-pro-posilennya-borotbi-z-brakonrstvom- ta-porushennyami-pravil-radacino-bezpeki&catid=76:nakazi-dazv&Itemid=161

С.І. Саєнко кандидат юридичних наук, доцент,

заступник начальника кафедри

адміністративного права

та адміністративної діяльності

ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка

П.П. Фомін

кандидат юридичних наук викладач кафедри адміністративного

права та адміністративної діяльності

ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка