Система гарантій прав осіб затриманих у адміністративному порядку

За сучасних умов, розвиток демократичних засад державного управління вимагає корінного переосмислення місця особи у відносинах з державою. На перший план мають бути висунені пріорітети забезпечення прав, свобод та особистої гідності людини, що потребує розроблення відповідних механізмів. При цьому, особливу увагу слід приділяти розробці механізмів дотримання та забезпечення особистих прав осіб, які піддаються заходам адміністративної репресії. Адже примусовість і часові рамки таких заходів, особливо якщо вони пов’язані із обмеженням права на особисту свободу, можуть вплинути на здатність громадянина у здійсненні прав, обов’язків або інших дій, що забезпечують його життєдіяльність або життєдіяльність інших громадян, зачіпати честь і гідність громадянина, здійснювати сильний психічний вплив на особу. Саме це і обумовлює необхідність особливої процесуальної регламентації таких заходів та встановлення чітких правових гарантій для осіб, у відношенні яких вони застосовуються.

Питанням дотримання прав громадян під час застосування заходів адміністративного примусу вже приділялася певна увага у працях таких видатних науковців як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Бітяк, І.Л. Бородін, А.С. Васильєв, І.П. Голосніченко, Є.В. До­дін, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Є.Б. Кубко, Р.С. Мельник, О.В. Не­годченко, В.П. Пєтков, А.О. Селіванов, Ю.С. Шемшученко та інших, але при цьому, слід зазначити, що незважаючи на значну кількість робіт, присвячених цим проблемам, дослідженню гарантій правого статусу осіб затриманих у адміністративному порядку вченими не приділялося належної уваги, що обумовлює необхідність розгляду цього питання.

Враховуючи вищенаведене, метою нашої статті є розгляд системи гарантій забезпечення прав осіб, які піддані адміністративному затриманню.

У зазгальному розумінні "гарантувати" означає певним чином забезпечувати у повному обсязі будь-що, охороняти, захищати, зробити реальним [1, с. 311]. В юридичній літературі, гарантії правового статусу особи, визначають як умови та засоби, які забезпечують його (статусу) фактичну реалізацію та надійну охорону (захист) для всіх учасників правовідносин [2, с. 7].

Саме з гарантій правого статусу, їх упорядкованої системи, яка взаємодіє у вигляді певного комплексу й складається (у структурному відношенні) механізм забезпечення прав та основних свобод людини при застосування заходів адміністративного примусу, у тому числі й адміністративного затримання.

Українське законодавство, трансформуючи в національну правову систему загальновизнані принципи і норми міжнародного права, передбачає гарантії забезпечення особистих прав осіб, які підлягають административному затриманню, закріпивши їх, перш за все, в Конституції та національному законодавстві України.

Реалізація конституційних гарантій забезпечення прав таких осіб здійснюється, перш за все, шляхом адміністративно-правової регламентації затримання, завдяки чому мають бути: встановлені чіткі процедури застосування цього примусового заходу, за яких уповноважені державні органи повинні діяти у такій спосіб, щоб не допустити обмеження інших конституційних прав і свобод осіб, які затримуються; визначені терміни утримання затриманих осіб, які не можуть перевищувати термінів встановлених Конституцією України щодо обмеження права на особисту свободу. При цьому, слід зазначити, що підстави, процесуальний порядок, цілі і загальні умови обмеження свободи повинні регулюватися лише законом, норми якого мають бути співвимірні цілям, в ім’я яких вони застосовуються.

Тобто основною, й головною гарантією дотримання прав людини під час застосування адміністративного затримання є законість його застосування, яке виражається у належному нормативно-право­вому закріпленні підстав адміністативного затримання; переліку органів (посадовців) уповноважених застосовувати адміністративне затримання громадян; строків адміністративного затримання; процесуального порядку оформлення адміністративного затримання; місць і порядку утримання адміністративно затриманих осіб; прав і обов’язків таких осіб; і, нарешті, підстав і порядку звільнення затриманих осіб.

Слід зазанчити, що з цього приводу досить слушною є думка окремих дослідників, які зазначають, що за способом гарантування та формою вираження нормативні гарантії (ті, що встановлені нормами права) можна розділити на такі три групи:

• гарантії, що встановлюють межі обов’язків та прав працівників відповідного органу;

• чітке визначення юридичних фактів як гарантія правомірної поведінки визначених осіб;

• встановлення юридичної відповідальності як гарантія забезпечення прав громадян при застосуванні заходів адміністративного примусу [3, c. 47].

Розглядаючи систему гарантій прав осіб, які затримані у адміністративному порядку, слід зазначити, що деякі вчені розглядаючи поняття та зміст гарантій законності застосування заходів адміністративного примусу, а відповідно й гарантій забезпечення правого статусу особи, до якої застосовуються такі заходи, відносять до таких гарантій не тільки наявність відповідної правової регламентації порядку та підстав застосування проимусових заходів, але і наявність результативного механізму з попередження, виявлення порушень і відновлення порушених правових норм [4, с. 11], тобто весь механізм забезпечення правового статусу особи у державі, запорукою ефективного функціонування якого, є вся правова система супільства.

Так, до гарантій законності застосування різних заходів примусу, та дотримання прав особи, яка піддається заходам примусу у літературі зазвичай відносять можливість оскарження дій щодо застосування таких заходів до вищестоячих органів та суду або до міжнародних правовідновлювальних та правозахисних організацій, а також здійснен­ня контролю з боку уповноважених органів законодавчої та виконавчої влади, судового контролю, прокурорського і іншого наглядів за законністю застосування заходів припинення і попередження правопорушень [5, с. 55-59].

Вважаємо, що такі положення цілком стосуються й адміністративного затримання, тому можна вважати, що до гарантій дотримання прав осіб, які затримані у адміністративному порядку, відносяться здійснення прокурорського нагляду за законістю застосування адміністративного затримання, можливість затриманої особи оскаржити відповідні рішення і дії уповноважених органів виконавчої влади та їх посадових осіб, які повязані із застосуванням адміністративного затримання, а також можливість участі Уповноваженого з прав людини в процесі захисту конституційних прав цих осіб.

І, нарешті, кажучи про гарантії правової захищеності адміністративно затриманих осіб, слід пам’ятати про можливість звернення до міжнародних організацій таких як Комісія з прав людини ООН, Комітет з прав людини, Європейський Суд з прав людини.

Крім того, важливою гарантією дотримання прав особи, яка підлягає адміністративному затриманнню є можливість участі захисника у провадженні у справах про адміністративні правопорушення з самої початкової його стадії.

Тобто, до гарантій законності застосування адміністративного затримання ми відносимо не тільки закріплення відповідних правових норм, які мають безпосередньою метою забезпечення законності, але і діяльність уповноважених суб’єктів щодо застосування цих норм, та наявність самих таких суб’єктів.

Таким чином, гарантії дотримання прав осіб та законності застосування заходів адміністративного примусу становлять складне поняття, яке включає в себе правові норми (матеріальні та процесуальні), які регламентують підстави та процесуальний порядок юридичної діяльності щодо застосування цих норм і спеціально створені державою та передбачені у відповідних нормативних актах способи забезпечення законності (контроль, нагляд, право на звернення тощо).

Ведучи мову про юридичні гарантії правового статусу особи, яка затримана у адміністративному порядку, слід відзначити, що в науці загалом, як ми вже зазначали, розглядаючи питання щодо прав особи розрізняють їх реалізацію (використання) та охорону (захист) [2, с. 8]. Враховуючи вищенаведжене, гарантії правового статусу особи, яка піддана адміністративному затриманню можна розділити на дві групи.

Перша група гарантій включає в себе всі політико-правові принципи держави, тобто верховенство закону, поділ влади, пріоритет особистості, а також системи правових норм, які закріплюють права та свободи громадян. У цих нормах конкретизиються й уточнюються зміст тих або інших прав, визначаються суб’єкти, тобто коло осіб, які наділені цими правами, порядок, шляхи, способи та межі їх використання тощо.

Інша група передбачає захист (охорону) прав та свобод у випадках їх незаконних порушень або якщо є така загроза. Юридичною базою для цього виду гарантій слугує проголошення Конституцією право громадян на захист своїх прав та свобод всіма способами, які не заборонені законом.

Отже, підбиваючи підсумок заначимо, що юридичні (правові) гарантії прав осіб, які піддані адміністративному затриманню спрямовані не тільки на забезпечення ефективної реалізації та застосування правових норм, які регламентують порядок та підстави застосування такого примусового заходу, але і на створення результативного механізму з попередження, виявлення порушень і відновлення порушених правових норм, які регламентують конституційні засади правового статусу особи.

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / упоряд. В. Бусел. – К.: Перун, 2005. – 1720 с.

2. Дядькин Д. Н. Правовой статус лица, привлекаемого к администра­тивной ответственности. // Автореф. дис... канд. юрид. наук. – М.: Академия МВД России. – 2001. – 16 с.

3. Забезпечення прав і свобод людини в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ України : Навчальний посібник / О.М. Беницький, С.І. Саєнко, О.М. Терських. – Луганськ, 2008. – 228 с.

4. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2002. – 19 с.

5. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Навчальний посібник / За заг. ред. Моісеєва Є.М. – К.: КНТ, 2008. – 264 с.

Р.Ф. Сабіров інспектор відділення організаційно- аналітичної роботи та контролю, ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка