Окремі проблеми законодавчого закріплення адміністративної відповідальності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин

Незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин набув значних масштабів в Україні та негативно впливає на стан здоров’я і благополуччя людей та розвиток українського суспільства. Так, згідно із статистичними даними Департаменту інформаційних технологій МВС України за останнє п’ятиріччя, частка осіб, яким встановлено діагноз "наркоманія" є стабільно високою 5, 75. Реальна кількість осіб в Україні, що вже мають залежність від наркотичних засобів і психотропних речовин, орієнтовно становить понад 500 тис. Разом з тим, кількість осіб, які епізодично вживають наркотики, але ще не мають залежності, становить більше 40% від оціночної кількості тих, хто вже захворів [6, 16]. Тож очевидним є те, що доволі високою є кількість осіб, які незаконно вживають наркотики.

Також варто зазначити, що наркоманія є основою для вчинення різних протиправних діянь. Так, протягом останнього десятиліття триває збільшення кількості правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків в Україні. За цей період кількість цих правопорушень зросла на 14% [5, 76 – 77]. Ці дані свідчать про те, що нелегальний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин в Україні представляє високу суспільну небезпечність [3, 6], є негативним соціальним явищем. За даними фахівців, в Україні кількість правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків залишається на досить високому рівні [8, 3].

Саме тому протидія цьому вкрай негативному явищу є одним з найважливіших напрямків вітчизняної державної політики.

Акцентуємо, що основні шляхи протидії незаконному обігу нормативно закріплені у "Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2011 – 2015 роки", а також у Законі України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними".

Значну увагу цим питанням у своїх працях приділяють й українські науковці такі як В.Б.Авер’янов, О.М.Бандурка, Ю.П.Битяк, А.М.Волощук, Є.С.Герасименко, І.П.Голосніченко, Н.І.Золотарьова, В.О.Каплунов, Л.В.Коваль, Т.О.Коломойць, А.Т.Комзюк, О.В.Кузьменко, Е.С.Расюк, М.П.Селіванов, М.М.Тищенко, В.П.Широков, Д.О.Штань­ко та ін.

Проте поширення незаконного обігу наркотиків на території України, поява нових способів скоєння правопорушень, пов’язаних з розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин, поглиблення негативних тенденцій розвитку наркотичної ситуації в країні свідчать, що заходи, направлені на протидію правопорушенням у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, не достатньо ефективні та потребують вдосконалення.

З огляду на цей факт, одним із актуальних аспектів реформування українського адміністративного права є удосконалення інституту адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом формулювання конкретних пропозицій щодо вирішення проблем застосування норм чинного законодавства

Виходячи з цього, треба проаналізувати положення відповідного законодавства, висвітлити наявні недоліки та, відповідно, надати пропозиції щодо їх усунення.

З цією метою, вважаємо за необхідне визначити зміст такого поняття як адміністративна відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, виділити її ознаки та запропонувати пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства, які регулюють адміністративну відповідальність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні.

Так, адміністративною відповідальністю за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин вважається специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, яке полягає у застосуванні органом (посадовою особою) адміністративної юрисдикції передбаченого законом стягнення до порушника.

Проаналізувавши положення КУпАП треба зазначити, що адміністративна відповідальність фізичних осіб за незаконні дії з наркотичними засобами і психотропними речовинами, як явище правової дійсності, має ознаки, властиві як для адміністративної відповідальності взагалі й такі, що відрізняють її від інших видів. До останніх належать:

• норми, що передбачають адміністративну відповідальність у цій сфері, містяться тільки у КУпАП, тому притягнення до адміністративної відповідальності можливе у результаті вчинення адміністративних проступків, передбачених статтями 44, 44-1, 106-1, 106-2 КУпАП;

• щодо винних, які вчиняють адміністративні правопорушення у цій сфері, застосовують наступні адміністративні стягнення: штраф, конфіскація незаконно вирощуваних нарковмісних рослин та адміністративний арешт;

• право притягнення до адміністративної відповідальності надано посадовим особам органів внутрішніх справ і суддям (суду);

• порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлений законодавством і полягає в обов’язковому складанні протоколу, збиранні й оцінці доказів, винесення постанови тощо [2, 94].

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення містить шість юридичних складів адміністративних проступків, за які передбачена відповідальність у сфері незаконного обігу наркотиків:

1. ст. 44 "Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах";

2. ч. 1 ст. 44-1 "Ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп’яніння";

3. ч. 2 ст. 44-1 "Ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження",

4. ч. 1 ст. 106-1 "Невжиття заходів щодо забезпечення встановленого режиму охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць зберігання і переробки врожаю цих культур, а так само невжиття заходів щодо знищення післяжнивних залишків чи відходів виробництва, що містять наркотичні речовини";

5. ч. 2 ст. 106-1 "Невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку";

6. ст. 106-2 "Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель" [1, 20, 54].

Проступки, передбачені у пп. 1 – 3 віднесені до глави 5 "Адміністративні порушення в галузі охорони праці і здоров’я населення", де родовим об’єктом вищезазначених правопорушень за чинним законодавством є здоров’я населення. У пп. 4 – 6 вказано правопорушення, які віднесені до глави 9 "Адміністративні правопорушення у сільському господарстві. Порушення ветеринарно-санітарних правил", де родовим об’єктом виступають суспільні відносини у сфері охорони здоров’я населення.

Ми погоджуємося з думкою А.М. Волощука та вважаємо, що розташування вищезазначених правопорушень у окремій главі особливої частини КУпАП, під назвою "Адміністративні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин" призведе до позитивних наслідків у правозастосовному процесі. Основним об’єктом вказаних правопорушень має виступати встановлений порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а додатковим об’єктом – здоров’я людини [2, 93].

Також, на наш погляд, доцільно було б доповнити диспозицію ч. 1 ст. 44-1 КУпАП, визначивши в її змісті ознаки такої хвороби як токсикоманія. Для цього, пропонуємо ч. 1 ст. 44-1 КУпАП викласти у такій редакції: "Ухилення особи, хворої на наркоманію, токсикоманію, від медичного огляду на наявність факту наркотичного або токсичного сп’яніння" (курсів автора). Що надасть змогу правоохоронним органам притягувати до юридичної відповідальності винних осіб з метою протидії токсикоманії.

Разом із зазначеним, значну увагу треба приділити й адміністративним стягненням, що передбачені за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

На сьогодні найбільш поширеним з них є штраф. У статтях 44-1, 106-1, 106-2 КУпАП штраф є єдиним основним стягненням, а у ч. 1 ст. 44 КУпАП він застосовується як альтернативне покарання поряд з адміністративним арештом. Зазначимо, що штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КУпАП та іншими Законами України. Його розміри залежать від офіційно встановленого неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Мінімальний розмір штрафу, за вчинення наведених правопорушень, становить п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 44-1 КУпАП), максимальний – сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 106-2 КУпАП) [2, 95].

Між тим, дослідження особи правопорушника за незаконні дії з наркотичними засобами і психотропними речовинами показали, що вони в більшості випадків не працевлаштовані та не мають об’єктивної можливості для належного виконання такого виду стягнення як штраф. В цьому випадку, слід погодитися з тими авторами, які пропонують ввести альтернативне адміністративне стягнення, зокрема громадські роботи.

Так, А.Т. Комзюк пропонує закріпити в КУпАП максимальний розмір адміністративного штрафу на рівні 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто того мінімуму, який передбачений за вчинення злочинів (ст. 53 ККУ) та ввести в якості альтернативного покарання громадські роботи [4, 112-113], оскільки його виконання не залежить від матеріального стану правопорушника.

На підставі здійсненого аналізу адміністративно-правових норм, які встановлюють відповідальність за порушення правил обігу наркотиків, заслуговує на увагу пропозиція Д.О. Штанька щодо запровадження адміністративної відповідальності за пропаганду або незаконну рекламу наркотичних засобів і психотропних речовин [7, 36].

Окремо слід звернути увагу на проблему притягнення до адміністративної відповідальності батьків чи опікунів за вчинення неповнолітніми правопорушень. Адже питання щодо впливу батьків на поведінку своїх дітей, своєчасне виявлення ними ознак вживання дітьми наркотиків, особливо на початковій стадії, негайне звернення до спеціалістів, всебічна протидія деградації особистості дитини та попередження подальшого вчинення нею злочинів є досить важливим в аспекті ефективності чинного законодавства.

Як вказано у ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає для батьків чи опікунів за вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення. Але, на мій погляд, санкція, що передбачена цією статтею не відповідає тій ступені небезпеки, яка може наступити внаслідок вчинення правопорушення у сфері незаконного обігу наркотиків особами, які не досягли 16-річного віку. Тож відповідно пропонуємо ввести окрему статтю, що передбачає відповідальність батьків або осіб, що їх заміняють, за невиконання обов’язків по вихованню дітей у сфері вчинення дітьми правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Санкція цієї статті має передбачати більш суворе покарання у виді значного збільшення встановленого штрафу.

Здійснення комплексу правових заходів спрямованих на попередження правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин потребує також здійснення відповідних заходів організаційного характеру. При цьому особлива роль належить вдосконаленню діяльності правоохоронних органів, на які покладені завдання попередження, виявлення, припинення й розслідування правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

Так, до основних напрямків такого удосконалення серед іншого відносять [7, 37 – 38]:

- покращення професійної підготовки працівників правоохоронних органів шляхом запровадження вивчення ними практики застосування антинаркотичного законодавства;

- підвищення рівня інформаційного забезпечення правозастосовної діяльності працівників органів внутрішніх справ;

- реформування структури правоохоронної системи та приведення її у відповідність із світовими стандартами.

На наш погляд, важливу роль відіграє й методичне забезпечення у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме:

- підготовка та видання методичних рекомендацій для суб’єктів профілактичної діяльності; розповсюдження відповідної інформації серед працівників правоохоронних органів, органів охорони здоров’я, органів освіти, органів місцевого самоврядування тощо (списки наркотичних засобів і психотропних речовин, нормативні акти, характерні ознаки вживання наркотиків та ін.);

- організація та проведення науково-практичних конференцій та інших заходів з питань протидії незаконному обігу наркотиків;

- стажування та обмін досвідом працівників, до компетенції яких входить протидія незаконному обігу наркотиків тощо.

З вищезазначеного, можна зробити висновок, що адміністративною відповідальністю за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин є специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, яке полягає у застосуванні органом (посадовою особою) адміністративної юрисдикції передбаченого законом стягнення до порушника.

Вважаємо, що викладені нами пропозиції призведуть до необхідних змін у законодавстві та посприяють підвищенню ефективності норм адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, позитивно вплинуть на зменшення попиту наркотичних засобів та психотропних речовин, обмежать можливість вчинення протиправних діянь у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин тощо.

Література:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х.: Одисей, 2011. – 256 с.

2. Волощук А. М. Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин // Митна справа. – 2011. – № 3 (75). – С. 90-96.

3. Каплунов В., Широков В. Уголовно-правовая политика в сфере борьбы с незаконным оборотом наркотиков: нужны перемены // Законность. – 2009. – № 4. – С. 6-7.

4. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації / МВС України; Нац. ун-т внутрішніх справ / О. М. Бандурка (заг. ред.). – Х.: Вид-во Національного ун-ту внутрішніх справ, 2002. – 355 с.

5. Расюк Е. Поняття, ознаки, сучасний стан і тенденції наркоманії в Україні та її взаємозв’язок зі злочинністю // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 6. – С. 74-77.

6. Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання // Інформаційний дайджест з алкогольних та наркотичних проблем. – К., 2004. – 156 с.

7. Штанько Д.О. Загально-профілактична діяльність органів внутрішніх справ по скороченню незаконного обігу наркотиків і зловживання ними // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 16. – С. 35-38.

8. Штанько Д.О. Організаційно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді. – Х., 2007. – 19 с.

В.Є. Ліпецька

курсант ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка

Науковий керівник: А.П. Головін

начальник кафедри адміністративного права

та адміністративної діяльності

ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка

кандидат юридичних наук, доцент