Список використаних джерел та лiтератури

1. Еемерен Ван Ф.Х., Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация и ошибки: Пер. с англ. – СПб.: Васильевский остров, 1992. – 207 с.

2. Князев А. Основы тележурналистики и телерепортажа: Учеб. пособие / Кыргызско-Российский Славянский университет. – Бишкек: Изд-во КРСУ, 2001. – 160 с.

3. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах/ Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. – 1 том. – К.: Аконіт, 2001. – 910 с.

4. Солганик Г.Я. Автор как стилеобразующая категория публицистического текста // Вестник Москов. ун-та. Сер. 10. Журналистика. – 2001. – № 3. – С. 74-83.

5. Kleiner B. Whatever – its use in 'pseudo-argument' // Journal of Pragmatics. – 1998. – Vol. 30, № 5. – P. 589-613.

О. О. Блажкевич

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Н. Р. Петранговська

Використання реклами при формуванні дискутивних вмінь студентів і-іі курсів мовних внз

Останнім часом реклама стрімко увійшла в життя нинішнього суспільства, стала його невід’ємною частиною. Вона знаходить застосування буквально в усіх сферах життєдіяльності людини. Як засіб масової комунікації, реклама привертає до себе увагу представників різних наук. Уже майже століття вона є об’єктом дослідження лінгвістики, психології, соціології, культурології, філософії тощо. Сучасна лінгвістика демонструє зростаючий інтерес до рекламного тексту, який є об’єктом аналізу як зарубіжних, так і вітчизняних мовознавців, які досліджують рекламні тексти в різних аспектах (Зелінська О.І., Корнєва Ю.Б., Сорокін Ю.О., Охріменко В.І., Зірка В.В., Дедюхін А.О., Коваленко Н.Л., Лисичкіна І.О. та ін.) [4].

З огляду на особливий характер цієї форми комунікації, перелік варто було б доповнити методистами, які зробили спроби розв’язати низку проблем, пов’язаних інтеграцією реклами в навчання іноземних мов, а саме роботи Дульянінова А. Г., Ігумнової Ж. І., Мельника П. Ю., Dominic Ambrose та ін. Зважаючи на яскраву неординарність зображувального компонента реклами, вона здатна забезпечувати ефективне опрацювання мовного матеріалу та навчання експресивних форм мислення, таких як суджень, міркувань, умовиводів і понять, а також розвивати дискутивні вміння студентів [1].

Маємо зазначити, що реклама проникає у всі сфери громадського життя і має численний ряд переваг перед іншими видами текстів. Вона включає різні види інформації (лінгвістичну, лінгвокультурологічну, паралінгвістичну), різноманітність, що дозволяє варіювати форми роботи і враховувати особливості студентів (вік, етап навчання), цікаву і яскраву образність, що створює багатство асоціативних рядів і широкі можливості для виявлення творчих здібностей студентів. Ефективне використання реклами у навчанні може допомогти викладачам досягти вагомих результатів у навчанні студентів.

За такої умови, вважаємо за необхідне зазначити доцільність використання реклами в навчанні іноземних мов з різних точок зору та компетенцій, а саме:

• соціокультурної (знайомить студентів з реаліями країни, мову якої вони вивчають та наближає їх до її культури, створює ситуацію реальної комунікації, а у випадках непорозуміння рекламного тексту може розглядатись як проблемна ситуація);

• освітньої (інформує громадську думку, апелює до самореалізації);

• практичної (поширює фонові та спеціальні знання та вміння, а саме фонологічні, граматичні, лексичні, вміння мовної та мовленнєвої компетенції у різних видах мовленнєвої діяльності);

• виховної (допомагає людині знайти своє місце в житті, вчить критично сприймати інформацію, що нав’язується рекламодавцями);

• розвиваючої (мобілізує увагу, пам'ять, мовні механізми студентів та дає їм можливість поглибити уявлення про таку невід’ємну частину сучасної цивілізації як реклама та змушує їх задуматись над її негативними сторонами) [1].

За такої умови є підстави вважати, що реклама відповідає основним цілям, що ставляться викладачами перед кожним заняттям, а тому й здатна забезпечувати досягнення цих цілей в ході практичного заняття, що є ще одним аргументом на користь інтеграції рекламних матеріалів у формуванні дискутивних вмінь.

На нашу думку, дискутивні вміння є надзвичайно важливими, оскільки вони сприяють розвиткові навичок спілкування та активізації розумової діяльності студентів, які умовно можна розділити на такі групи:

– комунікативні (зв’язно висловлюватися, ставити доречні запитання та ін.);

– вміння співробітництва та взаємодії (дотримуватись принципу толерантності, вміння слухати інших, прагнути позитивних стосунків, критикувати ідеї, а не того, хто їх висловлює, намагатись заохочувати до дискусії інших і т. ін.);

– дослідницькі (отримувати й аналізувати інформацію з різних джерел, визначати причини різних інтерпретацій подій, висловлювати обґрунтовані гіпотези та под.);

– інтелектуальні (розуміти сутність проблеми, самостійно здобувати знання і реалізовувати їх на практиці, знаходити прорахунки в позиції своїх опонентів та ін.);

– предметно-історичні (виявляти причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, оцінювати окремі факти, давати характеристику чомусь тощо) [3].

Таким чином, здійснене опрацювання інформації про рекламу, її соціальну роль та функції у нашому житті дало змогу зробити висновок, що вона є невід’ємною частиною існування. Вважаємо доречним відмітити, що ряд переваг перед звичайним текстом дозволяє рекламі бути використаною і у процесі навчання, як засіб формування дискутивних вмінь у студентів мовних ВНЗ. Виходячи з широкого спектру тем, які вивчаються у мовних ВНЗ (“Людина”, “Сучасне життя”, “Англомовний світ та Україна” та ін.) та, беручи до уваги вікові та психологічні особливості студентів І-ІІ курсів, нами було встановлено, що саме соціальна реклама може стати якнайкращим засобом у формуванні дискутивних вмінь. Оскільки, всі зазначені теми торкаються соціального буття суспільства, широко обговорюються у ЗМІ і є підгрунттям для дискутування і обговорення. Соціальна реклама проникає у всі сфери нашого життя, спонукає до дій, наштовхує на думки, змушує критично мислити, звернена до емоцій та психіки споживача.

До переваг такої реклами також можна віднести:

 формування позиції громадськості;

 передача цінностей;

 залучення громадян до соціального життя;

 гуманізація суспільства.

Вона сприяє вирішенню суспільних проблем, соціальній підтримці населення, підвищує рівень культури та моральності суспільства, а також сприяє побудові громадянського суспільства [2]. Класифікація соціальної реклами також становить досить складну теоретичну проблему, вирішення якої пропонують ряд науковців (Ковальова А., Ніколайшвілі Г., Безпалько О. та ін.).

Отже, реклама є джерелом інформації, яка постійно розвивається та вдосконалюється. Яскрава образність та емоційна насиченість реклами є виграшною у порівнянні зі звичайним текстом. Проте, ефективність її застосування у навчанні ще цілком не досліджена і потребує подальшого досконалого розгляду. Вже були спроби використання реклами як засобу навчання іноземних мов, але всі ці дослідження стосувалися переважно соціокультурних проблем і не зачіпали можливостей формування дискутивних вмінь за допомогою реклами. Ми зацікавлені у тому, щоб дослідити та встановити необхідність вдалого використання соціальної реклами для формування дискутивних вмінь, а саме вміння вільно висловлювати свою думку, критично мислити, аргументувати свою точку зору, узагальнювати і т. ін.