Список використаних джерел та лiтератури

1. [Гнатюк В.] [Рецензія] // Літературно-науковий вістник. –1905. – Т. 32. – С. 240. – Підп.: В. – Рец. на кн.: Тисяча й одна ніч. Арабські казки. [Т.] 1. / пер. М. Лозинський.

2. Белецкий А. Переводная литература на Украине / А. Белецкий // Красное слово. – 1929. – № 2. – С. 87-96.

3. Бургардт О. Леся Українка і Гайне // Українка Леся. Твори. – Т. 4. Переклади. – К.: Книгоспілка, 1927. – С. 8.

4. Дрофань Л. Олена Пчілка: (Спроба осмислення творчого доробку письменниці) // Українська мова і література в школі. – 1990. – № 10. – С. 83-87.

5. Коцюбинський М. Твори: В 3 т. – К.: Дніпро, 1979. – Т. 1. – 316 с.

6. Старицька-Черняхівська Л. [Рецензія] / Л. Старицька-Черняхівська // Літературно-науковий вістник. – 1909. – Т. 47. – С. 584-585. – Рец. на кн.: Нелло та Патраш і инші оповідання в перекладі Ю. Сірого [Ю. Тищенка]. – К. : Лан, 1909. – 75 с.

І. В. Салюк

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент І. І. Савчук

Лінгвокультурні особливості концепту родина на основі роману у.С.Моема “Theatre”

Сучасна лінгвістична наука приділяє особливу увагу проблемам вивчення когнітивної діяльності людини в її лінгвістичній репрезентації. Не дивлячись на багаторічні дослідження в цій сфері, недостатньо вивченим залишається поняття «концепт».

Вивченням концепту займалися різні вчені, а саме: О.С.Кубрякова, З.Д.Попова, С.А.Шишкіна, Н.Н.Болдирєв, А.А.Залевська та інші. Вони досліджували концепти ЩАСТЯ, БАГАТСТВО, РАДІСТЬ тощо. Але цікавим завданням залишається аналіз концепту РОДИНА та особливостей його функціонування на основі англійського роману XX століття. Це і є метою нашого дослідження [4:158-159].

Як відомо, поняття «концепт» не має чіткого тлумачення, адже різні вчені трактують його по-різному. У лінгвокогнітивних дослідженнях концепти представляють зв'язок феномена значення слова зі знанням і структурами їх відображення у свідомості [2:254].

Концепт має визначену структуру, хоча він і не може бути представлений як жорстка структура. Це пов’язано з його активною роллю в процесі мислення, адже він увесь час функціонує, поєднується з іншими концептами, актуалізується в різних своїх складових частинах [3:132-133].

Це досить складне поняття і,навіть, концепт РОДИНА в різних лінгвістичних словниках має відмінні значення, хоча об’єднують їх і спільні ознаки, а саме: батьки та їх діти; родичі, що живуть разом; клан, рід; діти одних батьків; нащадки одного предка. Всі вони пов’язані кровними узами та манерою спілкування, що в різні епохи має власні особливості залежно від історії, змін у літературі та сімейних стосунках [1:78].

Аналізуючи мову та стосунки між чоловіком та дружиною на основі роману «Theatre», враховується сприйняття даних понять, характерних для XX століття, які відображають низку концептів як складників мегаконцепту РОДИНА. Стосунки між чоловіком та дружиною відмічені такими властивостями:

• НЕПРАВДА

Так, життя Майкла і Джулії з одного боку повне кохання, а з іншого пронизане брехнею і обманом.

• Hulloa! I won’t keep you a minute.

• No hurry. I only came to see what seats had been sent to the Dennorants [5:10].

“Hulloa!” – окличне, неповне речення, вітання у формі архаїзму. Неповне безособове “No hurry”, де вжита неповна форма “No” замість “Don’t” показує, що Джулія має час аби приділити Майклу увагу.

• ЩИРІСТЬ, ВІДДАНІСТЬ СІМ’Ї

Now, darling, I’m ready for you [5:11].

Емоційно-позитивний характер речення передає готовність Майкла завжди бути зі своєю дружиною. Просте, поширене, розповідне речення із дієслівним іменним присудком “am ready” ускладнене звертанням “darling”, що несе у собі відтінок щирості та кохання.

I believe you’re proud of your family than of looking like a Greek god, she told Michael [5:35].

Для Майкла бути найкращим не головне. Сім’я – ось, що робить його сильним. Він готовий пожертвувати своєю величчю заради родини, що передається порівнянням “you’re prouder of your family than of looking like a Greek god”.

• ПРИСТРАСТЬ ДО ІНШИХ

Джулія – досить хитра жінка, адже свої симпатії до молодих чоловіків вона ретельно приховує від Майкла

She gave him another sort of smile, just a trifle raguish [5:14].

Це просте, поширене речення з елементами іронії. Вона проявляється в уточненні “just a trifle raguish”, що зображує Джулію як жінку, яка не пропустить жодного чоловіка. Для неї все це було своєрідною грою.

• ЗАХОПЛЕННЯ ЧОЛОВІКОМ

• What’s the matter, darling?

• Don’t talk to me. You dirty little bitch, you’ve made me cry.

• Angel!

• Oh, damn it, he sobbed. I can’t help it [5:38].

Майже кожна розмова Джулії і Майкла насичена звертанням “darling”, що спостерігається і в питальному реченні “What’s the matter, darling. У стосунках Майкла і Джулії вживання вульгарних слів не є образою, а зовсім навпаки. “Damn it”,“dirty little bitch” несуть у собі позитивний відтінок.

• КОХАННЯ

I don’t know how I’m going to get on without you. But I love him. I want him. I suppose some American heiress falls in love with him. I can’t live without him. What am I to do with myself when he’s away? [5:54]

Кожне слово пронизане коханням, переживаннями. Позитивний характер нейтральної лексики надає почуттям Джулії свіжості, правдивості. Вживання архаїзму “heiress” підкреслює переживання жінки, її ревнощі. Риторичне запитання “What am I to do with myself when he’s away?” показує самотність Джулії, її нерозривний зв'язок з Майклом.

• ТУРБОТА – матеріальна з боку чоловіка, не завжди оцінена дружиною

Маючи гроші та славу, жінка забула, що все це завдяки її чоловіку.

As long as I can pay my whack I’ll pay it. You earn more than I because you’re worth more. I put you down for a good salary because you draw it [5:81].

Як справжній чоловік, Майкл утримує свою родину і, не дивлячись на високу заробітну плату дружини, робить все аби вона жила якнайкраще. Метафора “put you down for a good salary”,“you draw it” показують те, як Майкл турбується про свою дружину і її подальше життя. Скорочення “there’s (there is)”, I’ll (I shall)” – характерна особливість розмовного стилю.

Отже, на прикладі роману У.С.Моема “Theatre” простежуються сімейні стосунки чоловіка та дружини епохи реалізму та особливості їх спілкування. Ми помічаємо вживання нейтральної лексики з використанням звертань, уточнень, вульгаризмів, причому вжиті вони точно і відповідно до контексту.