Список використаних джерел та лiтератури

1. Василевский А.Л. Некоторые особенности языка патентного еженедельника США "Офишел газет" / А.Л. Василевский, Ю.М. Эмдина. – М.: Русские словари, 2006. – 256 с.

2. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: В 2 ч. / В.І. Карабан. – Вінниця: Нова книга, 2001. – Ч. 2: Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. – 2001. – 303 с.

3. Климзо Б.Н. Ремесло технического переводчика. Об английском языке, переводе и переводчиках научно-технической литературы. – 2-е изд., перераб. и дополн. / Б.Н. Климзо. – М.: "Р. Валент", 2006. – 508 с.

4. Cambridge International Dictionary of English. – Cambridge: Cambridge University Press, 1995. – 1792 p.

5. Collins Compact English Dictionary. – NY: Harper Collins Publishers, 1998. – 1040 p.

6. Random House Webster’s college dictionary. – NY: Random House, 1997. – 1535 p.

К. Б. Шевчук

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент І. М. Рудик

Заголовок як мовний акт

Преса як один з засобів масової інформації займає важливе місце у культурному і політичному житті країні, а також в житті кожного громадянина. Ефективність газетного тексту багато в чому визначається його назвою. Заголовок називає текст, звертає на нього увагу, впливає на читача та закликає до прочитання матеріалу.

Будучи відправником інформації та добираючи заголовок, автор встановлює денотат повідомлення, пропозицію і мовне оформлення висловлювання, яке міститься у позиції заголовка, та яким так чи інакше він інтерпретує дійсність відповідно до визначених комунікативних цілей.

Завдяки заголовкам, журналіст здійснює певний комунікативний зв'язок з потенційним читачем, певним чином передаючи своє повідомлення. Висловлювання, вміщене в позицію газетного заголовка, набуває статусу нормативної одиниці мовної соціальної поведінки й перетворюється на мовний акт, який здійснюється його автором стосовно певного адресата в певних комунікативних умовах, з деяким змістом і намірами.

Мовний акт у позиції заголовка слід розглядати у якості мовленнєвого акту, тому що саме мовленнєвий акт висвітлює інтенцію автора, націлену на спілкування та звернення до потенційного читача – реальної ланки у сфері масової комунікації [1].

Зазвичай у заголовок виносять прості інформативні мовленнєві акти констативи, які виробляються здебільшого заради формулювання інформації. Особливістю констативів є те, що вони дають читачеві повне уявлення про зміст тексту і, як правило, не навантажені ніяким іншим змістом, окрім бажання автора повідомити новину. Констативи характеризуються нейтральним типом подання інформації [2]. До прикладу, газета CNN часто використовує констативи з метою інформування про важливі події. Наприклад:

Ted Kennedy’s daughter dies of heart attack; Paul McCartney posts wedding notice; 1killed, 4 hurt in club shooting; Key witness in Murray case is missing; Taylor Lautner is ‘protective’ of Lily та інші [4].

Електронне періодичне видання BBC також використовує констативи у заголовках: Doctor separate conjoined twins; Missing driver found in South Africa cell; Manchester United get approval for Singapore share sale; Pro-Russia party tops Latvia poll; Ban on clenbuterol doping drug may be relaxed; Martin McGuiness would meet Queen as president [3].

Так, бачимо, що констативи використовується не лише на перших шпальтах у сфері політики, економіки чи міжнародних подій, а й у статтях на політичну та культурну тематику.

Промісив – це речення-обіцянка. Промісиви зазвичай відносяться до майбутнього, тому й виражаються за допомогою майбутнього часу. Багато спільного з промісивами мають менасиви. Менасив – це речення-погроза. У обох цих мовленнєвих актів є спільні риси: віднесеність до майбутнього, ряд особливостей рольової структури. Проте, автор менасива не стає гарантом того, що майбутня подія стане реальною [2]. Наприклад, заголовок CNN The president is strong ілюструє силу та загрозу президента для інших країн, але автор не висловлює свою думку щодо справдження даних погроз та прийняття певних рішень владних структур.

Квеситив – це «питальне речення в його традиційному розумінні, яке засвідчує факт відсутності деякої інформації у адресата і створює, в силу питальності, психологічну напругу в спілкуванні, яка знімається видачею адресатом відповіді» [2]. Так, до цієї групи можна віднести такі заголовки, як Who will snag an Emmy on Sunday?; Do nail dryers cause cancer? Are dental X-rays dangerous? What can I do for food addiction? [4] та Could the USA economy follow Japan? Is the power of attorney working? How do you recreate a dinosaur? What does Abbas hope to achieve with UN state bid? Can David Norris still become Ireland’s first gay president? [3]

Директив – прагматичний тип речення, змістом якого є пряме спонукання адресата до дії [2]. Прикладом директиву у газетних заголовках є Forget Type A, Keep moving forward, Don’t forget mom!..., Go figure! тощо [5].

Перформативи не повідомляють про щось, а «відображають» повідомлення про факти дійсності [2]. Вимовляючи «I forgive you», людина, що говорить, здійснює дію, в даному випадку – пробачає іншу людину. Перформативи частіше використовуються у розмовному або художньому стилях.

Мовленнєві акти, що формуються висловлюваннями на позиції газетного заголовка, відрізняються від канонічних мовних актів в усному спілкуванні. Ця відмінність викликана специфікою масової комунікації. Журналіст, формулюючи заголовок, стисло представляє тему матеріалу в статті, ретранслює інформацію про дії третіх осіб, організацій та владних структур.