Список використаних джерел та лiтератури

1. Европейский языковой портфель для филологов (преподавателей язіка, письменных и устных переводчиков): [Сост. К.М.Ирисханова]. – М. : МГЛУ, 2003. – 75 с.

2. Карп’юк О. Українські перспективи Європейського мовного портфоліо (Кроки до взаєморозуміння та успіху ) / О.Карпю’к // Іноземні мови в навчальних закладах. – № 3 (37). – 2009. – С.16-31.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання докт. пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

4. Школа майбутнього: Європейське Мовне Портфоліо. Методичний посібник (укладач Карп’юк О.Д.) – Тернопіль: Лібра Терра, 2008.

5. Ягеніч Л.В. Мовний портфель молодшого школяра як засіб формування стратегічної компетенції в процесі навчання іншомовного аудіювання / Л.В.Ягеніч // Вісник Житомирського педагогічного університету. – Житомир : ред.-вид. відділ ЖПУ ім. І.Франка, 2003. Вип. 12. – С.125-129.

Л. В. Курило

Київський національний лінгвістичний університет

Науковий керівник: канд. пед. наук М. Л. Писанко

Психолінгвістичні особливості оволодіння науковим текстовим дискурсом

Розглядаючи проблему навчання майбутніх викладачів англомовного наукового професійно орієнтованого писемного мовлення перш за все потрібно визначити психолінгвістичні особливості процесу створення наукових текстових повідомлень і визначити поняття тексту-дискурсу.

Під науковим текстом-дискурсом розуміють унікальний засіб створення необхідного іншомовного наукового культурно-мовномовленнєвого простору/контексту [5: 87]. Він проходить у процесі свого творення низку взаємопов’язаних етапів.

Розглянемо механізми створення письмового наукового повідомлення, беручи до уваги теорію діяльності. Основні положення теорії діяльності релевантні для процесу оволодіння науковим текстовим дискурсом. Важливими є такі характеристики діяльності як предметність і вмотивованість її мікро- і макроструктурної організації та предметного змісту.

Діяльність по створенню наукового текстового дискурсу містить у своїй структурі наступні компоненти [2: 80]:

Д іяльність	Д ія	Операція
М отив	М ета	Спосіб

Мотив визначає факт появи мовленнєвого висловлювання, його смисл і форму. Залежність мовленнєвого висловлювання від мотиву відчувається на всіх рівнях його розгортання [3: 36].

Слідом за Л.С. Виготським [1] ми визначаємо процес мовленнєвої діяльності як складний процес «здійснення думки в слові». Мовленнєва діяльність по створенню наукового текстового дискурсу, що характеризується вмотивованістю, цілеспрямованістю, предметністю та структурністю, визначається такими фазами: спонукально-мотиваційна, орієнтаційно-дослідницька, виконавча та фаза співставлення реалізації з замислом. Розглянемо кожну з них детальніше.

1. Спонукально-мотиваційна фаза є планом породження наукового текстового дискурсу, який пов’язаний з пізнавальною діяльністю. Формування мотиву до дії – це реакція суб’єкта на потреби, які щойно виникли [2: 179]. По відношенню до процесу створення наукового писемного повідомлення мотив – це реакція дослідницького, проблемно-когнітивного характеру. Ця фаза має важливу підфазу – прогнозування, що обов’язково передбачає врахування особистості реципієнта. Автор наукового тексту не володіє потрібним об’ємом об’єктивної інформації про реципієнта для побудови його комунікативного портрета, він володіє квазі-портретом реципієнта. Це – суб’єктивне уявлення автора, яке він отримав на основі всієї наявної у нього інформації про ті сторони особистості потенційного читача, які характеризують якості останнього як «наступника наукового тексту».

2. Орієнтаційно-дослідницька фаза характеризується як проблемно-когнітивними процесами щодо співставлення мотиву з релевантними науковими дослідженнями, так і процесами уточнення, корегування (а іноді і анулювання) самого мотиву.

3. Виконавча фаза – процес створення наукового текстового повідомлення, що здійснюється шляхом поетапної реалізації таких елементів: 1) думка; 2) слово; 3) текст. Думка при цьому не виражається, а власне реалізується у слові, пройшовши при цьому етап внутрішнього мовлення. Форма внутрішнього мовлення – абсолютна предикативність. Наступним кроком є формування розгорнутого мовленнєвого висловлювання.

4. Фаза співставлення реалізації з замислом передбачає протікання таких психічних процесів, як рефлексія, саморегуляція, самокорекція та мотивація майбутньої науково-дослідницької діяльності. Важливість уміння редагувати свій текст, ставати на позицію читача дає підстави припустити, що необхідно розглядати текст не з однієї точки зору, а у співставленні двох точок зору: читача і автора [4: 87]. Автор має будувати своє висловлювання так, щоб читач зміг пройти увесь зворотній шлях від розгорнутої зовнішньої мови до внутрішнього смислу викладеного наукового тексту.

Наукове писемне мовлення характеризується послідовністю проходження названих фаз [6: 187]. Це пов’язано з тим, що письмо, зокрема процес створення наукового письмового дискурсу, є повністю свідомим процесом.

Таким чином, ми проаналізували фази мовленнєвої діяльності студентів магістратури по створенню наукового текстового дискурсу. Проведений аналіз текстової діяльності буде врахований при розробці підсистеми вправ для навчання студентів – майбутніх філологів та викладачів – написання англомовних наукових професійно орієнтованих повідомлень різних жанрів.