Список використаних джерел та лiтератури

1. Harper D. Online Etymology Dictionary. – Режим доступу: http://www.etymonline.com/index.php

2. Mabillard, Amanda. Shakespeare's Language. – Режим доступу: http://www.shakespeare-online.com/biography/shakespearelanguage.html

3. Shakespeare W. The Life and Death of Julies Caesar. – Режим доступу: http://shakespeare.mit.edu/julius_caesar/full.html

4. Йоргенсен, Марианне В., Филлипс, Луиза Дж. Дискурс-анализ. Теория и метод/ Пер. с англ. – 2-е изд., испр. – Х.: Изд-во «Гуманитарный центр», 2008. – 352 с/

Ю. С. Гаврилюк

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент І. І. Савчук

Заміські сучасні види спорту: лінгвокогнітивний вибір

Когнітивний підхід до вивчення мови стає сьогодні надзвичайно популярним і досить перспективним. Вченим-лінгвістам стало зрозуміло, що мова людини є значно глибше, більше і ширше, ніж її орфоепічна, лексико-семантична, синтаксична системи. Когнітивна лінгвістика міцно зайняла своє місце в парадигмі концепцій сучасного світового мовознавства.

Саме її виникнення і бурхливий розвиток на сучасному етапі є характерною рисою мовознавства рубежу віків. За визначенням В. 3. Демьянкова і О. С. Кубрякової [4], когнітивна лінгвістика вивчає мову як когнітивний механізм, що грає роль в кодуванні і трансформації інформації [3: 53-55]. Когнітивна лінгвістика складається в останні два десятиліття XX століття, але її предмет – особливості засвоєння і обробки інформації, способи ментальної репрезентації знань за допомогою мови – був намічений вже в перших теоретичних працях по мовознавству в XIX столітті.

У завдання когнітивної науки "входить і опис/вивчення систем представлення знань і процесів обробки і переробки інформації, і одночасно – дослідження загальних принципів організації когнітивних здібностей людини в єдиний ментальний механізм, і встановлення їх взаємозв'язку і взаємодії" [4: 8-9]. Когнітивна лінгвістика досліджує ментальні процеси, що відбуваються при сприйнятті, осмисленні і, отже, пізнанні дійсності свідомістю, а також види і форми їх ментальних репрезентацій. Матеріалом лінгвокогнітивного аналізу є мова, а цілі такого дослідження в різних конкретних напрямах (школах) когнітивної лінгвістики можуть розрізнятися – від поглибленого дослідження мови за допомогою когнітивного категоріально-термінологічного апарату до конкретного моделювання змісту і структури окремих концептів як одиниць національної свідомості (концептосфери).

Таким чином, когнітивна лінгвістика, як самостійна галузь сучасної лінгвістичної науки, виділилася з когнітивної науки. Кінцевим завданням когнітивної лінгвістики, як і когнітивної науки в цілому, являється "отримання даних про діяльність розуму" [4: 13]. При цьому дослідження свідомості складає загальний предмет когнітивної науки і когнітивної лінгвістики [4: 13]. Сучасна когнітивна лінгвістика неоднорідна, представлені різні напрями в когнітивному дослідженні і визначилися лідери і провідні фігури в різних школах когнітивної лінгвістики [4: 13].

Нині слід визнати, що саме концепт є основним поняттям когнітивної лінгвістики. Дослідженням концептів займаються Н.Ф. Алефиренко, Н.Д. Арутюнова, А.П. Бабушкін, О.С. Кубрякова, З.Д. Попова, И.А. Стернін, В.Н. Телія та багато інших.

Як відмічає С.Г. Воркачов, "в конкурентній боротьбі в російській лінгвістичній літературі" з початку 90-х рр. минулого століття зіткнулися "концепт" (Н.Д. Арутюнова, С.А. Аскольдов-Алексєєв, Д.С. Ліхачов, С.X. Ляпин, В. П. Нерознак, Ю. С. Степанов,), "лінгвокультурема" (Воробйов В. В.) "міфологема" (В. Н. Базилев М. Лехтеєнмякі), "логоепістема" (Н. Д. Бурвикова, Е. М.Верещагин, В. Г. Костомаров), "проте на сьогодні стає очевидним, що найбільш життєздатним тут виявився "концепт" по частоті вжитку, що значно випередив усі інші протермінологічні новоутворення" [2: 41]. Нині не існує єдиної точки зору у визначенні терміну "концепт". Найбагатогранніше і найповніше, його визначає Н.Ф. Алефиренко: концепт – когнітивна (розумова) категорія, оперативна одиниця "пам'яті культури", квант знання, складне, жорстко неструктуроване смислове утворення описово-образного і ціннісно-орієнтованого характеру [1].

Незважаючи на той факт, що досі не існує єдиного визначення терміну "концепт", а визначення різних лінгвістичних шкіл полемізуються між собою, він міцно закріпився в сучасному науковому дискурсі.

Метою даного дослідження є виявлення максимально повного складу мовних засобів, що вербалізують зміст концепту заміські сучасні види спорту та їх класифікації. Матеріалом для дослідження виступили електронні лексикографічні джерела. Основними завданнями слугували визначення та описання поняттєвого змісту концепту заміські сучасні види спорту, будова його фреймової організації. У процесі дослідження використовувалися такі методи, як семантико-когнітивний аналіз концептів, когнітивна інтерпретація а також метод фреймового моделювання. У процесі семантико-когнітивного аналізу та когнітивної інтерпретації ми визначили, спорт – всі форми фізичної активності, які спрямовані на використання, збереження або поліпшення фізичної форми і забезпечують розваги для учасників. Сучасні види спорту поділяються на міські (urban) та заміські (suburban, country, out-of-town, villatic). Для нашого дослідження ми виділили чотири види заміських сучасних видів спорту. Це – альпінізм (mountaineering) [5], риболовля (fishing) [6], полювання (hunting) [7], веслування (rowing) [8]. Метод фреймової організації показав, що компонентами заміських сучасних видів спорту є: учасники(суб’єкти),дія або діяльність учасників, характеристика діяльності, сфера, засоби учасників, які відображені у загальній фреймовій моделі з пропозицією, де ХТОСЬ₁⁄ТАКИЙ₁ : агенс представляє суб’єкт виду спорту, ДІЯ ознайомлює з фізичною діяльністю суб’єкта, ДІЯ також висвітлює вербaльну діяльність суб’єкта, ТАК репрезентує відомості про специфіку явища та характеристику діяльності, ТУТ представляє ознаки локації, у ЩОСЬ₁: інструмент вміщені відомості про засоби та знаряддя, за допомогою яких здійснюється вид спорту, ЩОСЬ₂ результат: хвороба повідомляє про негативний наслідок, ЩОСЬ₂ результат: видобуток являє собою продукт діяльності.

Таким чином, методи семантико-когнітивного аналізу і фреймового моделювання дозволили нам простим і об’єктивним способом виявити поняттєві ознаки концепту і побудувати його фреймову організацію для вивчення семантичних особливостей назв заміських сучасних видів спорту у сучасній англійській мові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры / Н.Ф. Алефиренко. – М.: Academia, 2002. – 51 с.

2. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт: Монография / С.Г. Воркачев. – 2004. – 236 с.

3. Краткий словарь когнитивных терминов [О. С. Кубрякова и др.]. – М., 1996. – 289 c.

4. Кубрякова О.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / О.С. Кубрякова – М.: Языки славянской культуры, Рос. академия наук. Ин-т языкознания. – 2004. – 560 с.

5. Climbing. – Режим доступу: http://www.k2news.com/ lesson19.htm

6. Fishing. – Режим доступу: http://www.squidoo.com/fishing-glossary

7. Hunting. – Режим доступу: http://www.hunter-ed.com/wa/ glossary.htm

8. Rowing. – Режим доступу: http://www.usrowing.org/Libraries/ Coaching/Cоmmon _Rowing_Vocabulary.sflb.ashx