Список використаних джерел та лiтератури

1. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. – М.: УРСС, 2002. –284 с.

2. Клюев Е.В. Речевая коммуникация. – М.: ПРИОР, 1998. – 224 с.

3. Селінджер Дж. Над прірвою у житті [The catcher in the rye/ J. D. Salinger] // Авт. вступ. ст. та комент. Є. В. Бондаренко. – Харків: Ранок-НТ. – 256 с.

4. Leech G. Principles of Pragmatics. – L., N.Y.: Longman Linguistic Library, 1983. – 250 p.

Н. В. Петрук

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент Т. М. Онопрієнко

Проблема ідентифікації оказіональних утворень у прозі в.Фолкнера

Під час читання творів В. Фолкнера дослідники часто стикаються з труднощами впізнавання оказіонального слова, а також його відділення від інших одиниць з подібною структурою. Ідентифікація оказіональних слів «первинною» та «вторинною» мовними особистостями відбувається по-різному. У випадку, коли дослідник є «вторинною» мовною особистістю, представником іншої культури, то ідентифікація оказіональних слів ускладнюється. Невідповідність в різних мовах норм орфографії, пунктуації, незнання дослідником діалектів часто не дозвляє провести правильне розмежування між узуальними та оказіональними одиницями.

Порівняно недавно сучасне мовознавство зробило перші кроки до систематичного вивчення проблеми оказіональності та оказіональних перетворень. Саме це стало предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: І.В. Арнольд [1], Н.Д. Арутюнової [2], Н.Г. Бабенко [3], В.І. Заботкіної [5], О.А. Земської [6], C.Ж. Нухова [8], Дж. Ліонса [9] та ін.

Однак поза увагою дослідників все ще залишається питання вивчення оказіоналізмів, їх ідентифікації в художньому тексті, віддільності від узуальних одиниць. Вирішення цього питання зумовлює актуальність даного дослідження.

Під час пошуку критеріїв, які дозволяють відрізнити оказіональні слова від узуальних, слід виявити характерні ознаки оказіональних утворень. Було виділено цілий ряд критеріїв, які, на думку дослідників, дозволяють провести розмежування між цими двома групами слів. Запропоновані критерії оказіонального слова варіюються в широких межах. В.С. Виноградов підкреслює, що оказіональні слова є завжди експресивними, створюються конкретним автором, породжуються цілими висловлюваннями і контекстом, поза яким зазвичай не використовуються, не є загальновживаними, тобто не входять у лексичну систему мови [3: 53]. О.А. Земська відзначає тісний зв'язок оказіоналізмів з контекстом, індивідуальну приналежність, мовну приналежність та ненормативність (порушуються закони побудови відповідних загальномовних одиниць, норми мови) [6: 154]. А.Г. Ликов найбільш детально і системно описав критерії оказіонального слова. Найхарактернішими ознаками оказіонального слова науковець вважає його приналежність до мови, лексикографічну незафіксованість, творення (створення нового слова в процесі мовного акту, а не його канонічне відтворення – відтворення мовної одиниці в готовому вигляді), функціональну одноразовість (створення мовцем для одноразового вживання), експресивність (мовна виразність, яка будується на несподіваності та незвичайності), синхронно-діахронічна дифузність (одномоментність існування оказіоналізму, його нездатність «старіти», піддаватися історично зумовленим змінам у семантичному і формальному аспектах), а також індивідуальну приналежність (приналежність оказіоналізму окремому автору) [2: 89].

Незважаючи на те, що запропоновані вище критерії оказіональності широко використовуються лінгвістами для дослідження оказіоналізмів, виникає ряд проблем при спробі їх застосування з метою ідентифікації оказіоналізмів у прозі В. Фолкнера. Деякі з них можна вирішити лише звернувшись до інформантів, інші – за допомогою тлумачення в широкому контекстуальному оточенні, а також використовуючи словники різних типів, що різняться змістом та відбором лексичного матеріалу. Наведемо приклад авторського оказіоналізму контекстуально зумовленого вжитку у романі В. Фолкнера «Світло в серпні»: Then the hamlet which at its best day had borne no name listed on Postoffice Department annals would not now even be remembered by the hookwormridden heirs-at-large who pulled the buildings down and buried them in cookstoves and winter grates [10]. Із контексту роману зрозуміло, що головна героїня, Ліна Гроув, після смерті батьків переїжджає до брата, який живе в напівзруйнованому селі біля лісопилки. В пошуках роботи більшість жителів покинули село, залишивши свої нажитки. Їх місце займають hookwormridden heirs-at-large – змучені нематодою спадкоємці-самозванці. Відомо, що в США були спалахи інфекційних хвороб «hookworm disease», викликаних американською нематодою. «Hookwormridden heirs-at-large» (оказіоналізм hookwormridden утворений за малопродуктивною моделлю, N+N+PII, не зафіксований у лексикографічних джерелах) прийшли поживитися покинутим, нікому не потрібним майном, варварськи розкрадаючи і спалюючи покинуті будинки.

Отже, оказіоналізми – це експресивні мовні новоутворення різних типів та структур, створені певним автором з художньо-естетичними цілями за існуючими в мові моделями різних ступенів продуктивності. Беручи участь в презентації кумулятивного образу, який склався у автора на основі вільних асоціацій, оказіональні слова наповнюються визначеним змістом, який не завжди лежить на поверхні. Реконструкція цього змісту часто викликає складності у читача, який намагається приблизитися до авторського світобачення, намагається зрозуміти та витлумачити оказіональне слово, значення якого неможливо представити як просту суму значень компонентів, що входять до його складу.

Таким чином, у нашому дослідженні під оказіоналізмом розуміємо індивідуально-авторські новоутворення, які не зафіксовані в жодному з лексикографічних джерел, не існують поза контекстом і створюються автором для більш точного відображення дійсності, вони є носіями важливих для автора цінностей, тому їх вибір є вмотивованим.

Такий підхід до визначення оказіональних одиниць дозволить більш комплексно підійти до вирішення проблеми ідентифікації оказіональних одиниць під час реконструкції авторського мовомислення.