Список використаних джерел та лiтератури

1. Виноградов В. В. Сюжет и стиль: Сравнительно-историческое исследование/ В. В. Виноградов. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1963. – 192 с.

2. Єрмоленко С. Нариси з української словесності. К.: Довіра, 1999. – С. 246.

3. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2005. – С. 165.

4. Храпченко М.Б. Язык художественной литературы // Новый мир. – 1983. – №9-10, С. 239.

В. M. Костенюк

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Наук. керівник: (Росія) докт. філол. наук В. В. Михайленко

Прийменники у вербалізації «простору»

Простір – одна з основних категорій буття, яка є найбільшою за своїми масштабами та найважливішою для сприйняття світу та всієї життєдіяльності людини. Вона визначається в філософії як основний атрибут матерії та основна форма буття і має складний абстрактний характер. Мовна репрезентація цієї категорії базується на досить складному відбитті в людській свідомості, яке вбирає в себе як наївно-побутове їх сприйняття та інтерпретацію, так і деякі наукові методи, поняття та одиниці характерні для різних областей свідомості [1].

Останнім часом суттєво зріс інтерес до мовних одиниць із просторовим значенням, що пов’язано розвитком когнітивного аналізу і дослідженням шляхів вербалізації світу. Вивчення концептуалізації та семантизації просторових відношень є точкою перетину майже всіх одиниць мовної структури. Це зумовлює актуальність даного лінгво-когнітивного етюду, оскільки прийменники є основним засобом вираження просторових відношень у мові.

Мета даної праці полягає в аналізі французьких прийменників типу devant, derrière, après, dans, en, à, chez, sous, vers, pour, de, vers, avant, après, par як засобів вербалізації просторової концептосфери.

Предметом даної розвідки є семантична категоризація французькими прийменниками просторового значення.

Матеріалом для нашої роботи слугували французькі лексикографічні джерела: Dictionnaire Littré, Larousse, Le Robert [4, 5, 6].

Метод лексико – семантичного аналізу французьких прийменників для виокремлення просторового компонента у структурі їх значення .

Категорія простору передається в мові й іншими лексико-граматичними одиницями, як наприклад, іменниками (espace), дієсловами (tomber, traverser, grandir), прикметниками (grand, petit), тощо. Проте, високочастотним засобом вираження концепта простору залишаються просторові прийменники, які схематизують відношення між об'єктами, або абстрагуючись від їх специфічної форми та відстані, фіксують точки простору, в обраній системі координат [2: 92].

Основні просторові відношення, виявлені в результаті аналізу простих французькими прийменників місця наступні:

Таблиця 1.

Основні просторові відношення виражені французькими

прийменниками місця

Просторові відношення	Ранг devant, derrière, après	Marie est passée devant Pierre Ta place sera derrière la sienne
	Місцезнаходження dans, en, à, chez, sous	Ils se reposaient sous un arbre Faites comme chez vous Il se trouve dans la cour Nos amis vivent en France Ce soldat a été tué à la guerre
	Напрямок руху à, vers, de, dans, en, par	Il se dirige vers le centre-ville Virer en spirale Passer par la salle
	Призначення pour, jusqu'à	Elle a couru jusqu'à lui pour le serrer dans ses bras
	Походження de, du	Il est originaire du Canada Un roman de Marguerite Duras
	Прохід par	Nous sommes déjà passés par ici.
	Мoмент, місце якого позначається у часі à, au, en , vers, avant, après	Je serai chez toi vers quatre heures. Rapelle-moi dans deux heures

Як бачимо, один і той самий прийменник може виражати різні просторові відношення що підтверджує той факт, що синонімія є досить розповсюдженим явищем серед прийменників. Відповідно, їхнє лексичне значення чітко виражається в ідентичних сполученнях, як наприклад: se trouver sur la table / sous la table, passer devat Pierre / derrіère Pierre [3: 1320].

Отже, підсумовуючи наш короткий аналіз, можна констатувати, що значення прийменників на позначення місця у французькій мові набагато ширше і включає домінантний компонент «простір». Додамо, що зазначені прийменники передають різні просторові відношення, які вирізняють декілька градуйованих шкал, наприклад, уверх, вниз, зліва, зправа та ін. і тому, значну роль при уточненні значення грає контекст.