Список використаних джерел та лiтератури

1. Болдырев Н.Н. Концептуальная основа языка // Когнитивные исследования языка. Вып.IV. Концептуализация мира в языке: Коллектив. монограф. / Н.Н. Болдырев. – Моква-Тамбов: Институт языкознания РАН; Издательский дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2009. – С.25-77.

2. Болдырев Н.Н. Проблемы концептуального анализа: Коллектив. монограф. / Н.Н. Болдырев. – Моква-Тамбов: Институт языкознания РАН; Издательский дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2009. – С.18-22.

3. Longman Exam Dictionary: fourth impression / [managing editor Stephen Bullon]. – Pearson Education Limited, 2006. – 1834 p.

4. Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary. Eleventh ed. / [Editor in chief Frederic C. Mish]. – Incorporated, Springfield, Massachusetts, USA. – 1623 p.

5. Merriam-Webster’s Collegiate Thesaurus. Seventh edition / [Editor in chief Frederic C. Mish]. – Incorporated, Springfield, Massachusetts, USA. – 868 p.

6. House Beautiful/ Big ideas for Decoration in 2012. – Режим доступу: http://www.housebeautiful.com/decorating/organize/wood-polishes

7. House Beautiful/ Big ideas for Decoration in 2012. – Режим доступу: http://www.housebeautiful.com/decorating/home-makeovers/101-makeover-ideas-0209

К. П. Геращенко

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд.філол. наук, доцент І. М. Василюк

Інтернаціоналізми в сучасній ботанічній терміносистемі англійської та української мов

В останні роки дослідження інтернаціональної лексики, перебуває у центрі уваги лінгвістів, адже в умовах глобалізації світу, виникає необхідність створення таких терміносистем, які б могли обслуговувати науку.

Теоретичне значення дослідження полягає в поясненні та описі функції лексики міжнародоного характеру в межах міжмовної комунікації. Практичне значення полягає розробці методів перекладу наукової термінології. Тому ця стаття присвячена розгляду міжнародних ботанічних термінів латинського походження в англійській та українській мовах.

Наукові ботанічні назви фітонімів одержали всебічне висвітлення в роботах А. В. Бородіної, Є. Б. Алексєєва, Л. І. Миловидової, , Ч. Джефрі та ін.

Слід зазначити, що необхідність задоволення все зростаючих, кількісно та якісно, комунікативних потреб суспільства обумовило становлення і розвиток феномена природної мови.[5: 11]

Важливо сказати, що будь-яка наука – це міжнародна дисципліна, тому вона оперує поняттями, які зазвичай не вживаються в розмовній лексиці. Тому постає питання про необхідність розробки лексичного фонду, який би мав міжнародний характер. Такою лексикою можуть виступати інтернаціоналізми.

Необхідність засвоєння нових інтернаціональних елементів, на думку І.К. Білодіда, постає тоді, коли міжмовні тенденції до їх прояву збігаються з власними внутрішніми потребами та можливостями окремо взятої мови. Поповнення термінологічної лексики полегшує двомовне спілкування та економить зусилля в процесі засвоєння будь-якої мови [3: 40–61].

У "Словаре лингвистических терминов" дається таке визначення інтернаціональним термінам: "слова, запозичені більшістю мов світу з мови народу, який створив або ввів до загального вжитку, які позначають предмети" [2: 180]

Англійська та українська мови належать до різних груп мов, які у специфічний спосіб відображають тисячолітню історію становлення культури народу. Будь-яка терміносистема є частиною загальнонаціональної мови. Народні назви також становлять її лексичний запас. Слід зауважити, що саме в них, зокрема в народних назвах рослин, відображене життя цього народу.

Найбільш важливі рослини зберегли народні назви у всіх сучасних мовах. Проте народна номенклатура підкоряється тільки лінгвістичним правилам і відноситься до галузі мовознавства, але не ботаніки [1: 12 ].

Наприклад, в англійській мові Belladonna (Atropa belladonna L.) – беладона лікарська, має ряд народних назв – Devil's Berries, Death Cherries, Deadly Nightshade, так само і в українській мові – вовчі ягоди, сопне зілля, сонник. Інше рослина, це Jimson weed (Datura stramonium L.) – дурман звичайний, які в англійській мові має такі народні назви: devil's trumpet, devil's weed, thorn apple, tolguacha, а в українській мові: дурок-зілля, дуропьян, колючки, бодяк. Всі ці назви вони отримали за своєю формою та властивостями і мають етнокультурний відтінок, але вони навряд чи є зручними одиницями для того, щоб ними користувалися в науці. Для цього крім наукової, завжди подається латинська назва, бо прийнято вважати, що інтернаціональні слова – це лексика грецького та латинського походження. Це пояснюється ти, що сучасна ботанічна термінологія бере свій початок від тієї системи назв, яку вживали природознавці Середньовіччя. Але в ті часи загальною міжнародною мовою всіх вчених була латина. Саме тому вона природним чином збереглась і в деяких галузях сучасної науки. [1: 12-13].

Наприклад:

• Common Buttercup (Ranunculus acris L.) Perennial with erect branched stems 11-30 in. [10: 104]

• Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea L. Moench) належить до родини айстрових (Asteraceae).[4: 581]

• Golden Trumpet (Allamanda cathartica L) is a woody shrub that can grow up to 4 m tall [7, c. 6].

Необхідно пояснити, що інтернаціоналізми слід відрізняти від екзотизмів. У "Словаре лингвистических терминов" подано таке визначення екзотизму – "слова і вирази, запозичені з маловідомих мов, звичайно неіндоевропейскіх, і вживаються для надання мові особливого колориту" [2: 214]

Наприклад:

• Kudzu (Pueraria lobata) – пуеарія або кудзу,

• Camu-Camu (Myrciaria dubia) – мірціарія або каму-каму,

Отже, безумовно кожна наука повинна мати свою термінологію, яка би функціонала в її межах, але в той самий час мала інтернаціональні риси і була зрозумілою. Історичні події зумовили той факт, що майже всі наукові терміни мають латинське походження, тому можна зробити висновок, що вони є інтернаціональними словами.