Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.09.2019
Размер:
6.49 Mб
Скачать

Список використаних джерел та лiтератури

  1. Абрамова Е.В. Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. – 1989. – №11. – С. 65-67.

  2. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. – 1998. – №4. – С. 31-36.

  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова 2-12 клас.

А. Кузьміна

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Я. В. Полякова

Мовний портфель майбутнього вчителя іноземної мови

На сучасному етапі зростають вимоги до підготовки випускників вищих навчальних закладів, що, безумовно, пов’язано із змінами на ринку праці, інтеграційними процесами в Європі. Запорукою успішної самореалізації майбутніх вчителів іноземної мови може стати їх вміння самостійно навчатися, розуміння необхідності, бажання та здатність до освіти протягом усього життя. Одним із ефективних засобів досягнення цього може стати мовний портфель, що є пакетом документів, у якому власник фіксує свої досягнення і досвід у оволодінні іноземною мовою, отримані кваліфікації, а також окремі види виконаних за період навчання робіт, що свідчать про успіхи власника портфеля.

Європейський Мовний портфель був вперше розроблений у межах проекту Ради Європи на основі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти і пілотувався в різних країнах в період 1998-2000 р. [3]. На основі Європейського мовного портфелю було розпочато розробку національних варіантів мовного портфеля школяра та мовного портфеля для різних користувачів.

Починаючи з 2000 року, в країнах Європи розроблено й офіційно визнано відповідними європейським вимогам 104 мовних портфеля, у тому числі російська версія мовного портфеля для філологів [1].

В Україні проблемою розробки та використання мовного портфеля в навчальному процесі займалися А.В.Гергель, Л.В.Ягеніч, О.Карп’юк (для початкової та основної школи), Н.В.Ягельська (для економістів), І.П.Задорожна досліджує можливості розробки української версії мовного портфеля для філологів [2; 4; 5].

Найбільша кількість публікацій присвячена створенню портфелю школяра, але на наш погляд, формування мовного портфеля студента є більш актуальним, оскільки після закінчення вищого навчального закладу випускнику необхідно мати в своєму розпорядженні необхідні інструменти для працевлаштування. А саме мовний портфель може продемонструвати роботодавцю досягнення і здібності молодого фахівця.

Портфель може мати різну форму – на паперових носіях, електронних або представлений на певному сайті (веб-портфоліо). Паперовий варіант мовного портфеля містить основні відомості про автора, складаючись традиційно з трьох розділів – Мовного паспорту, Мовної біографії та Досьє. Досьє включає документи, які підтверджує навчальні досягнення, анотації результатів проектної, дослідницької діяльності тощо. Але такий вид портфелю не забезпечує ефектної презентації і може бути лише додатком до електронного варіанту, а краще розміщеного на сайті навчального закладу, зокрема випускаючої кафедри. Цей варіант був би найкращим для презентації як випускника, так і самої кафедри і навчального закладу. Таким чином, портфель студента може виконувати наступні функції: презентації власних досягнень, сприяння працевлаштуванню, мотивації, розвитку рефлексивних та комунікативних навичок.

Для успішного використання мовного портфелю виділяють наступні стратегії: ознайомлення студентів зі структурою, цілями, можливостями та методикою роботи з мовним портфелем; презентація європейських рівнів володіння мовою, пояснення значення дескрипторів і методики роботи з ними, формування навичок рефлексії, самоконтролю та самооцінки, можливість ділитися власними досягненнями на заняттях.

Таким чином, мовний портфель студента-філолога може стати ефективним механізмом реалізації особистісно орієнтованого навчання у вищій школі, який сприяє розвитку здатності до самостійного навчання, творчості і комплексного розв’язання конкретних проблем.