Список використаних джерел та лiтератури

1. Адмони В.Г. Синтаксис современного немецкого языка / В. Г. Адмони // Инфинитивные конструкции. – Л.: Наука, 1973. – C. 164-170

2. Мельникова Е. Н. Семантико-синтаксическая характеристика конструкции немодального инфинитива / Е. Н. Мельникова. – Режим доступу: http://www.pglu.ru/lib/ publications/University_Reading/2008/III/uch_2008_III_00041.pdf

3. Duden. Deutsches Universalwörterbuch / Duden. – Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich : Dudenverlag, 1989. – 912 s.

4. Welke, Klaus. Untersuchungen zum System der Modalverben in der deutschen Sprache der Gegenwart / Klaus Welke // Ein Beitrag zur Erforschung funktionaler und syntaktischer Beziehungen. – Berlin: Akademie-Verlag, 1965. – S.101-105

5. Copyright Berliner Zeitung. Berliner Zeitung / Copyright Berliner Zeitung / Kein enges Verhältnis mit der Halbschwester. – 2004. – №5. С. 10-11

6. Copyright Berliner Zeitung. Berliner Zeitung / Copyright Berliner Zeitung / Von Tränen durchnässt. – 2006. – №12. С. 50-51

7. Springer Axel AG. Die Welt / Springer Axel AG // Barbarische Bedingungen im Todestrakt . - 2006. – №21. С. 29-30

8. Springer Axel AG. Die Welt / Springer Axel AG // Lobbyist für Autorenrechte. – 2008. – №1. С. 54-55

9. Springer Axel AG. Die Welt / Springer Axel AG // Wer alles herunterschlingt, hat ein Problem . – 2006. – №22. С. 13-14

10. Städtische Hauptschule Wermelskirchen 1998–2007. Die Schulzeitung / Städtische Hauptschule Wermelskirchen 1998 – 2007 // Ergebnis deutlich besser als erwartet. – 2001. – №1. С. 5-6

11. Städtische Hauptschule Wermelskirchen 1998–2007. Die Schulzeitung / Städtische Hauptschule Wermelskirchen 1998 – 2007 // Kooperation «Marabu» – 2005. – №8. С. 22-24

Ю. С. Давидюк

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Я. В. Полякова

Використання поезії для навчання креативного письма старших учнів середньої загальноосвітньої школи

Креативне письмо виступає прекрасним стимулятором розвитку лінгвістичної складової комунікативної компетенції учнів у письмі. Цей розвиток відбувається багато в чому мимовільно, завдяки зусиллям самих учнів та їх мовленнєвій практиці, а не за рахунок спеціального відпрацьовування мовних явищ. При цьому спостерігається поширення стимулюючого впливу креативного письма на всі види мовленнєвої діяльності, особливо в плані розширення пасивного й активного словникового запасу учнів, підвищення граматичної правильності їх мовлення. Такий ефект недивний, зважаючи на роль письма як загального закріплювача [1].

Отже, дуже сприятливим для розвитку навичок та вмінь письма є письмо креативне, оскільки воно:

1) істотно підвищує лінгвістичну компетенцію учнів (значно розширюється словниковий запас, збільшується граматична, орфографічна, синтаксична правильність писемного мовлення), а її формування значно прискорюється. Зазначений позитивний вплив поширюється на усі види іншомовної мовленнєвої діяльності, а не тільки на письмо;

2) підвищує, удосконалює та прискорює розвиток уміння письмово (а не опосередковано й усно) викладати свої думки іноземною мовою.

3) підвищує літературні й творчі можливості учнів, їх здатність використовувати мову творчо. Тим самим вдосконалюється й володіння мовою як засобом вираження думки.

4) значно підвищує внутрішню позитивну мотивацію учнів та навіть викликає їх ентузіазм, тобто наявним є високий мотиваційний ефект даного виду роботи.

Приступаючи до написання твору, треба пам’ятати, що цей процес складається з роботи над змістом та формою. Початковий чорновий варіант має вмістити в себе всі запропоновані ідеї, пов’язані з темою. Існує навіть метод (freewriting), за яким початковий варіант треба писати швидко, не зупиняючись. Вважається, що такий метод допомагає подолати страх та невпевненість у собі. Після написання учень перечитує твір, корегує, щось викреслює, додає, міняє місцями чи переписує. Робота над формою тексту – тяжкий процес, що потребує неабияких розумових зусиль. Учень прагне довершеності, а її критеріїв не знає, тому почуває себе невпевнено. Йому потрібна порада і підтримка, допомога людини, якій він довіряє. На уроці такою людиною є вчитель. На жаль, іноді вчитель під час уроку не можу приділити достатньо уваги кожному учню, але може підібрати такі комунікативні вправи, які б навчали учнів логічно компонувати інформацію, та формували навички писемного мовлення. Треба використовувати наочність, зокрема зразки подібних письмових робіт. Це допоможе учням визначить із стилем та формою [2, с. 55].

Цікавою формою письмових завдань є поетична творчість. В процесі цієї творчості учні можуть, наприклад, самостійно складати лімерики за зразком. Керованою поетичною вправою також є вірш, який складається у відповідь на спеціально підготовлені питання: What three colours do you like best? What dream did you see last? What do you compare the clouds to? What do you remember from your childhood? How do you imagine the future?

Вірш може бути складено у відповідь на наступні завдання:

Line 1. Compare autumn to a leaf.

Line 2. Compare autumn to a vegetable garden.

Line 3. Compare autumn to the sky.

Line 4. Compare autumn to life.

В написанні «білого вірша» можуть допомогти асоціації, які утворюють «лексичну сітку » (lexical grid):

Associate the Sun with 4 nouns.

Associate the Sun with 4 adjectives.

Associate the Sun with 4 verbs.

Associate the Sun with 4 adverbs.

Підказки в написанні вірша можуть бути наступні:

Use the simile.

Use the rhyme.

Use the rhythm.

Use the metaphor.

Вірш може мати певну конфігурацію яка нагадує форму зображеного предмета (shape poetry).

Це можуть також бути «хайку» або «хокку» як найменша світова поетична форма, яка складається лише з трьох рядків, або так звані ельфи – 11 складів у певному ритмічному малюнку. Викликає інтерес також створення сінквейнів – поетичних творів з п’яти рядків, що створюються за наступною схемою: перший рядок - іменник, тема вірша, другий рядок – два прикметника, які характеризують цей предмет, третій рядок – три дієприслівника, четвертий рядок – словосполучення, я останній рядок – повторення теми або синонімічне слова.

Наведені види вправ можуть використовуватися на старшому етапі навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі для формування в учнів навичок творчого писемного мовлення.