- •Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
- •Isbn 978-966-308-198-4
- •Передмова
- •Лекція 1. Вступ
- •1. Предмет історії, функції
- •2. Структура історичних знань, періодизація
- •Періодизація історії
- •1) Первісна доба (від появи людини на Землі до V ст. Н. Е.);
- •Лекція 2. Найдавніші люди на території України
- •1. Типи періодизації давньої історії
- •2. Розселення первісних людей на території України, їх заняття і побут
- •3. Суспільна організація давніх людей
- •1. Трипільська культура
- •2. Індоєвропейці й Україна
- •Лекція 4. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні колони на півдні України
- •1. Територія розселення кіммерійців, їх заняття, побут, суспільна організація.
- •2. Скіфи, їх місце в історії античного світу
- •3. Сармати на території України
- •4. Грецькі колонії Північного Причорномор'я: розташування, суспільно-економічний розвиток, політична організація
- •1. Проблема виникнення слов'ян та їх прабатьківщини
- •Лекція 6. Слов'яни у першій половині першого тисячоліття нашої ери
- •1. Велике переселення народів і слов'яни
- •2. Венеди, анти, склавини
- •1. Розселення східнослов'янських племен та племінних союзів
- •2. Суспільний розвиток східних слов'ян. Процеси державотворення
- •3. Матеріальна і духовна культура
- •4. Сусіди східних слов'ян: хозари і нормани.
- •5. Князювання Аскольда і Діра
- •Лекція 8. Утворення Київської Русі
- •1 Деякі ключові проблеми Київської Русі в історіографії
- •2. Похід Олега на Київ у світлі сучасної історичної науки
- •3. Перші Рюриковичі на київському престолі
- •4. Державний та суспільний устрій Київської Русі у іх-х ст. Господарська діяльність
- •Лекція 9. Київська Русь наприкінці X - у першій половині XI ст.
- •1. Початок правління Володимира Великого. Реформи Володимира
- •2. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава у Києві.
- •3. Внутрішня і зовнішня політика. «Руська Правда»
- •4. Політичний устрій
- •5. Соціальна структура населення Київської Русі
- •6. Суспільно-економічний розвиток
- •7. Розвиток писемності та освіти. Духовна культура
- •Лекція 10. Київська Русь у другій половині XI -першій половині XIII ст.
- •1. Київська держава за Ярославичів
- •2. Любецький з 7зд князів
- •3. Володимир Мономах і Мстислав Володимирович
- •4. Міжусобна боротьба. Причини феодальної роздробленості Київської Русі
- •Лекція 11. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств другої третини XII - першої половини XIII ст.
- •1. Київське і Переяславське князівства: політичне становище, суспільно-економічний розвиток
- •2. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства
- •3. Волинське князівство. Підкарпатські землі. Утворення Галицькоао князівства
- •1. Етногенез українців
- •2. Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості
- •Лекція 13. Галицько-Волинська держава
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила
- •3. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Ба-тия на українські землі. Утворення Золотої Орди
- •4. Вторгнення хана Батия на українські землі
- •5. Утворення Золотої Орди
- •Лекція 14. Галицько-Волинська держава наприкінці XIII - в першій половині XIV ст.
- •І. Наступники Данила Романовича
- •2. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави
- •3. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності
- •Українські землі у складі литви і польщі. Українська національна революція середини
- •XVII століття та українська козацька держава
- •Лекція 1.
- •2. Входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля і Брацлавщини до складу Великого князівства Литовського. Їх адміністративний устрій. Ліквідація автономії Київщини і Волині
- •1 Сполученням «кг» в тогочасних українсько-білоруських джерелах передавався звук «г».
- •3. Перехід Чернігово-Сіверщини під владу Москви
- •4. Антилитовські рухи в Україні: Федір Більський, Михайло Гпинський
- •5. Утворення Кримського ханства: спроби встановлення ним контролю над землями України
- •Лекція 2. Соціально-економічний розвиток українських земель у XV -першій половині XVI ст.
- •1. Литовські Статути
- •2. «Устава на волоки»
- •3. Зміни в соціально-економічному житті
- •4. Поступове закріпачення селянства
- •5. Антифеодальні (соціальні) рухи в XV-на початку XVI ст.
- •Лекція 3. Вихід на історичну арену українського козацтва
- •1. Походження та розселення українського козацтва: заняття, побут
- •2. Заснування Запорозької Січі князем Дмитром Вишневецьким та її внутрішній устрій
- •3. Виникнення реєстрового козацтва та структура війська Запорозького
- •4. Військове мистецтво козаків
- •5. Військові походи козаків в інші країни
- •Лекція 4. Польсько-Литовське зближення і утворення Речі Посполитої
- •1. Становище західноукраїнських земель під владою Польського королівства
- •2. Причини польсько-литовського зближення уХМст. Кревська унія
- •3. Городельська унія та її значення для України
- •4. Зовнішньополітичне становище Литви у середині XVI ст. Люблінська унія
- •5. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель
- •Лекція 5.
- •1. Перші козацькі повстання Криштофа (Христофора) Косинського і Семерія (Северина) Наливайка
- •2. Антикозацька політика польського уряду в першій третині XVII ст.
- •3. Козацькі повстання під проводом:
- •4. «Ординація Війська Запорозького» 1638 р
- •Лекція 6. Духовно-релігійне життя України (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Реформація в Європі й Україна. Релігійна свідомість українського народу
- •2. Братства та їх діяльність. Острозька академія
- •3. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні
- •4. Церковна полеміка та релігійна боротьба в першій половині XVII ст.
- •5. Митрополит Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •6. Ужгородська церковна унія 1646 р.
- •Лекція 7. Перший період Української національної революції (1648-1676 рр.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького (1648-1657 рр.
- •1. Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу
- •2. Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648-1649 рр. Зборівський мир
- •3. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр. Турецький протекторат і молдовські плани
- •4. Воєнні дії Речі Посполитої в Україні після Переяславської угоди з Росією у 1654-1657 рр.
- •5. Гетьманська держава. Система влади, внутрішня і зовнішня політика. Передсмертні плани б.Хмельницького
- •Лекція 8. Українська козацька держава протягом 1657-1687 рр. Завершення Української національної революції та Руїни
- •1. Україна в роки правління і. Виговського. Початок Руїни.
- •2. Ю. Хмельницький. Порушення територіальної цілісності України
- •3. Андрусівське перемир'я
- •4. Гетьманування /7. Дорошенка
- •5. Руїна на Правобережжі Гетьманування і. Самойловича
- •Частина і Давня і середньовічна історія України
2. Похід Олега на Київ у світлі сучасної історичної науки
Традиційно часом утворення єдиної східнослов'янської держави Русь, або Руська земля, яку історики згодом назвали Київська Русь, вважається 882-й рік. У цьому році новгородський правитель норманського походження Олег організував похід на Київ, убив Аско-льда і захопив владу. Київ став столицею об'єднаного князівства-«матір'ю городам руським», тобто метрополією. Ця подія, акцентована у російській, а згодом радянській історіографії, волею державних правителів набула значення дати утворення Давньоруської (Російської) держави. Проте не лише археологічні матеріали, але й повідомлення тієї ж «Повісті минулих літ» суперечать такому спрощеному трактуванню.
В одному з перших датованих повідомлень автор «Повісті» під 859-мроком записує, що східнослов'янські землі були поділені на сфери впливу між варягами і хозарами: «Варяги, приходячи із замор 'я, брали данину з чуді, з словен, і з мері, і з весі, і з кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в'ятичів». Цей поділ східнослов'янського світу не викликає сумнівів. Більшість сучасних дослідників визнають достовірним існування у IX ст. ранньодержавних утворень, що виникли навколо Новгорода і Ладоги на півночі, і Києва - на півдні східнослов 'янських земель. Проте, якщо українські історики роблять наголос на існуванні ранньодержавного політичного утворення полян - Русі з центром у Києві, а Кия вважають родоначальником полянської князівської династії, що припинила своє існування з убивством Аскольда, то російські історики доводять існування етнічної спільноти русь і протодержавного утворення Русь із столицею в Ладозі десь із VII ст. Проголошення в Росії у 2003 році Ладоги містом 1250-річної історії та надання йому статусу першої столиці «Руської протодержави», на думку київського дослідника В. Рички, остаточно освятило в російській історіографічній і політичній думці уявлення про першість «Русі Рюрика».
Традиційно вважалось, що економічним стрижнем і передумовою об'єднання Північної і Південної Русі було прокладення у IX ст. відомого шляху «із варяг у греки». Зараз ця точка зору піддається критиці як деякими російськими, так і вітчизняними істориками. Уже згадуваний український дослідник Київської Русі В. Ричка стверджує, що Дніпровська водна магістраль поєднала Київ і Новгород в одну цивілізаційну лінію плину історичного процесу лише в уяві староруських книжників, які заклали підвалини ідеї «єдиної Русі», яка насправді розвивалася в ІХ-ХІ століттях у межах двох, по суті незалежних і малопов'язаних центрів - Києва на півдні й Новгорода на півночі. Вони обидва, без перебільшення, були визначними центрами давньоруської державності й обидва стали символом початку «загальноруської історії» та, водночас, її відповідних національних - російської та української - версій. Цю ж тезу обстоює сучасний російський історик А. Нікітін. Від моменту появи в тексті «Повісті» шлях «із варяг у греки», - пише він, - почав відігравати важливу роль в історіографії, ставши основою ідеї «єдиної Русі», що насправді розвивалася протягом ІХ-ХІ століть у межах двох окремих і, ймовірно, малопоєднуваних один із одним центрів - Києва на півдні та Новгорода на півночі.
Як бачимо, хрестоматійне положення про час утворення єдиної держави - Київської Русі у 882 р. - доповнюється нині іншими версіями.
Опис подальших подій князювання Олега (882-912) у Києві свідчить, що дійсно утворення держави - Київської Русі - не було од-номоментним актом.
Під час свого правління у Києві Олег «почав городи ставити і встановив данину словенам, і кривичам, і мерям». Тобто він створював опорні пункти центральної влади у племінних князівствах і визначав порядок стягнення данини на підвладних Києву землях.
Літописець описує послідовне розширення влади Києва на землі сусідніх племінних княжінь: «У рік 6391 (883). Почав Олег воювати древлян і підкорив їх, збираючи з них данину по чорній куниці». Наступного року були приєднані сіверяни. «У рік 6393 (885) послав Олег до радимичів, питаючи: «Кому ви данину даєте?» Вони ж сказали: «Хозарам». І мовив їм Олег: «Не давайте хозарам, а мені давайте». І дали вони Олегові по шелягу, як ото й хозарам давали. І володів Олег деревлянами, полянами, сіверянами, радимичами, а з уличами і тиверцями мав рать». Олег підкорив і північні неслов'янські племена - чудь і меря.
Підпорядкування Києву сусідніх княжінь дало йому можливість не лише збирати данину з нових земель, а й залучати їх війська для спільних походів.
Найбільший військовий похід здійснений Олегом у 907р. на Віза-нтію. Нестор розповідає, що «пішов Олег на Греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і ду-лібів, і тиверців, котрі є пособниками». З переліку названих племен ми можемо судити про сферу впливу київського князя на 907 рік.
Далі літописець повідомляє: «Із цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі». І прибув він до Цесарограда (Константинополя), греки ж замкнули морську бухту, а місто зачинили. «І попустошив він довкола города і вчинив убивство багатьох греків. І палат багато вони розбили, і церкви попалили». Візантійські правителі змушені були укласти з Олегом вигідний для Русі мирний договір. Візантійці заплатили велику контрибуцію і надали особливі пільги руським купцям і послам. Зокрема, греки зобов'язувались протягом шести місяців постачати руських купців харчами і забезпечувати їх вітрилами та іншим корабельним спорядженням.
У 911 р., можливо, в результаті другого походу був укладений договір, що доповнював попередній. Князь Олег узяв з візантійського імператора велику контрибуцію - 48 тисяч гривень золота. Договір з Візантією складався з 15 статей. За ними передбачалося встановлення дружніх зв'язків між обома державами та безмитна торгівля русичів із Візантією. Олеговим купцям дозволялося жити в передмісті Константинополя протягом 6 місяців і виходити до міста без зброї групами не більше 50 чоловік. Русичі отримали право служити в імператорському війську. За цим договором був визначений порядок викупу полонених.
Сприятливі умови для торгівлі в Константинополі (Царгороді, Цесарограді) приносили користь не лише купцям, але й князівсько-дружинній верхівці, яка збагачувалась, продаючи у Візантію здобуту в підлеглих данину.
Іншим важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності Київської держави в кінці IX - на початку X ст. був південно-східний. Арабські автори вказують, що Русь здійснила кілька походів у землі Арабського халіфату на узбережжі Каспійського моря (територія нинішнього Азербайджану). Вважають, що під час одного з походів на Каспій і загинув Олег.