- •Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
- •Isbn 978-966-308-198-4
- •Передмова
- •Лекція 1. Вступ
- •1. Предмет історії, функції
- •2. Структура історичних знань, періодизація
- •Періодизація історії
- •1) Первісна доба (від появи людини на Землі до V ст. Н. Е.);
- •Лекція 2. Найдавніші люди на території України
- •1. Типи періодизації давньої історії
- •2. Розселення первісних людей на території України, їх заняття і побут
- •3. Суспільна організація давніх людей
- •1. Трипільська культура
- •2. Індоєвропейці й Україна
- •Лекція 4. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні колони на півдні України
- •1. Територія розселення кіммерійців, їх заняття, побут, суспільна організація.
- •2. Скіфи, їх місце в історії античного світу
- •3. Сармати на території України
- •4. Грецькі колонії Північного Причорномор'я: розташування, суспільно-економічний розвиток, політична організація
- •1. Проблема виникнення слов'ян та їх прабатьківщини
- •Лекція 6. Слов'яни у першій половині першого тисячоліття нашої ери
- •1. Велике переселення народів і слов'яни
- •2. Венеди, анти, склавини
- •1. Розселення східнослов'янських племен та племінних союзів
- •2. Суспільний розвиток східних слов'ян. Процеси державотворення
- •3. Матеріальна і духовна культура
- •4. Сусіди східних слов'ян: хозари і нормани.
- •5. Князювання Аскольда і Діра
- •Лекція 8. Утворення Київської Русі
- •1 Деякі ключові проблеми Київської Русі в історіографії
- •2. Похід Олега на Київ у світлі сучасної історичної науки
- •3. Перші Рюриковичі на київському престолі
- •4. Державний та суспільний устрій Київської Русі у іх-х ст. Господарська діяльність
- •Лекція 9. Київська Русь наприкінці X - у першій половині XI ст.
- •1. Початок правління Володимира Великого. Реформи Володимира
- •2. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава у Києві.
- •3. Внутрішня і зовнішня політика. «Руська Правда»
- •4. Політичний устрій
- •5. Соціальна структура населення Київської Русі
- •6. Суспільно-економічний розвиток
- •7. Розвиток писемності та освіти. Духовна культура
- •Лекція 10. Київська Русь у другій половині XI -першій половині XIII ст.
- •1. Київська держава за Ярославичів
- •2. Любецький з 7зд князів
- •3. Володимир Мономах і Мстислав Володимирович
- •4. Міжусобна боротьба. Причини феодальної роздробленості Київської Русі
- •Лекція 11. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств другої третини XII - першої половини XIII ст.
- •1. Київське і Переяславське князівства: політичне становище, суспільно-економічний розвиток
- •2. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства
- •3. Волинське князівство. Підкарпатські землі. Утворення Галицькоао князівства
- •1. Етногенез українців
- •2. Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості
- •Лекція 13. Галицько-Волинська держава
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила
- •3. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Ба-тия на українські землі. Утворення Золотої Орди
- •4. Вторгнення хана Батия на українські землі
- •5. Утворення Золотої Орди
- •Лекція 14. Галицько-Волинська держава наприкінці XIII - в першій половині XIV ст.
- •І. Наступники Данила Романовича
- •2. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави
- •3. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності
- •Українські землі у складі литви і польщі. Українська національна революція середини
- •XVII століття та українська козацька держава
- •Лекція 1.
- •2. Входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля і Брацлавщини до складу Великого князівства Литовського. Їх адміністративний устрій. Ліквідація автономії Київщини і Волині
- •1 Сполученням «кг» в тогочасних українсько-білоруських джерелах передавався звук «г».
- •3. Перехід Чернігово-Сіверщини під владу Москви
- •4. Антилитовські рухи в Україні: Федір Більський, Михайло Гпинський
- •5. Утворення Кримського ханства: спроби встановлення ним контролю над землями України
- •Лекція 2. Соціально-економічний розвиток українських земель у XV -першій половині XVI ст.
- •1. Литовські Статути
- •2. «Устава на волоки»
- •3. Зміни в соціально-економічному житті
- •4. Поступове закріпачення селянства
- •5. Антифеодальні (соціальні) рухи в XV-на початку XVI ст.
- •Лекція 3. Вихід на історичну арену українського козацтва
- •1. Походження та розселення українського козацтва: заняття, побут
- •2. Заснування Запорозької Січі князем Дмитром Вишневецьким та її внутрішній устрій
- •3. Виникнення реєстрового козацтва та структура війська Запорозького
- •4. Військове мистецтво козаків
- •5. Військові походи козаків в інші країни
- •Лекція 4. Польсько-Литовське зближення і утворення Речі Посполитої
- •1. Становище західноукраїнських земель під владою Польського королівства
- •2. Причини польсько-литовського зближення уХМст. Кревська унія
- •3. Городельська унія та її значення для України
- •4. Зовнішньополітичне становище Литви у середині XVI ст. Люблінська унія
- •5. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель
- •Лекція 5.
- •1. Перші козацькі повстання Криштофа (Христофора) Косинського і Семерія (Северина) Наливайка
- •2. Антикозацька політика польського уряду в першій третині XVII ст.
- •3. Козацькі повстання під проводом:
- •4. «Ординація Війська Запорозького» 1638 р
- •Лекція 6. Духовно-релігійне життя України (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Реформація в Європі й Україна. Релігійна свідомість українського народу
- •2. Братства та їх діяльність. Острозька академія
- •3. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні
- •4. Церковна полеміка та релігійна боротьба в першій половині XVII ст.
- •5. Митрополит Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •6. Ужгородська церковна унія 1646 р.
- •Лекція 7. Перший період Української національної революції (1648-1676 рр.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького (1648-1657 рр.
- •1. Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу
- •2. Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648-1649 рр. Зборівський мир
- •3. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр. Турецький протекторат і молдовські плани
- •4. Воєнні дії Речі Посполитої в Україні після Переяславської угоди з Росією у 1654-1657 рр.
- •5. Гетьманська держава. Система влади, внутрішня і зовнішня політика. Передсмертні плани б.Хмельницького
- •Лекція 8. Українська козацька держава протягом 1657-1687 рр. Завершення Української національної революції та Руїни
- •1. Україна в роки правління і. Виговського. Початок Руїни.
- •2. Ю. Хмельницький. Порушення територіальної цілісності України
- •3. Андрусівське перемир'я
- •4. Гетьманування /7. Дорошенка
- •5. Руїна на Правобережжі Гетьманування і. Самойловича
- •Частина і Давня і середньовічна історія України
2. Структура історичних знань, періодизація
Сучасна історична наука являє собою сукупність таких взаємо-пов 'язаних галузей пізнання, як:
археологія - наука, що реконструює побут та культуру стародавніх народів від палеоліту до пізнього середньовіччя включно за викопними пам'ятками. Речові джерела - рештки поселень, поховання, знаряддя праці, зброя, посуд, твори мистецтва - вивчаються спеціалістами-археологами шляхом розкопок, а також лабораторного їх дослідження. На завершальному етапі роботи археолог виступає як історик, котрий використовує для своїх висновків і речові і писемні джерела.
етнологія або етнографія - вивчає походження, розселення, особливості побуту та культури народів;
політична історія або історія державотворення - досліджує виникнення передумов, утворення, складання та функціонування держави;
історична антропологія - галузь історичної науки, для якої головним об'єктом дослідження є людина, а не окремі історичні події і процеси. Одним із найважливіших напрямків історичної антропології сьогодні є історія людської ментальності, тобто пануючих у суспільстві релігійних вірувань, моральних і правових норм, естетичних образів та уявлень тощо. Дослідження ментальності дає можливість пояснити складний взаємозв'язок духовного і суспільного розвитку, причини як закономірних історичних явищ, так і унікальних подій-казусів.
економічна історія - вивчає історію господарської діяльності окремих країн, регіонів та людства в цілому. На основі досягнень економічної історії часто розробляють схеми періодизації від найдавніших часів до сучасності;
історіографія - вивчає розвиток історичних знань та методи історичних досліджень.
Історична наука включає також спеціальні історичні дисципліни. Вони нараховують більше 60-ти назв, а їхньому вивченню на історичних факультетах університетів присвячений окремий курс. До спеціальних історичних дисциплін відносять, передусім, джерелознавство, що розробляє способи виявлення та вивчення писемних історичних джерел, визначення вірогідності походження уа достовірності їхньої інформації. Історичне джерелознавство, у бвою чергу, значною мірою є базовою дисципліною для інших допоміжних дисциплін історичної науки, особливо таких, як палеографія, археографія, геральдика, генеалогія, дипломатика, архівознавство, сфрагістика тощо.
Інші спеціальні дисципліни, як от історична географія, вивчає зв'язки та взаємодію природних і суспільних явищ, прив'язує історичні події і явища до певних територій.
Історична картографія займається укладанням історичних карт та атласів, а також досліджує стародавні карти.
Історична хронологія - допоміжна історична дисципліна, що визначає точні дати різних історичних подій. Складовою частиною хронології є система літочислення - календарі. Хронологія переводить на сучасну систему літочислення події давньої історії, що були відомі у джерелах за іншими системами літочислення.
Історичні знання (історія)
Історичні науки:
Археологія
Етнологія
Політична історія
Історія міжнародних відносин
Економічна історія
Історична антропологія
Історія культури
Теорія і методологія історії
Історіографія та інші
Спеціальні історичні дисципліни: Джерелознавство Палеографія Архівознавство Метрологія Геральдика Нумізматика Сфрагістика Хронологія Генеалогія Дипломатика
Історична географія та інші
Розкривати таємниці давнини історикам допомагають й інші науки про землю та людину. Так, геологія дає уявлення про кліматичні умови життя людей сотні тисяч років тому. Вона також дозволяє датувати археологічні знахідки за геологічними шарами. Радіовугле-цевий метод, запропонований фізиками, дає можливість більш точного датування решток живих організмів, які знаходять археологи.
Палеозоологія за кістками, виявленими на стійбищах прадавніх людей, дає можливість дізнатися, на яких тварин полювали наші предки, яких тварин де і коли було одомашнено. Палеоботаніка розповідає, якими рослинами живилися наші пращури, що і де вирощували. Біологія, антропологія дають можливість скласти уявлення про зовнішній вигляд давніх людей, спосіб життя, їхній вік тощо.