Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История книга 1.doc
Скачиваний:
267
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
5.76 Mб
Скачать

4. Міжусобна боротьба. Причини феодальної роздробленості Київської Русі

Щодо характеру держави Київська Русь, то ряд сучасних украї­нських дослідників-медієвістів (Л. Войтович, О. Головко, Я. Ісаєвич та ін. слідом за відомим російським істориком Б. Рибаковим схильні трактувати Київську Русь як поліетнічну ранньофеодальну імперію, яка з другої третини XII ст. розпадається на самостійні або напівса-мостійні «королівства». Ці землі-«королівства» ділилися на менші князівства («герцогства»), у складі яких виділялися ще дрібніші

(«графства»), що було близьким До аналогічних подій у Священній Римській імперії германської нації.

Варто відзначити, що не всі сучасні українські історики поділя­ють таку думку. Академік П. Толочко виступає проти перебільшен­ня рівня роздробленості давньоруських земель, а М. Котляр вважає, що у добу феодальної роздробленості не відбулося розпаду давньо­руської державності, вона лише видозмінила свою форму.

Видається більш обґрунтованою позиція тих дослідників, які вважають, що Київська держава залишалась єдиною централізова­ною монархією до 1132 року. Після смерті Мстислава з новою си­лою розгорілися війни між князями. Окремі князівства починають самостійно проводити не тільки внутрішню, а й зовнішню політику.

Феодальне дроблення Київської держави було закономірним явищем і мало політичні й економічні причини. На початку верхов­ним землевласником був київський князь. Він роздавав землі своїм васалам як нагороду за службу і т. д. Поряд із помістями (держанням землі) зростають вотчини (земельні володіння). Розвиток феодаль­ного землеволодіння перетворив бояр та удільних князів на політич­ну силу, зацікавлену в процвітанні власних земель. Інтереси величе­зної держави з центром у Києві стають їм байдужими. Починаються міжусобні війни за землю і владу.

Причинами державного відокремлення земель-князівств були:

  • перетворення земельного володіння у спадкове, вотчинне;

  • економічне та військово-політичне посилення удільного бо­ярства та удільних князівств;

  • поява нових міст- економічних та військово-політичних центрів, наростання суперництва між ними та Києвом;

  • подальший економічний розвиток окремих земель;

- процес розвитку народностей у різних частинах держави.

Серед причин державного відокремлення варто згадати величе­зну територію Київської Русі, населену різними народами; слабкі торговельно-економічні зв'язки між окремими землями.

Усе це і призвело до розпаду єдиної Київської держави. Протя­гом другої третини XIIст. з'явилося до 15 самостійних князівств, найбільшими з яких були Київське, Чернігово-Сіверське, Переяслав­ське, Галицьке та Волинське. Кожне князівство мало незалежний політичний, економічний і навіть культурний статус. Спільними за­лишалися правляча династія Рюриковичів, а також релігія і церковна організація з центром у Києві.

Лекція 11. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств другої третини XII - першої половини XIII ст.

Київське і Переяславське князівства: політичне становище, суспільно-економічний розвиток. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства. Волинське князівство. Підкарпатські землі. Утворення Галицького князівства.