Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 213

2. Яке питання спричинило розкол у середовищі чеської та сло-

вацької буржуазії у перебігу війни?

3. Хто очолив національно-виз вольний рух у Чехії та Словаччині?

4. Назвіть основні події національно-визвольної боротьби, що при-

звели до створення Чехословацької республіки.

5. Хто очолив новостворену державу?

У ч и т е л ь. Остаточно кордони Чехословаччини було визначе-

но в 1919–1920 рр. Версальським, Сен-Жерменським і Тріанон-

ським мирними договорами. До складу Чехословацької держави

увійшли Чехія, Моравія, частина Сілезії, Словаччина і Закарпат-

ська Україна. Територія Чехо-Словаччини становила 140 тис. км . 2

населення — близько 13,6 млн осіб. Серед них: чехів — майже

7 млн, німців — 3 млн, словаків — 2 млн, угорців — 750 тис., укра-

їнців — 450 тис., поляків — 100 тис. До складу Чехословаччини

в січні 1919 р., всупереч рішенню Народного з’їзду Закарпаття про

возз’єднання з радянською Україною, ввійшла Закарпатська Укра-

їна. Чехословацький уряд не виконав своїх зобов’язань щодо забез-

печення автономії Підкарпатської Русі, тобто Закарпаття, хоча ко-

рінне населення тут не відчувало такої сильної національної

дискримінації, як у Румунії та Польщі. З усіх новостворених дер-

жав Східної Європи Чехословаччина була найбільш демократич-

ною, але це не означало, що відносини між центральним урядом

і населенням Закарпаття були безконфліктними. Питання про ав-

тономію завжди призводило до зростання напруженості між Пра-

гою та її східними провінціями.

Завдання учням

1. Знайдіть на карті ті частини країни, про які йшлося.

2. Виписати національний склад Чехо-Словаччини у порядку

зменшення.

3. Яким було становище українського населення Підкарпатської

Русі?

Робота зі схемою

Учитель розповідає про державний лад Чехословаччини за Кон-

ституцією 1920 р. Під час розповіді вчителя учні складають схему.

Президент (на 7 років) Національні збори

Сенат (150 місць)

Уряд Палата депутатів (300 місць)

Виборці (до палати депутатів — з 21 року, до сенату — з 26 років

214 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Конституція 1920 р.

20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли Конституцію

Чехословацької Республіки, що декларувала основні демократичні

свободи. Президент, якого обирали Національні збори терміном на

7 років, наділявся великими повноваженнями, здійснюючи разом

з урядом виконавчу владу. Законодавча влада належала законодав-

чим Національним зборам. Прийняттям конституції завершилося

створення Чехословацької Республіки.

Формально всі нації користувались однаковими правами, але

включення до конституції положення про «єдину чехословацьку

націю» означало, що національна самобутність словаків не бралася

до уваги. Суперечності в різноманітних сферах життя між чехами

і словаками, то явні, то приховані, мали місце протягом усього іс-

нування Чехословацької Республіки та були розв’язані на початку

90-х рр. XX ст. шляхом створення двох самостійних держав — Че-

хії та Словаччини.

На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Фран-

цію, а в 1920–1921 рр. разом із Румунією та Югославією створила

Малу Антанту, що виявилася важливою ланкою системи військово-

політичних союзів під егідою Франції.

Запитання

1. Охарактеризуйте державний лад, який був встановлений у Че-

хословаччині за Конституцією 1920 р.?

2. За Конституцією Чехословаччина була проголошена унітарною

державою. До яких проблем у майбутньому могло призвести це

положення?

У ч и т е л ь. Чехословаччина, успадкувавши 4/5 промислово-

го потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш розви-

нених в економічному плані країн Центральної та Південно-

Сх ідної Європи. Важливе значення для не ї мало завоювання

зовнішніх ринків, боротьба проти конкуренції промислово роз-

винених держав. Наприкінці 1923 р. економіка країни вийшла

з повоєнної економічної кризи. Чеські підприємці зуміли завою-

вати чимало ринків, особливо в Центральній Європі, де раніше

провідні позиції належали німецьким та австрійським фірмам.

Чеські корпорації підпоря дкували собі економіку Словаччини та

Закарпатської України, перетворивши їх на аграрно-сировинні

придатки е кономічно розвинених чеських земель. У багатьох

чехословацьких концернах сильні позиції мали англійські,

французькі та бельгійські капіталісти.