Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 151

установчому з’їзді. Вона різко критикувала більшовиків за

встановлення в Росії однопартійної диктатури, нехтування де-

мократичних свобод та придушення опозиційних партій. Ак-

тивно продовжувала виступати проти міністеріалізму і компро-

місів з правими і центристськими партіями, які вважала

«опортуністичними». ( Люксембург )

12. Став на чолі заколоту, спрямованого проти соціал-демокра-

тичного керівництва Німеччини. Заколотники намагалися вста-

новити в країні радянську владу. Соціал-демократи побоювали-

ся, що дії його та його прихильників можуть призвести до

громадянської війни. Уряд соціал-демократів запровадив над-

звичайний стан і застосував проти повсталих силу. ( Лібкнехт )

13. Наприкінці 1918 р. уклав секретну домовленість з керівниц-

твом армії. Обійняв посаду рейхсканцлера, став одним із голів

так званої Ради народних уповноважених. У 1919 р. Національ-

ні Збори обрали його президентом країни. ( Еберт )

14. Очолив національно-визвольний рух проти Антанти, успіх яко-

го призвів до проголошення в країні республіки. У 1921 р. сфор-

мував тимчасовий уряд. Після проголошення республіки став її

першим президентом; правив авторитарно, запроваджуючи ре-

форми, що мали європеїзувати і модернізувати країну. Дбав про

розвиток промисловості, здійснив ряд реформ у галузі права,

мови, культури і побуту. ( Кемаль )

Завдання 3. Риб’ячий скелет

Командам надаються плакати, на яких намальовано «риб’ячі

скелети». За допомогою цього методу вони повинні охарактеризу-

вати наслідки Першої світової війни для різних країн. На виконан-

ня завдання надається 5 хв.

• 1-а команда — для Росії;

• 2-а команда — для Німеччини;

• 3-я команда — для Італії.

Учитель пояснює правила виконання завдання. Риб’яча голо-

ва — назва запитання, ребра — зміст або напрями вирішення,

хвіст — висновок.

Максимальна оцінка за цей конкурс 5 балів.

152 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Завдання 4. Книжкова шафа

Для виконання цього завдання запрошуються до дошки по од-

ному учаснику від кожної команди. На плакаті, прикріпленому до

дошки, зображено книжкову шафу.

Назва проблеми __ ?

Висновок __ ?

Як правильно виконати це завдання біля дошки?

• Угорі, на книжковій шафі, зазначається назва завдання або

проблеми, яку треба розв’язати.

• На полицях для книг записуються основні напрямки та поря-

док розв’язання проблеми.

• Знизу, під книжковою шафою, записується висновок.

Далі учні отримують завдання для роботи з книжковою шафою.

• 1-а команда. Національний рух в Індії.

• 2-а команда. Національний рух у Китаї.

• 3-я команда. Політика «воєнного комунізму» в Росії.

Завдання 5. Роздуми

Учні отримують запитання в результаті жеребкування. Для

підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасники з іншої команди

можуть доповнити виступ, за що отримають додаткові бали.

1. Визначте об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення тота-

літаризму. Якою була соціальна база тоталітарних режимів

у різних країнах Європи у міжвоєнний період?

2. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Німеччині та

Угорщині.

3. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Росії та Туреччині.

Завдання 6. Про що йдеться в уривку

Команди повинні назвати договори, міжнародні документи за

уривками документів. Учні отримують по 2 уривки в результаті

жеребкування. Для підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасни-

ки з іншої команди можуть доповнити, за що отримають додаткові

бали.