Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 175

гільної промисловості, а відтак існує єдиний вихід — націоналіза-

ція шахт. Власники шахт дотримувалися іншої думки: щоб шахти

могли успішно конкурувати з новими джере лами енергії, а шахта-

рі й далі мали роботу, слід подовжити три валість робочого дня

і скоротити заробітну плату. Про те, що в ро ки війни власники

шахт отримували надприбутки, але на мо дернізацію шахт виручку

не витрачали, вони воліли не згадувати.

Ще у 1921 р. уряд повернув шахти власникам, чим налаштував

шахтарів проти себе. Упродовж п’яти років держава витрача ла чи-

мало коштів платників податків на субсидії власникам шахт, щоб

ті не скорочували кількість робочих місць під приво дом збитковос-

ті шахт.

Документ 5. Лист Генради британських тред-юніонів виконкому

федерації гірників 8 квітня 1926 р.

«Дорогий м-ре Кук!

Промисловий комітет Генеральної ради уважно розглянув звер-

нення, де Ви просили комітет зробити декларацію про підтримку,

яку комітет готовий надати Вашій федерації у питанні про спроби

власників шахт запровадити:

а) укладення порайонних угод;

б) подовження робочого дня;

в) зменшення зарплати.

Комітет усвідомлює важливість нинішнього становища, але

вважає, що не настав ще час, коли може бути зроблена остаточна

декларація про тактику Генеральної ради.

Генеральна рада вважає, що переговори перебувають ще на пер-

вісній стадії і треба докласти зусиль для того, аби знайти шляхи до

зменшення розбіжностей між Вашою федерацією та власниками

шахт. З цією метою він рекомендує негайно продовжити перегово-

ри. Комітет має бажання, щоби Ви подали йому після Вашої за-

втрашньої конференції докладне викладення точки зору Вашої фе-

дерації стосовно різних пропозицій, зроблених комісією.

Комітет запевняє Вас, що він готовий зробити все можливе для

того, щоб сприяти угоді, і віддає себе у розпорядження Вашій феде-

рації, якщо вона забажає скористатися з його послуг».

Документ 6

Наприкінці квітня 1926 р. державні субсидії припинилися

і власники почали звільняти шахтарів з роботи.

Реакція шахтарів була блискавичною — 3 травня вони розпо-

чали грандіозний страйк, який переріс у загальнобританський

176 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

і тривав до 12 травня. Кількість учасників загального страйку (ра-

зом із родинами) становила близько 18 млн осіб, тобто понад 40 %

всього населення країни.

Проте шахти стали яблуком розбрату не лише між шахтаря ми

і власниками шахт, страйк розколов Британію навпіл: по один бік

конфлікту стали шахтарі, по інший — середні та заможні верстви.

Шахтарів підтримав Британський конгрес тред-юніонів (БКТ), а влас-

ників — уряд С. Болдуїна, через що прем’єр опи нився віч-на-віч із

загрозою загального страйку. Профспілки інших галузей закликали

своїх членів припинити роботу на підтримку шахтарів, які вимагали

підвищення заробітної пла ти і поліпшення умов праці.

11 травня 1926 р. Верховний суд країни визнав страйк неза-

конним і вже наступного дня керівництво БКТ оголосило про його

припинення. Страйк шахтарів, які не підкорилися рішен ню Гене-

ральної ради БКТ, тривав до кінця листопада. Заробітну платню

гірників було зменшено, а робочий день подовжено.

Запитання до документів 4–6

1. Чому для англійців видобуток вугілля мав таке велике значення?

2. Що стало причиною загального страйку шахтарів?

3. Чому страйк шахтарів увійшов в історію як загальнобритан-

ський?

4. Чим закінчився шахтарський страйк 1925–1926 рр.?

5. Припустіть, як події 1925–1926 рр. вплинуть на чергові вибори.

У ч и т е л ь. Поразка шахтарів послабила позиції тред-юніонів,

проте вона примусила парламент прийняти у 1927 р. важливий за-

кон про трудові конфлікти і профспілки. Цей закон завдав тред-

юніонам такого удару, від якого вони не змогли оговтатись до за-

кінчення Другої світової війни.

Документ 7. Закон «Про трудові конфлікти і профспілки»

Будь-який страйк є незаконним у разі, якщо (І) метою його не

є сприяння врегулюванню трудових конфліктів… та (ІІ) якщо він за-

думаний та розрахований на те, щоб безпосередньо або шляхом ство-

рення труднощів для суспільства застосувати примус щодо уряду.

Вимоги закону про трудові конфлікти і тред-юніони

Між оголошенням страйку і його початком має пройти певний

час («охолоджувальний період»), щоб роботодавці й працівники

спробували порозумітися, уникнувши страйку.

• Організатори та учасники незаконних страйків підлягали штра-

фу чи навіть відповідальності перед судом.