V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 29

Польща, Чехословаччина, Угорщина у 20-х рр. ХХ ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати особливості соціально-економічного та полі-

тичного розвитку нових незалежних європейських держав:

Польща, Чехословаччина, Угорщина;

• хронологічно співвідносити події та явища теми.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: «Регентська рада», «режим сана-

ції», «пацифікації», «судетська проблема», «група “Град”», «Рево-

люційна урядова рада», «хортизм».

Хід уРОКу

і. організаційна частина уроку

іі. Актуалізація опорних знань

Робота з картою

Використовуючи карту історичного атласа, виконайте завдання.

1. Назвіть держави, що утворилися після розпаду Австро-

Угорської імперії. Які міжнародні угоди передбачали розподіл

її територій?

2. Які польські землі залишилися у складі Німеччини?

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 209

3. Які території відійшли до Польщі за Версальським мирним до-

говором?

4. Які території отримала Румунія після Першої світової війни?

5. Які території втратила Болгарія за Нейїським договором? До

складу яких держав одійшли ці території?

6. На підставі якої міжнародної угоди та які саме українські землі

було передано Чехословаччині?

ііі. мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Польща, Чехословаччина та Угорщина здобули не-

залежність після Першої світової війни внаслідок розпаду Австро-

Угорської та Російської імперій.

іV. Вивчення нового матеріалу

Робота в групах

Учні об’єднуються в 3 групи, кожна з яких працює над доку-

ментом, аналізуючи його за наведеними запитаннями. На роботу

відводиться 5 хв., після чого групи презентують свої відповіді. Піс-

ля закінчення доповіді усіх трьох груп клас за допомогою вчителя

підбиває підсумки.

відновлення незалежності Польщі

1-а група

…Революції в Росії, Австро-Угорщині, Німеччині створили спри-

ятливі умови для відновлення незалежності країни. За умов краху

австро-німецької окупації в ніч проти 7 листопада 1918 р. представни-

ки лівих партій — Польської соціалістичної партії (ППС), галицької

соціал-демократії та Партії людової (селянської) — створили в Люблі-

ні незалежний від окупантів уряд, що його очолив депутат австрій-

ського рейхсрату, лідер галицької соціал-демократії Ігнаций Дашин-

ський. Цей уряд проголосив Польщу народною республікою, обіцяв

передати на розгляд Установчих зборів низку демократичних реформ,

але проіснував недовго.

10 листопада до Варшави по вернувся, звільнившись із в’язниці

в Магдебурзі (Німеччина), Юзеф Пілсудський, в якому представни-

ки польського капіталу і правих партій вбачали людину, здатну

відродити польську державність…

Створена окупантами у Варшаві Регентська рада 11 листопада

1918 р. передала Пілсудському владу з «метою збереження порядку

в країні». На вимогу Пілсудського уряд Дашинського пішов у від-

ставку, натомість було створено новий на чолі з правим соціалістом

210 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Є. Морачевським, що був повністю підлеглий Пілсудському, про-

голошеному «начальником» держави…

Запитання до документа

1. Які події сприяли відновленню незалежності Польщі?

2. Які політичні сили створили незалежний від окупантів уряд на

території Польщі?

3. Хто очолив цей уряд?

4. Яка доля спіткала новостворений уряд?

5. Які сили підтримували Юзефа Пілсудського?

6. Яке звання отримав Юзеф Пілсудський у новоствореній державі?

Режим «санації» («оздоровлення»)

У ч и т е л ь. У березні 1921 р. після тривалих дискусій сейм

прийняв Конституцію Польської Республіки, що мала демократич-

ний характер.

Пілсудський, невдоволений тим, що конституція обмежувала

повноваження керівника держави, відмовився балотуватися на по-

саду президента. Більшістю голосів президентом було обрано під-

триманого лівими партіями й партіями національних меншин про-

фесора Г. Нарутовича. Але через тиждень після виборів його вбили.

Новим президентом обрали С. Войцехівського, замолоду пов’язано-

го з ППС.

Економічне становище Польщі характеризувалося значним

зростанням цін і знеціненням польської валюти. Інфляція призве-

ла до падіння реальної заробітної платні, розгулу спекуляції. Піл-

судський демонстративно пішов з посади начальника Генерального

штабу, але він виношував плани повернення до влади.

12 травня 1926 р. війська, якими командували віддані Пілсуд-

ському генерали та офіцери (багато хто з них у роки світової війни

служив під його керівництвом у легіонах), розпочали похід на Вар-

шаву. У вуличних боях вони відрізали столицю від західних воє-

водств, де уряд мав великі сили. Проти уряду виступив робітничий

клас. 14 травня страйк залізничників перетворився на загальний.

Комуністи, які вважали тодішній уряд фашистським, підтримали

Пілсудського.

Як Пілсудський, так і уряд не мали бажання перетворювати

конфлікт на громадянську війну, побоюючись, що це може при-

звести до виступу народних мас із революційними гаслами. 14 трав-

ня президент Войцехівський та уряд Вітоса склали повноваження.

Польська партія соціалістів закликала припинити загальний

страйк. Керівником нового уряду за вказівкою Пілсудського було