V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 26

створення корпоративної системи в італії

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати основні внутріполітичні події в Європі періоду стабілі-

зації 1924–1929 рр.;

• описувати хід створення корпоративної системи;

• характеризувати головні її структурні елементи;

• давати характеристику Муссоліні;

• хронологічно співвідносити події та явища теми.

Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу.

Основні поняття і терміни: «фашизм», «тоталітаризм», «дуче»,

«Авентинський блок», «корпоративна система», «Сталевий пакт»,

«Латеранський конкордат».

Хід уРОКу

і. організаційна частина уроку

іі. мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Протягом 1922–1926 рр. в Італії тривала консолі-

дація фашистського режиму, що полягала у поступовому оволодін-

ні фашистами всією повнотою законодавчої та виконавчої влади

й оформленні тоталітарної диктатури.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 189

ііі. Вивчення нового матеріалу

Робота зі схемою

Нові державні інститути

Грудень 1922 р. — «велика Січень 1923 р. — «добровільна міліція

фашистська рада» (ВФР) національної безпеки» (ДМНБ).

Контролювала законопроек- Мета Муссоліні — досягти переваги ви-

ти, перш ніж вносити їх до конавчої влади в особі фашистського

парламенту, діяльність уряду над законодавчою в особі короля

самого уряду та парламенту

Завдання до схеми

• Розгляньте схему і доведіть, що заходи, здійснювані урядом

Муссоліні, були спрямовані на формування в Італії тоталітар-

ної держави.

Робота з документом

Документ 1

Фашизм продовжував йти шляхом посилення урядової влади,

а не перетворення законодавчої. Із цією метою був розроблений за-

конопроект про реформу виборчої системи, за яким партія або блок

партій, що отримали на виборах 1/4 голосів виборців, одержували

2/3 місць у парламенті, а третину, що залишалася, мали розподі-

ляти між іншими партіями пропорційно отриманим голосам.

На виборах 5 квітня 1924 р. фашисти разом з лібералами, що

виступали загальним списком з ними, одержали майже 2/3 усіх

місць і тепер безперечно панували в парламенті. Утім, цей успіх на

виборах був досягнутий насамперед за допомогою терористичних

заходів і завдяки фінансовій підтримці з боку промислового

об’єднання «Конфіндустрія».

Попри все, чимало голосів отримала опозиція — соціалісти, На-

родна партія й навіть комуністи. За цих умов фашисти припусти-

лися помилки, намагаючись одним ударом розрубати Гордіїв вузол

політичних відносин, помилки, яка спричинила дуже серйозну

кризу в партії. «Партії нового типу» зазвичай не нехтують відверто

бандитськими методами політичної боротьби, трапляється, це діє

досить успішно, шокуючи опонентів, але цього разу мафіозні мето-

ди фашистів обернулися проти них самих.

Один з лідерів опозиції, який надто часто дошкуляв дуче в парла-

менті, — Джакомо Маттеотті — був викрадений і вбитий фашистами.

190 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Вибух обурення, що здійнявся через це, ледве не привів партію до

розвалу. Масовий вихід з партії й розгубленість керівництва при-

мусила Муссоліні навіть заговорити про можливу відставку. Опо-

зиція ж, скориставшись розгубленістю ворогів, утворила перший

на Заході антифашистський фронт — Авентинський блок. Блоком

була прийнята декларація про те, що опозиційні партії не брати-

муть участь у роботі парламенту, доки не буде скасовано фашист-

ську міліцію й відновлено законність. Паралельно вони розпочали

широку антифашистську пропаганду, сподіваючись на крах фа-

шистських організацій через внутрішні суперечності й падіння їх

авторитету.

Проте досить пасивна тактика Авентинського блоку, нездолан-

на ворожнеча усередині антифашистського табору (комуністи так

і не увійшли до блоку), а головне — зростання впливу прихильни-

ків дуче, що тривало попри всі негаразди, дозволили дуче реаніму-

вати й посилити свою владу. 3 січня 1925 р. Муссоліні виступив

у парламенті з промовою, у якій заявив про те, що боротьба між

урядом й опозицією буде розв’язана силою: «Ми прагнемо фашизу-

вати націю. Повинні бути італійці епохи фашизму, як були, напри-

клад, італійці епохи Відродження».

Запитання

1. Який законопроект реформи виборчої системи сприяв посилен-

ню урядової влади фашистів?

2. Чи існувала у цей час опозиція правлячій партії? Як ставилися

фашисти до діяльності опозиціонерів?

3. До яких наслідків призвело вбивство Джакомо Маттеотті?

4. Чи зміг Авентинський блок гідно протистояти дуче? Чому?

У ч и т е л ь. «Криза Маттеотті» прискорила ліквідацію лібе-

ральної держави та встановлення фашистської диктатури в Італії.

Розповідь учителя супроводжується складанням таблиці «Ета-

пи фашизації Італії».

Фашизація країни

1. Видано закони про:

• чистку державного апарату від «підозрілих елементів»;

• заборону діяльності будь-яких асоціацій поза контролем фашист-

ської партії;

• право префекта на конфіскацію накладу газет

2. 24 грудня 1925 р. — видано закон про права прем’єр-міністра. Ке-

рівник уряду не був відповідальним перед парламентом і в разі воту-

му недовіри не мав подавати у відставку