Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 147

Повідомлення учня про Махатму Ганді

Запитання

1. Які якості характеру Махатми Ганді допомогали йому як полі-

тику?

2. Як змінилася тактика борців за незалежність Індії після при-

єднання до них Махатми Ганді?

Робота з підручником у групах

Учні об’єднуються у дві групи та опрацьовують матеріал під-

ручника, виконуючи завдання. По закінченні роботи кожна група

презентує свої результати, які заносяться до зошитів.

• 1-а група — виписати основні принципи соціально-політичного

й філософсько-релігійного вчення гандизму.

• 2-а група — виписати зміст сатьяграхи.

1-а група

Основні принципи соціально-політичного й філософсько-релі-

гійного вчення гандизму:

• досягнення незалежності Індії через залучення до боротьби ши-

роких народних мас за дотримання ними принципу ненасиль-

ництва;

• засудження класової боротьби;

• визнання гармонії класових інтересів і вимога розв’язання всіх

конфліктів через арбітраж, виходячи з концепції опіки селян

по міщиками, а робітників — капіталістами;

• прагнення об’єднати в боротьбі за незалежність усіх індійців,

незалежно від релігії, національності, касти і класу, під керів-

ництвом ІНК.

2-а група

Сатьяграха передбачала:

• відмову від титулів, наданих британцями;

• бойкотування урядових установ, навчальних закладів;

• організацію мирних демонстрацій, політичних страйків;

• у виняткових випадках — відмову від сплати податків.

іV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Назвіть керівників національних рухів і революцій у Туреччи-

ні, Індії, Китаї.

2. Охарактеризуйте Конституцію Туреччини 1924 р.

3. Які реформи були проведені Ататюрком?

4. Чому ідеї Ганді здобули широку підтримку в Індії?

148 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 20

Узагальнення знань за темами

«Повоєнне облаштування світу»

та «Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)»

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з да-

ної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати

матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне,

працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку

зору; вчити учнів культури спілкування.

Хід уРОКу

і. організаційний момент

Методичні рекомендації

Див. урок 9.

іі. основна часина уроку

Завдання 1. Хронологічний конкурс

Цей конкурс має характер розминки і передбачає знання хроно-

логії історичних подій. Капітанам необхідно розмістити запропо-

новані події у хронологічній послідовності. Максимальна оцінка за

цей конкурс шість балів.

Картка 1

1. Страйк на Путиловському заводі.

2. Постріл «Аврори».

3. Зречення трону Миколи ІІ.

4. Запровадження політики «воєнного комунізму».

5. Громадянська війна в Росії.

6. Декрет про землю.

Картка 2

1. Проголошення «вільної Німецької Соціалістичної республіки».

2. Заклик «Спартака» до боротьби проти уряду.

3. Убивство К. Лібкнехта та Р. Люксембург.

4. Похід урядових «ударних загонів».

5. Вибори до Установчих зборів.

6. Втеча кайзера до Голландії.