Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 217

флоту М. Горті з офіцерів та унтер-офіцерів колишньої угорської

армії.

У перші тижні існування УРР ситуація в країні різко погірши-

лася. Південь Угорщини окупувала Франція, румунські війська за-

хопили Трансільванію, північні райони зайняли чехо-словаки.

У травні новостворена Червона армія розбила чехо-словацьку ар-

мію і вступила на територію Словаччини та Закарпатської Украї-

ни. Внаслідок таких дій виникла Словацька радянська республіка.

Проте на вимогу голови Паризької мирної конференції Клемансо

угорські війська в червні було виведено зі Словаччини. За це Угор-

щині пообіцяли евакуювати румунські війська з Трансільванії, але

Паризька конференція вирішила передати Трансільванію Румунії,

тому війська останньої залишилися там.

Тоді угорська Червона армія 20 липня 1919 р. перейшла в на-

ступ з метою відкинути румунські війська, але успіху не досягла.

Румунські війська перейшли в контрнаступ.

Безперервні бойові дії як проти внутрішніх, так і проти зовніш-

ніх ворогів призвели до повного виснаження комуністичного режи-

му Угорщини. Уряд вступив у переговори з країнами Антанти про

припинення війни і 1 серпня 1919 р. пішов у відставку. Проісну-

вавши 133 дні, комуністична диктатура в Угорщині впала.

Запитання

1. Що було спільного в політиці радянських урядів Угорщини та

Росії?

2. Чому Угорська радянська республіка зазнала поразки?

У ч и т е л ь. Новий уряд було сформовано з профспілкових

і соціал-демократичних лідерів. Він ліквідував революційні трибу-

нали, відновив поліцію й суди. 4 серпня частини румунської армії

увійшли до Будапешта й роззброїли Червону армію. Почалися аре-

шти більшовицьких активістів. 16 листопада, після виведення ру-

мунських військ, у місто вступила угорська національна армія

М. Хорті, єдина на той час реальна, загальнонаціональна сила,

здатна підтримувати порядок. Попереду військ на білому коні їхав

адмірал М. Хорті, який фактично встановив у країні свою диктатуру.

Міклош Хорті фон Надьбаня (1868–1957) — військовий прави-

тель Угорщини в 1920–1944 рр. Контр-адмірал. Народився у м. Кен-

дереш. Закінчив військово-морську академію. У 1886–1918 рр.

служив у військово-морському флоті Австро-Угорщини. У 1918 р. —

головнокомандувач австро-угорського флоту. У період комуністич-

ного режиму в Угорщині був військовим міністром еміграційного

218 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

уряду, що облаштувався в Середі, а потім головнокомандувачем на-

ціональної армії. Після падіння УРР обраний до парламенту, 11 бе-

резня 1920 р. проголошений регентом (правителем) Угорщини.

Після 1933 р. встановив тісні зв’язки з нацистською Німеччиною.

У жовтні 1944 р. виїхав до Німеччини, а потім до кінця життя пере-

бував в еміграції в Портуґалії.

У січні 1920 р. в країні було проведено вибори до Національних

зборів, які розпочали свою роботу 16 лютого 1920 р. Національні

збори анулювали австро-угорську угоду 1867 р. та акти двох респу-

блік 1918–1919 рр. і винесли рішення про відновлення в країні мо-

нархії. Проти такого рішення категорично виступили країни Ан-

танти і сусіди Угорщини (Чехо-Словаччина, Румунія, Королівство

сербів, хорватів і словенців). М. Хорті скористався з такого стано-

вища і 1 березня 1920 р. домігся проголошення себе регентом із ши-

рокими повноваженнями. Він отримав право в екстремальних ви-

падках розпускати Національні збори, зберіг за собою посаду

голови командувача армії, проте головними його функціями були

представництво країни на міжнародній арені, призначення та при-

йом послів.

У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний до-

говір, згідно з яким вона втрачала 2/3 території і половину насе-

лення. На неї було покладено обов’язок зі сплати репарацій. Чи-

сельність збройних сил обмежувалася 35 тис. вояків.

У 1921 р. прихильники монархії двічі намагалися вчинити за-

колот з метою повернути престол Карлу IV Габсбургу, доки Націо-

нальні збори 3 листопада 1921 р. не прийняли закон, що позбавляв

його цього права. Отож у 1921 р. в Угорщині було встановлено авто-

ритарний режим Хорті. Майже нічим не обмежена влада глави дер-

жави поєднувалась зі збереженням парламенту і деяких елементів

парламентської демократії — загального виборчого права, опози-

ційних, у тому числі соціал-демократичної, партій. Хортисти не

спромоглися створити власної масової фашистської партії. Не маю-

чи масової соціальної опори, гортизм спирався на систему легаль-

них і таємних союзів і товариств, таких як «Союз угорців, що про-

буджуються» та ін. Їхнім керівним центром був «Союз Етелкез»,

або «Екса», яким керувала «Рада семи вождів». Хорті вважався

«невидимим главою союзу» і контролював діяльність усіх цих ор-

ганізацій.

Економічне становище Угорщини стабілізувалося лише в 1924–

1926 рр. за допомогою позик, що надійшли від США, Великої Бри-

танії та Франції. Виникали нові галузі виробництва, але економіка