Тема 1. Світ на початку хх ст. 43

Для Латинської Америки тих років були притаманні різкі со-

ціальні контрасти. Місцева олігархія купалася в розкошах, а основ-

ні маси промислових робітників і трудівників села ледь животіли.

Переважній більшості селян були недосяжні одяг і взуття фабрич-

ного виробництва. Зібраного врожаю вистачало лише на то, щоб

прогодуватися. Їхні діти не ходили до школи. Мільйони родин го-

лодували. Околиці Буенос-Айреса, Сантьяго та інших столиць бу-

ли оточені «кварталами бідноти», забудованими саморобними хат-

ками з каменю, шматків бляхи та фанери. У цих районах не було

ані електрики, ані каналізації, часто спалахували епідемії, що по-

збавляли життя сотні тисяч людей. Основна маса населення була

неписьменною…

Запитання

1. Представники яких похідних рас становили більшість населен-

ня латиноамериканських країн на початку ХХ ст.?

2. Якими були умови проживання більшості населення?

вплив інших держав на економіку Латинської америки

3-я група

Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на

запитання.

В економічній сфері країни Латинської Америки через їхній за-

галом аграрний розвиток залежали від Великої Британії (протягом

ХІХ ст.), а починаючи з повоєнного періоду — від США… Із 20 ла-

тиноамериканських республік найвпливовішими й великими були

Бразилія, Арґентина і Мексика. Державами з великими потенцій-

ними можливостями були Венесуела, Перу, Чілі. Частка колоні-

альних володінь, що належали США, Франції, Великій Британії та

іншим країнам, була незначною (всього 2,5 % території, до 4,5 %

населення). У той період система ринкових відносин майже повніс-

тю сформувалася в Арґентині, Уругваї, Чілі, Мексиці, Бразилії, а в

Болівії, Параґваї вона лише зароджувалась. У рамках світової гос-

подарської системи Латиноамериканський регіон відігравав роль

аграрно-сировинної ланки. Країни Латинської Америки вивозили

продукцію гірничовидобувної промисловості, сільськогосподар-

ську сировину і продовольство, а завозили машини, обладнання

і споживчі товари. Кожна з них виробляла здебільшого щось одне:

Бразилія — каву, Арґентина — збіжжя і м’ясо, Чілі — мідь і селі-

тру, Болівія — олово, Перу — срібло і бавовну, Венесуела — нафту

і залізну руду, Коста-Ріка і Ґватемала — банани. Все це створювало

44 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

виняткову залежність економіки латиноамериканських країн від

кон’юнктури світового ринку. Ці країни вступали до смуги най-

жорстокіших економічних струсів щоразу, коли зовнішня ситуа-

ція складалася несприятливо для їхнього експорту.

Запитання

1. Від яких держав світу найбільше залежали латиноамерикан-

ські країни? Чому, на вашу думку?

2. Чому країни Латинської Америки залежали від кон’юнктури

світового ринку?

3. На яких товарах спеціалізувалися латиноамериканські країни?

У ч и т е л ь. Поява диктаторських режимів у Латинській Аме-

риці мала безліч причин. До таких причин слід віднести:

1) кризу консервативно-олігархічних і реформістських форм

правління;

2) нестійкий, монокультурний розвиток економіки;

3) нерозв’язані соціальні проблеми;

4) економічну залежність від США та Європи;

5) вплив офіцерських і католицьких угруповань;

6) традиції каудилізму, намагання політичних діячів використо-

вувати ідеї незалежності у власних цілях та прагнення згурту-

вати національні сили за допомогою режиму особистої влади.

Робота з таблицею

Політичне становище у країнах Латинської америки

Країна Особливості політичної ситуації

Арґен тина До 1916 р. країною управляли консерватори, яких підтри-

мували латифундисти. Період їхнього правління характери-

зувався бурхливим розвитком економіки, що перетворив

Арґентину на одного з найбільших виробників м’яса та зер-

на у світі; цей час відзначився стрімким зростанням насе-

лення країни, розвитком народної освіти та культури.

1912 р. було прийнято закон про загальне виборче право за

умов таємного голосування. Цей закон надав змогу партії

більшості — радикалам — забезпечити обрання на посаду

президента свого лідера І. Іригойєна. Під час свого правлін-

ня (1916–1922) йому вдалося відстояти нейтралітет Арґен-

тини під час Першої світової війни; приділяв велику увагу

питанням соціального забезпечення та освіті.

Після 6-річної перерви був знову обраний президентом

к раїни