Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Серія.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
1.88 Mб
Скачать

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 4

Національні рухи в індії та китаї.

особливості модернізаційних процесів у Японії

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті провідні країни Азії на початку ХХ ст.;

• визначати особливості соціально-економічного розвитку Япо-

нії, Індії, Китаю на початку ХХ ст.;

• порівнювати державний устрій та особливості політичного жит-

тя цих країн;

• хронологічно зіставляти події та явища теми;

• тлумачити й застосовувати поняття і терміни: «імперіалізм»,

«нація», «національний рух», «традиційне суспільство».

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: «імперіалізм», «нація», «національний рух»,

«традиційне суспільство», «свадеші», «свараджі», «доба Мейдзі»,

«Гоміндан», «бойкот».

Тема 1. Світ на початку хх ст. 31

Хід уРОКу

і. організаційна частина уроку

іі. мотивація навчальної діяльності

Основні поняття уроку

Імперіалізм (від лат. imperare — правити) — державна політи-

ка, спрямована на завоювання територій, колоній або встановлен-

ня політичного й економічного контролю над іншими державами.

Термін використовується для характеристики політики країн, що

володіють колоніями або домінують над іншими країнами — неза-

лежно від того, чи називають вони себе імперіями.

Нація ( лат. natio — плем’я, народ) — полісемантичне поняття,

що застосовується для характеристики великих соціокультурних

спільнот індустріальної епохи. Існує два основних значення терміна:

1) політична спільнота громадян певної держави — політична на-

ція. Часто вживається як синонім терміна «держава», коли ма-

ється на увазі її населення, наприклад, для посилання на «на-

ціональні» університети, банки та інші установи;

2) етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як

особистим відчуттям «національної ідентичності», так і колек-

тивним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших).

У цьому значенні фактично є синонімом терміна «народ».

Національний рух — масовий рух Нового і Новітнього часу про-

ти інонаціонального панування, що розгортаються під чіткими на-

ціональними гаслами і мають на меті об’єднання в єдину націо-

нальну державу всіх етнічних територій свого народу.

Традиційне суспільство — поняття, що характеризує доінду-

стріальну стадію розвитку суспільства від виникнення продуктив-

ного господарства до промислового перевороту, промислової рево-

люції. Синоніми аграрного суспільства — «аграрне суспільство» та

«селянське суспільство».

Робота з картою

Покажіть на карті:

1) країни: Індію, Китай, Японію, Корею;

2) столиці Індії, Китаю, Японії.

ііі. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. На початку XX в. Китай фактично залишався

напів колонією, хоча формально зберігав незалежність. Провідні

держави Заходу, а також Росія і Японія прискореними темпами

32 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

ділили Китай на сфери впливу, перетворюючи цю країну на аграрно-

сировинний додаток своєї економіки. У країні наростав стихійний

протест проти проникнення іноземців.

На відміну від Китаю, Індія була безправною колонією Великої

Британії. Разом з тим, метрополія доклала певних зусиль для ство-

рення в Індії сучасного сектору економіки, а це дало сприяло

розвит ку малого підприємництва й формуванню національної бур-

жуазії.

Робота з джерелами інформації

Учні в парах опрацьовують інформацією про національні рухи

в Китаї та Індії напередодні Першої світової війни. За допомогою

вчителя аналізують події і дають їм власну оцінку.

національний рух в Китаї

Інформація 1

У серпні 1900 р. 20-тисячна армія восьми держав (США, Англії,

Росії, Франції, Німеччини, Японії, Австро-Угорщини й Італії)

з особливою жорстокістю придушила народне повстання в Китаї.

Боротьба проти іноземців й маньчжурської династії тривала

(маньчжурів китайські патріоти також вважали чужоземцями). За

цих умов виникає ряд революційних організацій. Провідна роль

серед них належала «Союзу китайського відродження», який очо-

лював Сунь Ятсен. Головною силою національно-визвольного руху

було демократичне крило національної буржуазії, яка прагнула

повалити маньчжурську (циньску) династію й розв’язати аграрне

питання.

Улітку 1905 р. майбутній лідер національно-визвольного руху

Сунь Ятсен об’єднав кілька революційних організацій в «Об’єднану

революційну лігу Китаю». Програма «Об’єднаної ліги» передбача-

ла вигнання маньчжурів, визволення Китаю, встановлення респу-

бліки й націоналізацію землі. Сунь Ятсен висунув так звані «три

народні принципи»: націоналізм, народовладдя, народне благоден-

ство.

10 жовтня 1911 р. в Учані поліція натрапила на слід революцій-

ної організації. Почалися арешти, і, щоб запобігти розгрому, члени

організації виступили зі зброєю в руках. До повсталих приєднався

гарнізон Учана, а потім студенти й робітники-металісти. Учанське

повстання поклало початок революційній хвилі, яка прокотилася

по всій країні. Незабаром влада циньского уряду була повалена

у Ханькоу й Ханьяні, у листопаді — у Шанхаї. 2 грудня повсталі