Тема 1. Світ на початку хх ст. 15

Країна Особливості політичного устрою

2. Парламент складався з двох палат: вищої (сенат) і ниж-

ньої (палата депутатів). До вищої входило 300 сенаторів,

225 з яких призначалися на 9 років, а інші довічно обира-

лися самими сенаторами. Палата депутатів обиралася на

основі загального чоловічого виборчого права.

3. Рада міністрів призначалася президентом, але була під-

звітна парламенту.

4. Місцевого самоврядування практично не існува ло. За за-

конами 1876–1882 рр. посади мерів стали виборними.

Реальна влада у департаментах належа ла префектам, які

призначалися урядом

Німеч- 1. Згідно з конституцією 1871 р. до Німецької імперії входи-

чина ли 22 монархії (серед них Пруссія, Баварія, Саксонія)

і 3 «вільних міста» (Любек, Бремен, Ґамбурґ).

2. На чолі імперії стояв король Пруссії. Він отримував титул

імпера тора, був головнокомандувачем збройних сил, при-

значав урядовців, включаючи голову уряду — союзного

канцлера, делегатів Пруссії до верхньої палати парла-

менту й міг здійснювати безпосереднє керівництво міні-

страми.

3. Вищим законодавчим органом був бундестаґ (парламент),

який складався з двох палат: верхньої — бундесрату та

нижньої — рейхстагу (обирався на 5 років, володів обме-

женою законодавчою ініціативою).

4. Імперський уряд був представлений особою канцлера.

Кабінету міністрів не існувало; міністри, які мали певне

коло обов’язків, були підлеглими канцлера

Росія 1. Російська імперія залишалась осередком абсолютизму.

2. Цар спирався на централізований і підпорядкований лише

йому бюрократичний апарат.

3. Державна рада була дорадчим законодавчим органом, чле-

ни якої призначались довічно з числа вищої знаті. Але

пропозиції, які висловлювалися членами Держради під

час обговорення законопроектів, не обмежували свободу

прийняття рішення російського монарха.

4. Виконавчий орган самодержавства — Рада міністрів —

мав консультативні функції.

5. Сенат, створений за Петра І, здійснював функції Верхов-

ного суду. Сенатори, призначені царем довічно, мали зна-

йомити громадськість з новими законами, тлумачити їх,

контролювати їх виконання

16 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Країна Особливості політичного устрою

6. Державні посади обіймали лише представники дво-

рянського стану. Вони також обіймали ключові посади

в органах місцевого самоврядування — генерал-

губернатора (відповідав за збирання по датків та охорону

державного майна). В управлінні на місцях дворянство

брало участь через інститут «предводителів дворянства»,

які обирались на міс цях самим дворянством і затверджу-

вались царем

Австро- 1. На чолі Австро-Угорщини стояв австрійський цісар з ди-

Угор- настії Габсбургів, який одночасно носив титул короля

щина Угорщини. Формально його влада була обмежена рейхсра-

том в Австрії та сеймом в Угорщині.

2. Спільними для всієї імперії були три міністерства: закор-

донних справ, військове та морське, фінансів (останні два

передбачались в обох частинах імперії). Усі інші міністер-

ства були самостійними для Австрії та Угорщини.

3. Законодавча влада щодо спільних справ обох частин дер-

жави здійснювалась спеціальними «делегаціями», які

скликалися щорічно по черзі у Відні та Будапешті. До їх

складу входили по 60 делегатів від рейхсрату та сейму.

Видатки на загальноімперські потреби розподілялися про-

порційно для обох частин імперії, згідно зі спеціально

укладеною угодою.

4. За австрійською конституцією 1867 р. утворювався рейх-

срат — двопалатний парламент, що складався з палати

панів та палати депутатів. До палати панів, крім спадко-

вих членів, імператор міг призначити пожиттєвих членів.

Палата депутатів формувалася шляхом виборів від окре-

мих провінцій.

5. Виборче право було обмежене майновим і віковим цензом

та куріальною системою. І тільки у 1907 р. в Австро-

Угорщині було запроваджене загальне виборче право і лік-

відована куріальна система виборів

Завдання

• Проаналізуйте дані таблиці та визначте особливості політично-

го устрою в кожній країні, порівнюючи їх між собою.

У ч и т е л ь. Серйозні зміни відбулися у суспільстві та його

структурі. Зріс рівень життя, поліпшилися умови праці та побуту,

збіль шилася тривалість життя і загальний добро бут. Суспільство

ставало більш однорідним. Зникли станові привілеї. Значну кіль-

кість населення становили нові середні верстви: фермери (у США),