Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 143

могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої загальної

вищості в правах щодо торгового чи економічного розвитку… Ки-

тай зобов’язується дотримуватися принципів, установлених у по-

становах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права

і переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав незалежно

від того, чи є вони учасниками нинішнього трактату, чи ні.

Запитання

1. Чи ставав за цим документом Китай справді незалежною краї-

ною?

2. Що підтверджує ваші міркування?

«Рух 4 травня»

«Рух почався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пе-

кіну, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі сто-

лиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою

анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені

їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий

широкими колами китайської молоді та інтеліґенції й супрово-

джувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало ство-

рення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній.

Це була справжня культурна й літературна революція, що дала

змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів

китайців… Значна частина молоді у цей час стала до лав суньят-

с енівської партії (Гоміндан) і К омуністичної партії К итаю

(КПК)… «Рух 4 травня» сприяв також консолідації робітничого

класу, що позначилося на організації його виступів, страйках.

У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні

страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був

вимушений заявити про відмову підписати Версальський мир-

ний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові про-

японськи налаштованих сановників».

Запитання

1. Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»?

2. Які прошарки населення взяли участь у цьому русі?

3. Якими були досягнення даного руху?

У ч и т е л ь. «Рух 4 травня» став початком нового етапу в рево-

люційному процесі Китаю. Насамперед це вплинуло на формуван-

ня партії Гоміндан (Національна партія). 1923 р., коли Сунь Ятсе-

ну — лідеру Гоміндану — поталанило прийти до влади в Південному

Китаї, у провінції Гуандун, столицею якої є м. Гуанчжоу (Кантон),

він розпочав роботу зі створення нової партії та власної армії.

144 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

На першому конгресі Гоміндану 1924 р., в якому взяли участь

і комуністи, було проголошено політику єдиного фронту, осе редком

якого мала стати згуртована дисципліною й суворо централізована

за радянським зразком група революціонерів радикального спря-

мування. За допомогою радянсь ких військових радників — М. Бо-

родіна, П. Павлова, В. Блюхера — була створена військова шко ла

у Вампу, що стала кузнею кадрів революційних командирів і комі-

сарів. Авторитет уряду Сунь Ятсена в Гуаньчжоу зростав. Смерть

Сунь Ятсена у березні 1925 р. стала відчутною втратою для ре-

волюції, проте не зупинила її розгор тання.

Складання хронологічного ланцюжка

Під час розповіді вчителя про революційні події в Китаї 1925–

1927 рр. учні складають хронологічний ланцюжок.

1 липня Після друго- У липні 1926 р. гомінданівські

1925 р. го конгресу війська виступили у Північний

у Гуанчжоу Гоміндану похід, наслідком якого стало при-

уряд прого- навесні єднання до територій, контрольо-

лосив себе 1926 р. фак- ваних Чан Кайші, Шанхая, Нан-

Національ- тична влада кіна, Ухані та інших великих міст

ним урядом опинилася і провінцій Китаю. До гомінда-

Китаю в руках Чан нівсь кої армії вливалися порефор-

й розпочав Кайші, що мовані загони розгромлених армій

боротьбу за став голов- генералів-мілітаристів, тож навес-

об’єднання нокоманду- ні 1927 р. чисельність її зросла

країни вачем майже втричі

Навесні 1927 р. Чан Кайші Об’єднання Китаю було фактично

проголосив у Шанхаї влас- завершене. Усі політичні сили в кра-

ний Національний уряд. їні, за винятком комуністів, визнали

Лідери гомінданівців Ухані уряд Чан Кайші. Наприкінці 1928 р.

спершу намагалися чинити ЦВК Гоміндану ухва лив офіційне

опір переворотові, але восе- рішення про завершення воєнного

ни того ж року Чан Кайші етапу революції та про початок по-

здобув Ухань літичних перетворень

національний рух в індії

У ч и т е л ь. Ще в одній східній країні Перша світова війна ста-

ла поштовхом до зростання національно-визвольного руху. Особ-

ливістю індійського руху було проголошення ненасильницької

форми виступів — сатьяграха.