Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 135

чимало видатних мислителів початку століття опинилися в лавах

фашистського руху.

Документ 2

Фашисти знали та розуміли почуття й настрої фронтовиків. Ба-

гато з них вважали силу універсальним засобом розв’язання супе-

речностей, а цінність людського життя на шкалі моральних цін-

ностей різко впала. Ця маса розлючених на увесь світ людей була

вкрай невдоволеною, тож могла спалахнути майже миттєво.

Документ 3

Фашизм намагався привернути на свій бік насамперед молодь,

що повернулася з фронту і серед якої відбувалося різке політичне

розмежування…

Запальні гасла, ефектні жести, абсолютна політична безприн-

ципність фашистів — усе це привернуло ту частину молоді, яка

ладна була вчинити будь-що, аби лише не тягти прозаїчного існу-

вання. Тяжку матеріальну й моральну кризу переживали середні

верстви населення, дрібні власники…

Документ 4

Після 1918 р. фашисти почали базувати свою ідеологію на па-

тріотичних та реваншистських почуттях, використовуючи загаль-

ну образу і невдоволення, економічну кризу та інші негативні сус-

пільні моменти. У той же час окреслюються намагання фашистів

використовувати у своїй ідеології два чинники, які згодом стали

визначальними — історичну традицію (загострену настільки, що

вона часто перетворювалася на псевдоісторичну традицію або істо-

ричну псевдотрадицію) та фактор релігії.

Документ 5. Програма фашистського руху Італії 1919 р.

Вимоги:

• боротьба проти «будь-якого імперіалізму»;

• ліквідація сенату, поліції, привілеїв та титулів;

• загальне виборче право;

• гарантії громадянських свобод;

• скликання Установчих зборів;

• заборона таємної дипломатії;

• загальне роззброєння;

• запровадження 8-годинного робочого дня;

• участь робітників у технічному керівництві підприємством;

• націоналізація військової промисловості;

• передача землі селянам;

• загальна освіта;

• безкоштовні бібліотеки.

136 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Запитання до документів

1. Які верстви населення ставали на бік фашистів і чому?

2. Чому інтеліґенція — мисляча частина суспільства — опинила-

ся поза інтересами фашистів?

3. На яких почуттях базувався фашизм після 1918 р.?

4. Які чинники стали визначальними у фашистській ідеології? Як

на вашу думку, чому саме вони?

історія італійського фашизму

Складання хронологічного ланцюжка

Розповідь вчителя про історію італійського фашизму супрово-

джується складанням учнями хронологічного ланцюжка.

Березень 1919 р. — Беніто Муссоліні утворив «Союз боротьби» — «Фа-

шіо ді компаттименто», головною метою якого він проголосив боротьбу

за інтереси нації. «Завжди був переконаний у тому, — заявляв Муссолі-

ні, — що заради порятунку Італії треба розстріляти кілька десятків де-

путатів. Переконаний, що парламент — чума, отруйна кров нації. Її слід

винищити»

1920 р. — фашисти утворили загони чорносорочечників (сквадристів)

і почали погроми робітничих і демократичних організацій, знищення та

вбивства політичних і профспілкових діячів; у країні запанував терор

і насильство. Влада не чинила жодного опору. Навіть більше — військо-

ві, поліція, суд фактично заохочували фашистський рух. Зброю чорно-

сорочечники отримували зі складів армії, професійні офіцери навчали

банди й керували їхніми операціями

24 жовтня 1922 р. — у Неаполі відкрився черговий з’їзд фашистських

союзів, на якому Муссоліні в агресивній промові ультимативно зажадав

від уряду надання фашистам 5 міністерських портфелів і комісаріат

авіації

27 жовтня 1922 р. — Муссоліні оголосив загальну мобілізацію фашис-

тів. 28 жовтня — атака на головні центри країни. Три колони сквардис-

тів увійшли до Рима з боку Перуджі й висунули ультиматум уряду. По-

лилася кров: у Кремоні, Болоньї, Алессандрії сквардисти стали

некерованими. Кабінет Міністрів виніс рішення про відставку, але

заздалегідь затвердив і розіслав на місця декрет про облоговий стан,

за яким армія отримала необхідні повноваження для встановлення

порядку (король не підписав декрет)