Тема 1. Світ на початку хх ст. 19

німеччина

2-а група

У процесі індустріалізації початку XX ст. Німеччина за обсягом

і темпами промислового виробництва посіла друге місце у світі та

перше в Європі. Передумови такого економічного зростання скла-

лися на початку 70-х років XIX ст. Завершилося об’єднання Німеч-

чини під владою Пруссії. Утворилася так звана друга імперія. Це

призвело до ліквідації внутрішніх митних кордонів, створило дер-

жавну систему фінансів, грошового обігу, мір і ваги, залізничного

і поштового права. Зросли інвестиції в промисловість. Нагрома-

дження капіталів сприяло акціонуванню. Активну роль у будівни-

цтві залізниць брав уряд. Перемога у франко-прусській війні 1870–

1871 pp. дала контрибуцію в 5 млрд франків. Існували переваги

нового будівництва. Для розвитку важкої промисловості були на-

явні значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої солі. Економічні

позиції Німеччини зміцнило приєднання Ельзасу і Лотарингії, ба-

гатих на залізну руду високої якості, з розвиненою бавовняною

промисловістю.

Переваги німецької промисловості забезпечували висока про-

дуктивність праці (за 1850–1914 pp. зросла в 3 рази) і відносно

низька заробітна плата. Машинна індустрія витіснила ремісників

і забезпечила себе кваліфікованими робітниками. Аграрні рефор-

ми знищили залишки феодальних відносин на селі.

У галузевій структурі зросло значення важкої промисловості.

Темпи її розвитку за 1870–1913 pp. випередили легку (800 і 350 %).

Третина капіталів функціонувала у видобувній промисловості.

У металургії, яка за обсягами виробництва поступалася лише США,

виплавка сталі зросла в 100, чавуну — в 13 разів. Значна роль на-

лежала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів вну-

трішнього згоряння. Розвивалися нові галузі: хімічна, електротех-

нічна, виробництво електроенергії. Промисловість забезпечувала

потреби країни й експортувала електродвигуни, трансформатори,

турбіни, анілінові фарби, соду, добрива, сірчану кислоту. Німеччи-

на перебувала на першому місці за обсягом воєнної промисловості.

Продовжувала розвиватися легка промисловість. Так, потуж-

ність бавовняних заводів збільшилася на 40 %. Проте, на відміну

від США, обмеженість власної сировини та необхідність її імпорту

збільшували вартість продукції. Швидкий розвиток промисловості

змінив склад населення. У 1911 p. чисельність робітників станови-

ла 67 %.

20 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

велика Британія

3-я група

Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії,

Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробни-

цтва. Англійська промисловість втратила іноземні ринки для ряду

товарів. Водночас німецькі, американські товари, що були якісні-

шими та дешевшими, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Спостерігався застій у техніці. Фабрична індустрія працювала на

застарілому обладнанні. Модернізація техніки відбувалася повіль-

но, оскільки була складною та дорогою справою. Гальмівну роль

відігравала монополія на експлуатацію колоній, що забезпечувала

високі прибутки при застарілій техніці. Продукція нових галузей

становила лише 6,5 % всієї промислової продукції країни. Так,

у світовому електротехнічному виробництві частка Великої Брита-

нії становила 13, а Німеччини — 32 %.

У 1913 p. англійські заводи виготовляли лише 34 тис. автомобі-

лів. Розвиток нових і технічне переобладнання старих галузей ви-

магали значних інвестицій. Проте капітали не вкладались у розви-

ток національної промисловості, а експортувались: досягнувши

у 1913 p. 4 млрд ф. ст., вони давали 5 % річних. Щорічний прибу-

ток англійських рантьє (8 млн осіб) становив 200 млн фунтів ст. За-

гострилася проблема постачання сировини для нових галузей про-

мисловості. Негативну роль відігравала політика протекціонізму

з боку США, Німеччини, Франції. На 10–15 років пізніше почало-

ся акціонування промисловості та утворення корпорацій. Проте

у структурі англійської промисловості відбувалися якісні зміни

так само, як і у США, Німеччині. Але за кількісними показниками

індустріалізація у Великій Британії відбувалася повільно й непо-

слідовно.

Знизилися темпи економічного розвитку. Порівняно високі

темпи характеризували важку промисловість, особливо нові галу-

зі: сталеливарну, електротехнічну, хімічну. У 7 разів збільшився

обсяг залізничних перевезень (1 200 млн т). Зросла роль машинобу-

дування. Із традиційних галузей модернізувалося суднобудування.

За 1870–1913 pp. тоннаж суден подвоївся, чистий дохід судноплав-

ства досяг 94 млн ф. ст., 3/5 нових кораблів світу будувалося у Ве-

ликій Британії. Протягом 1870–1913 pp. порівняно з американ-

ськими та німецькими незначними були темпи видобутку вугілля

(в 2,6 раза), виплавка чавуну (в 1,7 раза), споживання бавовни

(в 1,8 раза). На початку XX ст. за вартістю продукції легка промис-

ловість переважала важку в 1,7 раза.