Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 145

Робота з документом

Учні опрацьовують уривок історичного джерела та з’ясовують

причини, що призвели до цих подій.

«Перша світова війна загострила суперечності між Індією та Ве-

ликою Британією, сприяла новому піднесенню визвольного руху.

По-перше, Велика Британія активно використовувала людський

і матеріальний потенціал Індії. По-друге, індійська національна бур-

жуазія, виконуючи англійські замовлення з по стачання армії, збіль-

шила свої капітали у період війни і прагнула вкладати їх у подаль-

ший розвиток виробництва. Проте правлячі кола Ве ликої Британії

обмежували підприємницьку діяльність індійських кампаній, і во-

ни потерпали від політичного безправ’я та расо вої дискримінації.

Війна погіршила становище широких трудящих мас. У містах

швидко зростала вартість життя. Селяни були придушені тяга рем по-

датків і боргами лихварям. Великі підприємці, робітники, селяни,

інтеліґенція, дрібні власники становили ядро національ но-визвольного

руху, в якому існували внутрішні суперечності, зумовлені специфіч-

ними інтересами, що часто-густо визначали політику його окремих

груп. Безпосереднім приводом до почат ку піднесення визвольного

руху 1919–1922 рр. були реформи Монтегю—Челмсфорда, що закріп-

лювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямова-

ний проти учасників визвольного руху в країні.

Міністр у справах Індії Монтегю і віце-король Челмсфорд під-

готували для британського уряду і парламенту доповідь про бри-

танську політику в Індії, на підставі якої 1919 р. було прий нято За-

кон про управління Індією. Цим законом передбачалося символічне

розширення складу виборців до центральної та зако нодавчої асамб-

леї країни (загалом від 1 до 3 % дорослого населення). Індійцям на-

давалися місця у виконавчих радах при віце-королі та губернато-

рах провінцій для отримання посад міністрів охорони здоров’я,

освіти та деяких інших другорядних посад колоніальної адміні-

страції. Англійці ж, як і раніше, повністю конт ролювали фінанси,

армію, поліцію — всі життєво важливі сфери економіки, внутріш-

ньої та зовнішньої політики Індії. Новий за кон запроваджував ви-

борчу систему за релігійними куріями і в такий спосіб навмисно

роз’єднував і вів до протистояння індусів і му сульман.

Крім того, у тому ж таки 1919 р. англійська влада надала чиннос-

ті законові Роулетта, названому так на ім’я його автора — анг лійського

судді. Закон передбачав посилення покарань за анти урядову діяль-

ність. Поліції надавалося право заарештовувати, ув’язнювати й суди-

ти за зачиненими дверима усіх, хто підозрювався в революційній ді-

яльності.

146 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Запитання

1. Що спричинило загострення відносин між Індією та Великою

Британією?

2. Які верстви населення стали ядром індійського національно-

визвольного руху?

3. Які закони, прийняті англійським урядом, ще більше усклад-

нили ситуацію в країні? Розкрийте їх зміст.

У ч и т е л ь. Така діяльність колоніального уряду спричинила

широку кампанію протесту по усій країні.

Складання хронологічного ланцюжка

Під час розповіді вчителя про події індійського національно-

визвольного руху 1919–1922 рр. учні складають хронологічний

ланцюжок.

10 квітня 1919 р. англійська влада вислала без суду з Амрітсара двох

видатних громадських діячів — Кітчлу і Сатьяпала. 13 квітня, у день

ре лігійного свята, на майдані відбувся масовий мітинг жителів міста на

знак протесту проти цієї акції. Солдати, викликані напередодні до міста,

перетнули вихід з майдану і відкрили вогонь по беззбройному натовпу.

Майже 1 тис. осіб було вбито і приблизно вдвічі більше поране но.

Амрітсарська бійня спричинила нове піднесення національ но-

визвольного руху в країні

У грудні 1920 р. на сесії Індійського національного конгресу (ІНК) було

вирішено розпочати кампанію громадянської непо кори. Ця кампанія

супроводжувалася бойкотування англійсь ких товарів, закриттям лавок

і магазинів, відмовою від праці в англійських установах і т. ін.

У 1918–1922 рр. зросла активність робітничого кла су. Страйки охопили

усі промислові центри країни, почали створюватися перші профспілки,

а 1920 р. утворився Всеіндійський конгрес профспілок. Значного розма-

ху набув селянський рух. Активну участь у визвольній боротьбі брали

й мусульмани. У 1918 р. в Індії виник халіфатський рух, антибритан-

ський по суті

У 1922 р. в м. Чаурі-Чаура місцеві жителі, доведені до відчаю утисками

колоніальної влади, вбили 22 поліцаїв. Керівництво ІНК, збентежене

виходом антианглійської боротьби за межі ненасильства, ухвалило

припинити кампанії громадянської непокори. Внаслідок цього, а також

репресій, до яких удалися колонізатори, рух пішов на спад