Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 133

Групи презентують хронологічні таблиці та визначають спільні

та відмінні ознаки в Революції в Німеччині та Угорщині. У разі

необхідності вчитель коригує висновки учнів.

Повідомлення учня про Карла Лібкнехта

Завдання

• Чому соціал-демократичний уряд Німеччини вдався до вбив-

ства без суда і слідства лідера компартії К. Лібкнехта.

Робота з картою

Знайдіть на карті і назвіть:

1) території, які відійшли від Німеччини за Версальською угодою;

2) території, які відійшли від Угорщини за Тріанонською угодою;

3) назвіть організацію, під управління якої перейшла Саарська

область;

4) які країни розмежовувала Рейнська демілітаризована зона.

У ч и т е л ь. Розглянувши події Листопадової революції в Ні-

меччині та Угорщині, можемо сказати, що ці країни отримали всі

шанси для демократичного розвитку. А от чи змогли вони скорис-

татися з нього, чи ні, спробуємо з’ясувати згодом, а зараз розгляне-

мо, яким було повоєнне становище Італії, що належала, на відміну

від Німеччини та Угорщини, до числа країн-переможниць.

Робота з підручником

Клас опрацьовує питання про те, якими були наслідки Першої

світової війни для Італії.

Орієнтовний варіант відповіді

1. Італія опинилася у військово-політичній та фінансовій залеж-

ності від своїх союзників.

2. Вона не отримала від своїх союзників обіцяних територій Дал-

мації та Фіуне.

3. Італія втратила у війні 650 тис. загиблих і понад 1 млн поране-

них, 1,5 млн потрапили в полон.

4. Італія втратила третину національного багатства.

5. У країні не вистачало предметів першої необхідності, палива,

продовольства.

6. Сільське господарство було підірване мобілізацією до армії пра-

цюючої частини селянства.

7. Якщо до війна Італія була експортером продовольства, то після

війни вона мала купувати продовольство за кордоном.

8. Внутрішній державний борг Італії з 1915 по 1919 рр. зріс

з 15,3 млрд лір до 49,9 млрд лір.

134 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

9. Зовнішній борг країни становив 19,2 млрд лір.

10. Вартість національної грошової одиниці — ліри — упала у 5 разів.

11. Значно зросли ціни на продукти харчування й товари першої

необхідності.

12. У 1919–1920 рр. в Італії відбувалися антиурядові виступи ро-

бітників,

13. Мілітаризація економіки зумовила значне зростання ролі важ-

кої промисловості.

14. Італія з аграрної країни перетворилася на аграрно-індустріальну

(набули розвитку металургійна, машинобудівна та хімічна га-

лузі промисловості; з’явилися й зміцніли свої позиції завдяки

державним кредитам такі гіганти, як «Ансальдо», «Ільва»,

«Фіат», «Бреда»).

Проблемне запитання

• Чи можна вважати Італію «переможеною в таборі переможців»?

У ч и т е л ь. Отже, Італія, перебуваючи у стані переможців, по-

чувалася переможеною. Прагнення реваншу та почуття принижен-

ня національної гідності стали важливими чинниками для розви-

тку політичного життя в країні.

Учасники робітничого руху висували гасла встановлення дик-

татури пролетаріату у формі радянської влади, натомість підпри-

ємницькі кола Італії, зрозумівши неспроможність уряду захистити

їхні інтереси, пов’язували свої надії з фашистським рухом («фа-

шіо» у перекладі з італійської — «зв’язка», «пучок», у переносно-

му значенні — «союз», «єднання»).

Робота з документами

Учні отримують документи, які вони аналізують за наведеними

нижче запитаннями.

Документ 1

Відмітною ознакою фашизму була його антиінтеліґентність. Ін-

теліґенція на початку ХХ ст. сприймалася як невід’ємний атрибут

буржуазного суспільства. Люди розумової праці, на думку Беніто

Муссоліні (лідер фашистів Італії), як правило, народжували одну-

дві дитини, у той час як сильна нація потребувала багатодітних ро-

дин. Згодом режим Муссоліні створював спеціальні штучні села

(наприклад, Саббатію під Римом) і сповідував культ села. Сам Мус-

соліні пишався титулом «дуче-селянин». Один з предтеч фашист-

ського руху, поет і художник Марінетті, висунув гасло «Смерть

інте ліґенції!», маючи на увазі не смерть окремих індивідів-пред-

ставників інтелігенції, а смерть суспільного прошарку. Разом з тим