Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 123

Складання таблиці

Слухаючи розповідь учителя, учні заповнюють таблицю «Основ-

ні етапи Громадянської війни».

Етапи Основні події

Жовтень 1917 — травень 1918 р.

Травень–листопад 1918 р.

Листопад 1918 р. — Весна 1919 р.

Весна 1919 р. — Квітень 1920 р.

Травень–листопад 1920 р.

Перший етап (жовтень 1917 — травень 1918 р.)

У цей період збройні сутички мали локальний характер. Після

Жовтневого повстання на боротьбу з революцією піднявся генерал

О. Каледін, слідом — повалений прем’єр О. Керенський, козачий

генерал П. Краснов, на півдні Уралу — отаман А. І. Дутов. До кінця

1917 р. потужний осередок контрреволюції виник на півдні Росії.

Тут проти нової влади виступила Центральна Рада України. На До-

ну була сформована Добровольча армія (верховний керівник —

О. Алексєєв, головнокомандувач — Л. Корнілов, після його загибе-

лі — А. Денікін).

У березні–квітні 1918 р. відбулася висадка підрозділів англій-

ських (у Мурманську), американських та японських (на Далекому

Сході) військ.

Другий етап (травень–листопад 1918 р.).

Розширення інтервенції. У травні–червні 1918 р. збройна бо-

ротьба набула загальнонаціональних масштабів. Наприкінці трав-

ня почалося збройне повстання 45-тисячного Чехословацького

корпусу в Сибіру. У Казані чехословаки захопили золотий запас

Росії (понад 30 тис. пудів золота і срібла загальною вартістю 650 млн

рублів).

У серпні англійці висадились у Закавказзі, витіснивши звідти

німецькі війська, англо-французькі десанти зайняли Архангельськ

і Одесу.

Перетворення війни в загальнонаціональну. Одночасно в бага-

тьох центральних губерніях Росії у збройну боротьбу включилися

селяни, незадоволені продовольчою політикою більшовиків. Уліт-

ку відбулося понад 200 селянських повстань (лише у червні — 108).

Повстання селян у Поволжі та на Уралі стали однією з причин па-

діння радянської влади в цих регіонах. Частина селян брала участь

124 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

у Народній армії Комуча; уральське селянство служило в армії

Колчака.

У серпні 1918 р. відбулося Іжевськ-Воткінське повстання робіт-

ників, які створили армію чисельністю близько 30 тис. чол. і про-

трималися до листопада, після чого повсталі відступили і пере-

йшли з родинами до армії Колчака.

2 вересня 1918 р. ВЦВК прийняв рішення про перетворення Ра-

дянської республіки на військовий табір. У вересні був створена

Реввійськрада Республіки під головуванням Л. Троцького — ор-

ган, який стояв на чолі всіх фронтів і військових установ. 30 листо-

пада був прийнятий декрет ВЦВК про утворення Ради робітничої

і селянської оборони на чолі з В. Леніним. Керівник військового ві-

домства Л. Д. Троцький вжив енергійних заходів щодо зміцнення

Червоної армії: була запроваджена сувора дисципліна, проведено

примусову мобілізацію колишніх офіцерів царської армії, створено

інститут військових комісарів, що контролювали політичну лінію

командирів. На кінець 1918 р. чисельність Червоної армії переви-

щила 1,5 млн чоловік.

18 листопада 1918 р. в Омську адмірал А. Колчак здійснив пере-

ворот, в результаті якого були розігнані тимчасові уряди (вклю-

чаючи Директорію) і встановлена військова диктатура. Адмірал

Колчак був проголошений Верховним правителем. При ньому ство-

рювався Омський уряд, під владою якого опинилися вся Сибір,

Урал, Оренбурзька губернія.

Третій етап (листопад 1918 р. — весна 1919 р.)

На цьому етапі провідною силою в боротьбі з більшовиками ста-

ли військово-диктаторські режими на сході (адмірала О. Колчака),

півдні (генерала А. Денікіна), північному заході (генерала М. Юде-

нича) та півночі країни (генерала Е. Міллера).

Масова інтервенція проти Росії. Третій етап громадянської ві-

йни був пов’язаний зі змінами в міжнародній обстановці. Закінчен-

ня Першої світової війни дозволило вивільнити бойові сили держав

Антанти і спрямувати їх проти Росії. Наприкінці листопада 1918 р.

французькі та англійські війська здійснили висадку в чорномор-

ських портах Росії. На початок 1919 р. чисельність іноземних

збройних сил на півдні досягла 130 тис. солдатів, на півночі — до

20 тис. У районі Далекого Сходу та Сибіру союзники зосередили до

150 тис. військ.

Військова інтервенція спричинила патріотичне піднесення

в країні, а у світі — рух солідарності під гаслом «Руки геть від Ра-

дянської Росії!».