1.2. Підсудність позовного провадження

Поняття, значення та види підсудності позовного провадження

Підсудність — це сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи й у даному конкретному суді цієї ланки.

На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними органами і громадськими організаціями щодо вирішення спорів, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері, але між різними судами.

Підсудність поділяється на функціональну, родову і територіальну.

Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій: суди першої інстанції, апеляційні суди та касаційний суд.

Критеріями такого розмежування можна вважати:

• завдання суду щодо розгляду та вирішення справи;

• рід (категорію) справ;

• вказівку суду.

Функціональна підсудність — це компетенція окремих гілок судової системи на реалі­зацію функцій, які вони виконують. За цією підсудністю функції суду першої інстанції ви­конують місцеві суди, а саме районні, районні у містах, міські та міськрайонні (ст. 107 ЦПК).

Судами апеляційної інстанції є судові палати у цивільних справах апеляційних загаль­них судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (ст. 291 ЦПК).

Як випливає з положень законодавства про судоустрій та процесуального законодавства, в Україні фактично не існує суд касаційної інстанції. Тому до законодавчого визначення су­ду, який здійснюватиме повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утво­рення і початку діяльності перегляд цих справ у касаційному порядку відповідно до ст. 47 та п. З розділу VII Закону України «Про судоустрій України» здійснюватиме Верховний Суд України.

Судом, який переглядає справу за винятковими обставинами, є Верховний Суд України (ст. 353 ЦПК). Судом, який переглядає справу за нововиявленими обставинами, — суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу чи видав судовий наказ (ст. 363 ЦПК).

23

Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгля/ цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільної спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. За загальними правилам родової підсудності всі цивільні справи, які підлягають вирішенню в порядку цивільні го судочинства, крім тих, що віднесені законом до інших судів, розглядаються місцеві ми судами.

Цивільні справи, в яких однією із сторін є суд або суддя, визначається ухвалою суд, суду вищої інстанції без виклику сторін, а підсудність справ, у яких однією із сторін Верховний Суд України або суддя цього суду, визначається за загальними правилам підсудності.

Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих суда справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльніст Таке просторове розмежування компетенції називається особистою, або суб'ективнон компетенцією. Вона персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно су може розглянути конкретну справу по першій інстанції.

Територіальна підсудність має декілька видів: