Позовна заява

про визнання недійсним повідомлення-рішеннн контролюючого органу

Дана почетна заява здійснюється на підставі н. 5.2. Закону України «Про порядок погашення зо­бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 -III. Так, ми вважаємо, що контролюючий орган — ДП1 Дарницькою району в м. Києві (Відповідач) невірно визначив суму податкового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству з

питань оподаткування, що полягає в наступному.

З 01.10.2004 р. по 19.11.2004 р. і перервою в роботі з 11.10.04 р. по 03.11.04 р. на нашому підпри­ємстві — ТОВ «Торговий дім «Філсталь» проводилась планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДНІ Дарницького району в м. Києві, згідно якої був складений Акт планової податкової перевірки від 19.11.2004 р. №2142/2301-32660810 (падалі Акт (Додаток №1) та винесено повідомлеїшя-рішеппя від 19.11.04 р. №0007092301/0-38675/10/23-106 (Додаток № 2).

30 листопада 2004 р. нами була подана апеляційна скарга начальнику ДПІ у Дарницькому районі м. Києва в порядку п. 5.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІП. 17 грудня 2004 р. було прийнято рішення № 41868/10/23-106 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення.

30 грудня 2004 р. нами було оскаржено дане рішення в ДПА м. Києва. 31 грудня 2004 р. була подана додаткова апеляційна скарга. 04 березня 2005 р. ДПА м. Києва було прийнято рішення № 658/10/25-014 про залишення без змін податкового повідомлешія-рішешія.

Вважаг.мо, що податкове повїдомлення-рішення є недійсним і наступних підстав.

В н. 2 Акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення ведення податкового обліку. З да­ним висновком погодитись не можливо, оскільки контролюючий орган не вірно визначив зазначені порушення щодо н. п. 7.2.4., ст. 9 Закону України «Про податок на додатну вартість», оскільки нами вірно було віднесено податок на додану вартість у розмірі 4023,47 гри.

145

У п. 2.4. Акту контролюючий орган встановив, що ми занизили податок на прибуток за 4-й квар­тал 2003 р. у розмірі 6035,21 грн.

Такий висновок контролюючий орган зробив з наступного (зазначається в п. 2.2. Акту):

1. «У результаті перевірки встановлено проведення господарських операцій з суб'єктом господа­ рювання ТОВ «Бузок СМП», який має ознаки «фіктивності»;

2. Статут, установчий договір та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вар­ тість ТОВ «Бузок СМИ» від 13.02.04 р. рішенням ГолосІївського районного суду м. Києва визна­ но недійсним.

Оскільки рішенням суду визнана недійсною реєстрація з моменту його реєстрації, тобто з 24.06.03 р., то контролюючий орган зробив висновок, що на момент складання акту виконаних робіт, наданих послуг від 30.12.03 р. суму 20117,37 грн. ми не мали права відносити до валових витрат у І кв. 2003 p.

У п. 2.5. Акту зазначено, що саме з вишенаведених підстав, оскільки ми не мали права відносити суму 20117,37 грн. до валових витрат, то виходячи з цього ми занизили податок на додану вартість у розмірі 4023,47 ірн. Цей висновок був зроблений з того, що на момент виписки податкових накладних ТОВ «Бузок СМП» не було платником податку на додану вартість. Це суперечить фактичним обста­винам справи, оскільки саме на момент виписки податкових накладних ТОВ «Бузок СМП» було пла­тником податку на додану варгість, а пізніше судом визнано його реєстрацію недійсною, вже тоді, коли ми припинили будь-які відносини з даним господарюючим суб'єктом, не зважаючи на те, що ви­знається реєстрація недійсною з моменту реєстрації.

Згідно п. 19 Роз'яснень ВАСУ від 12.03.99 р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» саме лише визнання судом недійс­ними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяль­ності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємст­вом з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного ре-єстру.

Окрім того, згідно ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину f недодержання в момент вчи­нення право'їнну стороною (сторонами) наступних вимог: зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільс­тва; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевияв­лення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Усі ці вимоги в момент вчинення правочину між ТОВ «ТД «Філсталь» та ТОВ «Бузок СМП» були дотримані. За ст. 204 ЦК діг презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо Його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Окрім того, при вчинен­ні даної угоди нами були перевірені та отримані усі необхідні копії документів, які дозволяють вчиняти дані правочини, та ми не могли знати, що після декількох місяців реєстрація даного під-пршметва буде визнана судом недійсною. Про такий факт нам стало відомо від ДП! у Дарницько­му районі при перевірці, однак за нашою заявою надати це рішення для ознайомлення контролюю­чий орган відмовив. Таким чином, договір, на підставі якого було перерахована сума 20117,37 грн. є дійсною та згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відно­ситься до сум валових витрат.

Згідно н, 7,2,3. ст, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригі­нал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця токарів (робіт, по­слуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим доку­ментом. За п. 7.2.4. закону право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. На момент видачі податкової накладної ТОВ «Бузок СМП» було платником податку відносно чого нам були пред'явлені усі необхідні документи (свідоцтво платника).

Контролюючий орган, взагалі, не мав права нараховувати штрафні санкції, оскільки за п. 17.1, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджет­ними та державними цільовими фондами» штрафні санкції и ста но клюються за порушення пода­ткового законодавства. В даному випадку порушення законодавства не було, оскільки ми не зна­ли та не могли знати, що після декількох місяців від періоду розрахунків з господарюючим суб'єктом ТОВ «Бузок СМП» їх реєстрацію визнають недійсною. До теперішнього часу, навіть на наше письмове прохання ДШ у Дарницькому районі м. Києва не надало для ознайомлення рі­шення ГолосІївського районного суду, тобто нам не відомо чи дійсно Існує таке рішення і на під­ставі чого воно було винесене.

±46

Нами було виконане повідомлсння-рішення на суму 6035,20 ірн., відносно чого при задоволенні позову ми магмо право поновити первісний стан, шляхом повернення перерахованих нами коштів відповідачу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 5, п. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про поря­док погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фо­ндами», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 204, 215 ЦК, ст. ст. 1, 2. 38 ГПК,