4. Порушення вимін щодо надання у користування прнбсрежіюї захисної смуги

1) Згідно ст. 88 ВК з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо о.зер, водосховищ та Інших водойм в межах во­доохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється (ст. 89 ВК): розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівни­цтво та городництво; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та ліній­них), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Всупереч цьому рішеннями відповідача були затверджені проекти відведення, де згідно плану розташування будівель та споруд в 100 метровій юні заплановано будівництво автостоянки (п. 86 г). садові ділянки (1-71), залізобетонний паркан, щодо якого Державне управління екології та природних ресурсів в Київській області кидало припис про демонтаж паркану в прибережній захисній смузі р. Дніпро, директора ТОВ «F.kc-лімії» було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, проте порушення земельного законодавства не було усунуто.

Згідно п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та поса­дових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З урахуванням того, що Державний акт на право постійного користування землею від 07.12.2001 ро­ку ІТ-КВ № 000371 ТОВ «Ькс-Ліміт» виданий на підставі незаконних рішень Біжинеької сільської ра­ди, то такий акт слід визнати недійсним. Окрім того, в акті зазначені рішення Біжинської сільської ра­ди, яких не існує.

Статтею 4 ЦП К передбачено право усякої заінтересованої особи звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Про порушення даних іграв позивачам стало відомо в літній період 2002 року, коли охорона ТОВ »Екс-Ліміт>> забороняла їм, а також іншим мешканням масиву «Черешеньки» та іншим осо­бам проходити до р. Дніпро, зазначаючи, що цс вже приватна власність щодо всій території, яка надана у користування ТОВ «Екс-Ліміт». Раніше позивачі дізнатися про цс не могли, виходячи з того, що Державний акт був виданий в грудні 2001 року і лише після цього територія почала освоюватися, а к зимній період та на весні позивачі р. Дніпро не користуються. Про те, що їх право порушила Біжинська сільська рада позивачі довідались лише в осені, коли почали отриму­вати відповіді на скарги з відповідних. Таким чином, згідно ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На підставі викладеною та керуючись ст. 13 Конституції України, ет.ст. 2 ЗК України (в редакції 1992 р.), ст. ст. 43, 47, 88, 89 ВК України, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,