Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
біостатистика нові ООЗ / книги ООЗ / Москаленко, Вороненко - Соціальна медицина та організація охорони здоровя.doc
Скачиваний:
4638
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
16.89 Mб
Скачать

Розрахунок за прямим методом стандартизації (III та IV етапи)

Індекс тяжкості

Частота ускладнень

Розподіл за стандартом

Число хворих з ускладненнями за стандартом

стаціонар А

с%)

стаціонар Б (%)

стаціонар А

стаціонар Б

До ю

8,00

7,33

24,4

1,95

1,79

11-20

9,33

9,11

39,9

3,72

3,63

21-30

18,33

18,0

16,4

3,00

2,95

31^10

29,41

27,27

13,5

3,97

3,68

Більше 40

50,0

44,0

5,8

2,90

2,55

Всього

13,26

16,06

100,0

15,54-

14,60

IV етап

Висновок. За умови однакового складу хворих за індексом тяжкості патології при опіках в обох стаціонарах частота ускладнень була б вищою в стаціонарі А. Отже, рівень якості лікувально-профілактичної допомоги вищий в стаціонарі Б. Високий фактичний рівень частоти ускладнень в стаціонарі Б, визначений на І етапі, можна пояснити більшою частотою госпіталізації хворих з високими індексами тяжкості патології. Зміна співвідношення між фактичними та стандартизованими показниками свідчить про вплив досліджуваного фактора на рівні загальних інтенсивних показників - частота ускладнень при опіках залежить від складу хворих за індексом тяжкості в досліджуваних стаціонарах.

Практичне порівняння розрахунків, проведених за різними методами стандартизації дозволяє зробити висновок про високу точність результатів при прямому та опосередкованому та дещо меншу їх точність при зворотному методі стандартизації.

Контрольні питання

  1. В яких випадках використовують стандартизовані показники?

  2. В чому полягає практична значимість методу стандартизації?

  3. Які існують методи стандартизації?

  4. Як проводиться оцінка стандартизованих показників?

3.10. Кореляційно-регресійний аналіз

Всі зміни, що відбуваються в природі, є взаємопов'язаними та взаємообу-мовленими. Мінливість певної ознаки, як наслідок зміни інших параметрів, в свою чергу обумовлює мінливість інших ознак. Проте вказана залежність в окремих ситуаціях проявляється по-різному. Так, якщо зміна одного параметра на певну величину, завжди призводить до зміни іншого також на певну фіксовану величину, можна говорити про функціональну залежність між ними. Такий взаємозв'язок часто має місце при вивченні хімічних та фізичних явищ (закон Бойля-Маріотта), в математиці, геометрії (зміна радіуса на певну величину призведе до зміни довжини кола також на певну фіксовану величину).

В медико-біологічних дослідженнях залежність між окремими параметрами не має функціонального зв'язку - певному значенню одного параметра може відповідати декілька значень іншого, що можна визначити як кореляційний зв'язок. При зміні однієї ознаки неможливо абсолютно прогнозувати величину, на яку зміняться інші. Прикладом такої залежності є вага та зріст дітей, тяжкість патології та терміни лікування, концентрація шкідливих речовин в робочій зоні та рівень захворюваності працівників, число еритроцитів і вміст гемоглобіну та інші.

Визначення характеру зв'язку між певними параметрами проводять шля­хом розрахунку коефіцієнта кореляції, який залежно від його характеру та форми представлення даних може бути розрахований різними методами.

  1. Коефіцієнт парної кореляції відображає характер зв'язку двох ознак. Він може бути розрахованим при зіставленні двох рядів у вигляді рангового коефіцієнта кореляції (р) і лінійного коефіцієнта кореляції (г). Парний коефі­цієнт кореляції дає характеристику узагальненого, "неочищеного" зв'язку між параметрами. При цьому можливий вплив інших факторів, які не враховуються, тому самостійна цінність парного коефіцієнта невисока і його розрахунок є одним з елементів кореляційно-регресійного аналізу.

  2. Множинний коефіцієнт кореляції (Ю - визначає взаємозв'язок між трьома та більше ознаками і показує ступінь впливу кожної з них.

  3. Парціальний коефіцієнт кореляції (розрахунок проводиться на основі парних та множинного коефіцієнтів кореляції) - відображає "чистий" взаємо­зв'язок між конкретним фактором та рівнем здоров'я, виключаючи вплив інших.

Кореляційна залежність відрізняється за направленістю, силою та формою зв'язку (табл. 1).

Лінійність зв'язку має першочергове значення при попарному порівнянні факторів, але втрачає свою значимість при багатофакторних моделях. Направ­леність зв'язку визначається за алгебраїчним знаком коефіцієнта кореляції, сила зв'язку - за абсолютним значенням коефіцієнта кореляції. Якщо г = О, можна говорити про відсутність зв'язку, а при г = 1 - про функціональний зв'язок між досліджуваними факторами.

V ~ Таблиця 1