Здоров'я населення:

умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом медичних показників:

1. Демографічних

(народжуваності, смертності, очікуваної тривалості життя та ін.)

2. Захворюваності

(загальної, інфекційної, госпітальної та ін.)

3. Фізичного розвитку

(морфо-функціонального та біологічного розвитку, гармонійності)

4. Інвалідності (первинної та загальної)

5. Донозологічного стану

(імунітет, опірність систем, активність ферментів і ін.)

Мал. 2. Схема популяційного підходу до визначення поняття "здоров'я".

Фактори ризику

Ендогенні

Екзогенні

Керовані

Некеровані

Керовані

Некеровані

Артеріальна гіпертензія, дисліпідози, дисменорея

Вік, стать, спадковість

Стан довкілля, спосіб життя, хиби медицини

Клімат, природні умови

Мал. 3. Схема групування факторів ризику.

У формуванні рівня здоров'я населення велику роль відіграють так звані фактори ризику.

Фактором ризику хвороби чи смерті є ендогенний або екзогенний додатко­вий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи смерті. Ці фактори досить численні, умовно їх можна поділити на ендо- та екзогенні (мал. 3).

Дуже важливим аспектом соціальної медицини є відповідь на питання: від яких факторів залежить здоров'я людей.

За класифікацією американського вченого Роббінса, фактори, що впливають на здоров'я, можна розділити на 4 великі групи:

• спосіб життя;

• біологічні;

• стан навколишнього середовища;

• обсяг і якість медичної допомоги.

Інтенсивність впливу вказаних груп чинників коливається в значних межах (мал. 4).

Група факторів ризику	Частка впливу (%)
1. Спосіб життя паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, шкідлива праця, стреси, гіподинамія, поганий побут, наркотики, неповна чи багатодітна сім'я, гіперурбанізація	51-52
2. Навколишнє середовище забруднені повітря, вода, їжа, фунт, рівень радіації, електромагнітні поля	20-21
3. Біологічні чинники спадковість, конституція, стать, вік	19-20
4. Медичні чинники щеплення проти інфекцій, медичні обстеження, якість лікування	8-9

Мал. 4. Схема впливу на здоров'я населення факторів ризику (Robbins, USA, 1980).

Перше місце за впливом на здоров'я населення в сучасних умовах відіграють фактори способу життя, на них припадає більше ніж 50 відсотків.

Із способом життя пов'язують такі поняття, як рівень життя (структура, рівень матеріальної забезпеченості в розрахунку на людину), якість життя (вимірювані параметри, що характеризують ступінь матеріальної забезпе­ченості людини), стиль життя (психологічні, індивідуальні особливості пове­дінки), уклад життя (національний, суспільний порядок, побут, культура).

Серед провідних факторів способу життя, що негативно впливають на здоров'я, слід назвати такі: паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, шкідливі умови праці, стреси, гіподинамія, погані матеріально-побутові умови, вживання наркотиків; неміцна, неповна чи багатодітна родина; надмірний рівень урбанізації тощо.

На другому місці за силою впливу на здоров'я знаходяться біологічні фак­тори (стать, вік, спадковість, конституція). На них припадає близько 20 відсотків.

Трете місце посідають фактори навколишнього середовища (стан повітря, води, продуктів харчування, грунту, рівень радіації). Вплив цих факторів становить близько 20 відсотків.

Нарешті, суто медичні фактори - лікувально-профілактичні та санітарно-протиепідемічні заходи (щеплення проти інфекційних захворювань, якість лікування та обстеження хворих тощо) - лише на 10 відсотків визначають стан здоров'я.

З наведених даних можна зробити важливий висновок: найголовнішим напрямком зусиль щодо збереження та зміцнення здоров'я населення є покращання способу життя людей і стану навколишнього середовища.

Про це, зокрема, свідчать результати дослідження, яке було проведено в 90-х роках у Каліфорнії. Вивчаючи життя близько 7 тисяч людей, вчені прийшли до висновку, що можна значно покращити рівень здоров'я, якщо люди будуть виконувати всього 7 рекомендацій: щоденний 7-8-годинний сон, 3-разове харчування в ті ж самі години без переїдання, щоденні сніданки, підтримка нормальної маси тіла, утримання від надмірного вживання алкоголь­них напоїв, щоденні фізичні вправи та повне утримання від паління.

В порядку експерименту людям порадили виконувати всі ці рекомендації. Були отримані такі результати.

Фізичне здоров'я населення, яке повністю дотримувалося цього режиму, було на рівні здоров'я людей, на ЗО років молодших від тих, хто такого режиму зовсім не дотримувався.

Чоловіки у віці близько 45 років, що виконували 3 або менше рекомендацій з 7, жили до 67 років, а ті, що виконували 6 або 7 - до 78 років - на 11 років більше.

Схожі дані отримано стосовно жінок: 45-річні жінки, які виконували 3 або менше рекомендацій, доживали в середньому до 74 років, а ті, що виконували 6 або 7 - до 81 року, тобто на 7 років більше.

Звісно, що дуже важливу роль у збереженні та зміцненні здоров'я населен­ня відіграють також фактори навколишнього середовища. Особливо це актуально для нашої країни, на території якої відбулася Чорнобильська катастрофа - найбільша техногенна катастрофа 20 століття.

Починаючи з середини 60-х років, розвинуті країни світу почали застосо­вувати комплексний показник - коефіцієнт життєстійкості населення, який визначається з урахуванням:

• середньої очікуваної тривалості життя;

• смертності немовлят;

• якості продуктів харчування;

• бюджетних витрат на соціальні, медичні та екологічні програми.

Критичне значення цього коефіцієнта знаходиться на рівні 1 бала, макси­мальне - 5 балів. Країн, які мали б максимальний коефіцієнт життєстійкості за даними 90-х років виявлено не було, коефіцієнт на рівні чотирьох балів мали Швеція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, на рівні трьох балів - США, Японія.

Коефіцієнт життєстійкості населення нових незалежних держав, що утво­рилися на території СРСР, у тому числі України, становить 1,4.

Про вплив соціальних чинників на здоров'я населення красномовно свідчать результати досліджень американських учених, згідно з якими в сучас­них умовах збільшення загального числа безробітних на 1 % призводить до зростання загальної смертності на 1,2 %, а зростання числа безробітних на 10 % призводить до того, що на 1,7 % більше людей помирає від серцево-судинних захворювань, на 0,7 % більше осіб закінчують життя самогубством, на 4,2 % збільшується кількість пацієнтів психіатричних лікарень.

Вивчення популяційного здоров'я населення грунтується на численних джерелах, основними з яких є:

109. офіційні звіти лікувально-профілактичних закладів і органів охорони здоров'я, соціального забезпечення, ЗАГСу і статистичних органів;

110. спеціально організований облік випадків захворювань і смертей в ліку­вально-профілактичних закладах виділених зон спостереження - проспективні дослідження;

111. ретроспективна інформація облікових документів лікувально-профілак­тичних закладів за минулий період часу;

112. дані анкетування населення;

113. дані лікарських оглядів;

114. дані лабораторних і інструментальних досліджень;

115. результати математичного моделювання.

Для отримання найбільш повної та вірогідної інформації про стан здоров'я населення України, вперше на базі Київського міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики була застосована автоматизована система збору, обробки та аналізу медико-демографічних даних, матеріалів про захворюваність і інвалідність. її впровадження дасть можливість здійснити моніторинг сучасного стану та тенденцій здоров'я населення України.

Дослідження здоров'я населення дає змогу отримувати різнобічну інфор­мацію, у тому числі передбачає розподіл населення за групами здоров'я з переважним використанням даних про захворюваність (мал. 5).

Мал. 5. Схема груп та критеріїв здоров'я населення.

група	Критерії
І	ЗДОРОВІ(0-1 випадок гострих респіраторних захворювань за рік)
II	ПРАКТИЧНО ЗДОРОВІ(особи з факторами ризику, преморбідним станом; не більше 2-3 випадків гострих респіраторних захворювань за рік)
III	ХВОРІ 3 КОМПЕНСОВАНИМ СТАНОМ(особи з хронічними хворобами без загострень; ~ 4 і більше випадків гострих респіраторних захворювань за рік)
IV	ХВОРІ 3 СУБКОМПЕНСОВАНИМ СТАНОМ(особи з загостреннями хронічних хвороб протягом року)
V	ХВОРІ 3 ДЕКОМПЕНСОВАНИМ СТАНОМ(хронічні хворі в стадії декомпенсації)

Загальні тенденції щодо основних показників здоров'я населення України на сучасному етапі можна визначити таким чином:

• демографічна ситуація: мають місце урбанізація, постаріння населення, зміна структури смертності та зменшення середньої очікуваної тривалості життя;

• захворюваність населення: склався неепідемічний тип патології, підви­щився рівень деяких захворювань, зокрема, неепідемічних, ендокринних, алергій-них, зросла частота окремих інфекційних (туберкульозу, дифтериту, гепатиту, ВІЛ-інфекції та ін.);

• фізичний розвиток населення: зростає чисельність дітей з дисгармоній­ним розвитком, зменшується чисельність практично здорових дітей;

• інвалідність: збільшується показник первинного виходу на інвалідність (інвалідизації);

• збільшилась тенденція множинної патології (поєднання різних захворю­вань в однієї особи, множинність причин смерті тощо).

Всесвітня організація охорони здоров'я в генеральній стратегії для націо­нальних служб охорони здоров'я "Здоров'я для всіх у двадцять першому столітті" визначила критерії, до яких мають прагнути всі країни. Для України вони можуть бути такими:

1. Повна доступність первинної безкоштовної медико-санітарної допомоги.

116. Відсоток валового національного продукту, який витрачають на охорону здоров'я (має дорівнювати 7-8 %, практично становить не більше 5 %).

117. Позитивний природний приріст населення в усіх областях (зараз у більшості областей природний приріст - негативний).

118. Відсоток дітей, які народжуються з масою тіла 2500 грамів і менше (має бути не більше 3,5 %).

119. Рівень смертності немовлят (не повинен перевищувати 9 на 1000 живо-народжених, фактично протягом останніх років коливається в межах 12-15 %о).

120. Середня тривалість життя від народження (має бути не менше 75 років, а становить 67,8).