4.1. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я

Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров'я - збереження та зміцнення здоров'я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик, тенденцій та закономірностей стану здоров'я населення.

В даному розділі будуть розглянуті визначення поняття "здоров'я" з точки зору індивідуального та популяційного підходів, фактори, що найбільш суттєво впливають на формування здоров'я, методи та показники оцінки здоров'я населення.

Особлива увага приділена аналізу медико-демографічної ситуації в Україні та сучасному світі, основним методам вивчення та тенденціям сучасного стану захворюваності населення. Окремі підрозділи присвячені медико-соціальним проблемам найважливіших неепідемічних захворювань.

Вивчення здоров'я населення та вплив на нього соціальних чинників -найважливіша складова частина соціальної медицини.

Існує багато визначень поняття ²

^издоровя \ Наведемо деякі з них:

• енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона: "Здоров'я - це стан організму, всі частини якого нормально розвинені та правильно функціонують";

• словник Grand Larousse Encyclopédique (1962): "Здоров'я - стан інди­віда, чий організм функціонує добре";

• Encyclopedia Británica (1959): "Здоров'я - це стан фізичної міцності та благополуччя, при якому організм правильно виконує свої функції";

• А.Д. Степанов: "Здоров'я - це стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої функції";

• Ю.П. Лісіцин: "Здоров'я - гармонійна єдність біологічних і соціальних якостей, обумовлених вродженими та набутими біологічними та соціальними чинниками (а хвороба є порушенням цієї єдності, цієї гармонії)".

Досить оригінальне визначення здоров'я дає академік В.П. Казначеєв: "Здоров'я - це процес збереження та розвитку біологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості життя".

Як бачимо, є багато підходів до визначення здоров'я. Практично в кожному з них не враховуються ті чи інші важливі аспекти життєдіяльності людини,

групи людей, населення в цілому. Очевидно, що і не може бути якогось одного універсального, придатного на всі випадки життя визначення здоров'я.

Найбільш доцільним є такий підхід до визначення здоров'я, при якому вра­ховуються різні цілі (мал. 1).

Загальнофілософський (норма для живого): інтервал, у межах якого кількісні коливання біологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму

Здоров'я індивіда;

а) теоретичний підхід (ідеал):

стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем урівноважені з навколишнім середовищем, відсутні захворювання, хворобливі стани чи фізичні дефекти;

б) практичний підхід:

стан організму, коли він здатний повноцінно виконувати свої функції

Мал. 1. Схема цільового підходу до визначення поняття "здорова".

Якщо мова йде про здоров'я в загальнофілософському плані, тоді цей термін є синонімом поняття "норма", широко вживаного в біології.

З точки зору здоров я окремої людини, тобто індивідуального підходу, може бути два варіанти.

Перший - теоретичний, якщо визначати здоров'я людини як теоретично можливий ідеал, до якого варто прагнути, але який фактично важко досягти. В цьому плані найбільш придатним є визначення, що дає Всесвітня організа­ція охорони здоров я: "Здоров я - це стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем урів­новажені з навколишнім середовищем, відсутні якісь захворювання, хво­робливі стани та фізичні дефекти".

Другий варіант - практичний, коли треба дати відповідь, здорова чи хвора та чи інша людина. При цьому головним є здатність організму повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функці'Г.

Коли мова йде про популяційне здоров я, тобто здоров'я населення та окремих його груп, треба мати на увазі, що єдиного критерію, за яким можна визначити стан здоров'я населення, наприклад, регіону, країни, міста, району, області, немає. В цьому разі в світовій статистиці прийнято використовувати комплексний підхід до визначення поняття "здоров'я" населення. Під цим розуміють умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом показників:

• демографічних (народжуваність, смертність, середня очікувана тривалість життя);

фізичного _% розвитку;

захворюваності;

інвалідності;

частоти донозологічних станів (мал. 2).