В областях України (1997).

Серед чоловіків найвищі показники очікуваної тривалості життя відміча­ються в Львівській області та в м. Києві. Найнижчі для чоловіків ці показники були в Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях.

У Європі середня очікувана тривалість життя серед жінок становить у середньому 76,9 років: у Швеції - 81,8 років, Греції - 80,5 років, Фінляндії -80,5 років, Англії - 79,5 років (1995 рік). Серед чоловіків цей показник у Європі дорівнює 68,4 років: у Швеції - 76,3 років, Греції - 75,2 років.

Як відомо, найбільший вплив на показники середньої очікуваної тривалості життя спричиняє смертність від хвороб системи кровообігу, новоутворень і зовнішніх причин (нещасні випадки, отруєння, травми).

Так, рівень смертності від хвороб системи кровообігу в Україні майже в два рази вищий, ніж у середньому по Європі, а смертність внаслідок зовнішніх причин - у 3,6 раза.

На сьогодні Україна за тривалістю життя на 10 років відстала від Західної Європи. У чоловіків ця різниця становить 13 років, серед жінок - 9 років. І це тим більше прикро, бо в середині 60-х років Україна зрівнялась із Західною Європою, США та Японією за цими показниками середньої тривалості життя.

Нині рейтинг України серед країн за середньою тривалістю життя дуже низький (102 місце у жінок і 126 у чоловіків).

Комплекс демографічних показників - рівень і структура загальної смерт­ності та смертності немовлят, середня очікувана тривалість життя, питома вага осіб старше 60 років, тип вікової структури населення, переважання в структурі смертності тих або інших класів захворювань, поширеність хронічних неепідемічних хвороб ~ дозволяє визначити в тій чи іншій країні тип патоло­гії населення. Розрізнюють країни з неепідемічним, епідемічним і проміж­ними типами патології (таблиця 3).

Таблиця З

Характеристика основних типів патології населення наприкінці XX сторіччя

Показники, основні характеристики здоров'я	Тип патології
	неепідемічний (економічно розвинуті країни)	проміжний (недо­статньо економічно розвинуті країни)	епідемічний (країни, що розвиваються)
Рівні загальної смертності (на 1000 населення)	низькі (8-12)	середні (13-16)	високі (17-20 і більше)
Рівні смертності немовлят (на 1000 народжених живими)	НИЗЬКІ (6-15)	середні (16-30)	високі (30-60 і більше)
Середня очікувана тривалість життя (роки)	висока (65-75 і більше)	середня (50-65)	низька (40-50)
Тип вікової структури населення	регресивний	стаціонарний	прогресивний
Темпи постаріння населення (питома вага осіб старших 60 років, %)	значні (15-20)	помірні (5-Ю)	низькі (нижче 5)
Захворювання, що займають провідні місця в структурі смертності	хронічні неепідемічні	хронічні епідемічні	інфекційні

Демографічну ситуацію в Україні протягом останнього десятиліття характеризують як незадовільну.

Про різке погіршення демографічної ситуації в Україні свідчать такі дані: за період з 1987 по 1998 рр. народжуваність скоротилась у 1,7 раза, а за 6 років з 1991 по 1998 рр. померло на 1,9 млн. чоловік більше, ніж народилось. Україна серед інших країн має відносно високі рівні загальної смертності та смертності немовлят.

Серед причин, що обумовлюють погіршення демографічної ситуації в Україні в 90-х роках, учені відзначають:

• економічну дестабілізацію;

• зниження життєвого рівня переважної більшості населення;

• деградацію соціальної сфери;

• катастрофічне погіршення стану довкілля;

• загострення криміногенної ситуації.

Слід зазначити, що вплив на демографічну ситуацію - в напрямку підвищення народжуваності та зниження смертності населення і особливо смертності немовлят, а також підвищення тривалості життя - є важливою складовою частиною соціальної політики нашої держави.

У доповіді-звіті за результатами роботи над проектом "Українська ініціатива з охорони здоров'я", виконаним фахівцями Міністерства охорони здоров'я в співпраці з Державним комітетом статистики та Національною академією наук в 1996-1997 рр., за участю Кабінету Міністрів України та за сприяння ЮНІСЕФ, Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров'я пропону­ються такі рекомендації щодо поліпшення демографічної ситуації:

127. Забезпечення більшої прив'язки до вирішення демографічних проблем усіх напрямків соціально-економічної політики, в першу чергу в галузі заро­бітної плати, приватизації, житлової та податкової політики.

128. Посилення соціального захисту материнства та дитинства із запрова­дженням відповідної допомоги на рівні не нижче вартісної межі малозабез-печеності.

129. Сприяння жінкам у вирішенні проблем працевлаштування для успішного поєднання їх професійної діяльності з материнством.

4. Вжиття заходів, спрямованих на покращання умов утримання тавиховання дітей у навчально-виховних закладах.

5. Створення нової моделі дошкільного дитячого закладу в кількох регіонахУкраїни (Київ, Харків, Одеса, Чернівці).

6. Створення системи моніторингу бездомних дітей.

Контрольні питання

130. Визначення поняття "здоров'я" з точки зору індивідуального теоретичного, практичного та популяційного підходів.

131. Медичні показники здоров'я населення.

132. Провідні групи чинників, що впливають на здоров'я населення.

133. Що таке демографія, її основні розділи?

134. Які показники належать до демографічних?

135. Які показники характеризують природний рух?

136. Джерела вивчення показників природного руху.

137. Показник "демографічного навантаження". Методика розрахунку.

138. Методика визначення загального та спеціальних показників народжуваності.

10. Фактори, що впливають на рівень народжуваності. Тенденції, характерні дляпоказника народжуваності в Україні.

139. Загальний та спеціальні показники смертності. Методика розрахунку.

140. Причини смертності в різних групах населення.

141. Смертність немовлят в Україні, її вікові особливості.

142. Причини та фактори, що впливають на формування рівня смертності немовлят.

143. Перинатальна смертність. Методика розрахунку показника.

144. Що розуміють під середньою очікуваною тривалістю життя? Показники в Україні та інших країнах.

145. Характеристика сучасної демографічної ситуації в Україні.