5.6. Інфекційні та паразитарні хвороби

Інфекційні та паразитарні хвороби - основна загроза людству протягом віків - у першій половині XX ст. відступили на другий план, поступившись першим місцем у смертності населення розвинутих країн хронічним неепідеміч-ним хворобам. Завдяки успіхам мікробіології, вірусології, імунології, епідеміо­логії були ліквідовані та локалізовані спалахи особливо небезпечних з них -віспи, чуми, холери. Значно зменшилась розповсюдженість дитячих інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики. Розвиток санітарії та гігієни призвів до переривання основного механізму передачі кишкових інфекцій. Завдяки успіхам медицини в лікуванні новими високоефективними антибіотиками, сульфаніламідами тощо, в більшості розвинутих країн світу вони вже не відносяться до 10 перших причин смерті населення.

Але цілий ряд інфекцій, переважно вірусної етіології (грип, вірусні гепа­тити, СНІД) мають тенденцію до зростання.

При скороченні темпів розповсюдження більшості відомих інфекційних захворювань в другій половині XX ст. зареєстровані хвороби, що пов'язані з трансформацією відомих збудників, має місце хронізація процесів, формування латентних, безсимптомних, атипових форм інфекційних уражень.

У країнах, що розвиваються, високий рівень інфекційної захворюваності постійно підтримується, головним чином, за рахунок хвороб з фекально-оральним механізмом розповсюдження, паразитарних і ендемічних.

Все це свідчить про важливе медико-соціальне значення інфекційних захворювань у минулому, і в сьогоденні, а також в XXI столітті.

Інфекційні хвороби - одна з головних причин економічних збитків у багатьох країнах світу, пов'язаних з лікуванням та реабілітацією, тимчасовою втратою працездатності хворих. Значні кошти витрачаються на здійснення програм первинної (імунізація, протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, санітарно-технічні заходи тощо), вторинної та третинної профілактики.

Проблема актуальна й для нашої держави. Смертність населення України в 1997 році внаслідок інфекційних і паразитарних хвороб майже не змінилась і становила 21,89 на 100 тис. (табл. 7 та 8). Максимальні рівні смертності зареєстровані в Донецькій, Закарпатській та Херсонській областях, а міні­мальний в Черкаській області. Чоловіки помирають від них в 5-6 разів частіше, ніж жінки. Вони відносяться до п'яти провідних причин смерті дитячого населення.

Таблиця 7

Смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1990-1997 рр. (на 100 тис. Населення)

Населення	Рік
	1990	1996	1997
Все населення	11,5	20,6	21,9
Населення працездатного віку	11,7	26,5	27,7

Таблиця 8

Смертність чоловічого та жіночого населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1997 році (на 100 тис. Населення)

Стать	Місто + село	Місто	Село
Обидві статі	21,0	21,0	21,0
Чоловіки	40,0	40,2	39,5
Жінки	6,7	6,9	7,0

Захворюваність на інфекційні та паразитарні хвороби є суттєвою загрозою для здоров'я. Щорічно від них страждає майже чверть населення України. Вони - одна з 10 головних причин загальної захворюваності за даними 1999 року. Частота зареєстрованих випадків у 1999 р. становила 2998,1 на 100 тис. населення. У жінок інфекційні хвороби реєструють частіше, ніж у чоловіків. Є й регіональні відмінності, пов'язані з рівнем урбанізації та промис­лового розвитку (первинна захворюваність вища в Донецькій та Дніпропетровсь­кій областях). Захворюваність, як і смертність, вища у сільських мешканців.

Серед населення працездатного віку в 1997 році було зареєстровано 3318,7 випадків на 100 тис. жінок і 1994,8 - чоловіків. Населення старшого працездатного віку має значно нижчі показники захворюваності (в 1,5-3,8 раза для жінок і чоловіків відповідно). Найбільшу загрозу інфекційні та паразитарні хвороби становлять для дітей, у яких рівень поширеності в 1999 році становив 7207,3 на 100 тис. відповідного населення.

Грип і гострі інфекції верхніх дихальних шляхів є першою причиною звертань за медичною допомогою як серед всього населення, так і серед осіб працездатного віку. Зростання захворюваності на грип пов'язане з високими темпами урбанізації. Його розповсюдження стимулюють також інтенсивність міграції, розвиток транспортних сполучень імунного статусу населення.

Серед всіх інфекційних хвороб, що реєструються в Україні (за МКХ-10), найбільший вплив на стан здоров'я мають вірусні гепатити, гострі кишкові та інфекції, керовані засобами специфічної профілактики, певні вірусні та паразитарні хвороби.

Захворюваність на деякі з них представлена на малюнку 11. 132,1

1 23456789 10 Мал. 11. Рівні захворюваності на деякі інфекції в Україні в 1997 році