11.2. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню

Стоматологічна допомога сільському населенню здійснюється на кожному організаційному етапі медичного забезпечення цього контингенту (мал. 2).

На рівні сільської лікарської дільниці сільським жителям надається первинна стоматологічна допомога, в якій беруть участь різні медичні заклади цього етапу.

На кожному фельдшерсько-акушерському пункті повинно бути обладнання та інструментарій для надання першої медичної допомоги стоматологічному хворому. Фельдшер ФАПу може зняти чи зменшити гострий зубний біль за допомогою аналгетиків і протизапальних медикаментів і попередити таким чином розповсюдження одонтогенного запалення, може видаляти зуби III ступеня рухомості.

Він відіграє значну роль у ранньому виявленні неускладнених форм стоматологічних захворювань, пропаганді санітарно-гігієнічних знань з питань догляду за зубами, в своєчасному направленні хворих до лікаря-стоматолога дільничної лікарні.

Головний стоматолог

Види лікувально-профілактичної допомоги —^

Рівні надання сто мат

ДОНОМ.

Обласний відділ охорони здоров'я

Амбулаторно- по л іклі нічна

Швидка

Стаціонари

Обласні заклади

III

Обласна стоматологічна поліклініка

Травм ну нкг

Кабінет невідкладної допомоги

Відділення

Терапевтичне відділення

Хірургічне відділення

Госпрозрахункове ортопедичне відділення

Кабінети

Терап. кабінет

Щелепно-лицева хірургія

Районні заклади

>э| Районна стоматологічна поліклініка

Районна поліклініка

Приватні заклади

Районна лікарня -

Відділення

Травмпункт

Кабінет невідкладної допомоги

Щелепно-лицева хірургія

Кабінети

Терапевтичне відділення

у у у V

Хірургічне відділення

£1

ортом, кабінет

Оргопедичне (госпрозрахункове) відділення

терап. кабінет

-Ж

терап. кабінет

ФЛП

ФЛП

ФЛП

Сільська дільнична лікарня	Лікарська амбулаторія
змішаний прийом

Сільська лікарська дільниця

Лікарська допомога

Долікарська допомога

Мал. 2.

Організаційна схема надання стоматологічної допомоги сільському населенню.

Для планової санації організованих колективів дітей і дорослих, які проживають у непунктових селах, бажаною є організація на ФАПах або в школах стаціонарних стоматологічних кабінетів, куди б згідно з графіком виїзджав лікар-стоматолог дільничної або районної лікарні.

В сільській дільничній лікарні чи лікарській амбулаторії функціонує стоматологічний (зуболікарський) кабінет, а в деяких і зуботехнічна лабо­раторія.

Стоматологічний кабінет створюється в першу чергу при тих дільничних лікарнях, які мають більше 15 ліжок і найбільш віддалені від районних центрів. Лікарські штати встановлюють з розрахунку 0,25 посади стоматолога на 1000 дорослого і 0,25 на 1000 дитячого населення.

Найбільш висока питома вага (понад 50 %) звернень сільського насе­лення припадає на сільську лікарську дільницю. Тому піклування про стан і рівень їх допомоги на першому етапі потребує постійної уваги керівників стоматологічної служби району та області.

Завданням кабінету є надання допомоги з терапевтичної та хірургічної стоматології (а при наявності зуботехнічної лабораторії здійснення також зубопротезування); проведення планової санації дітей дошкільних і шкільних закладів; санація вагітних жінок, стаціонарних хворих, а також декретованих груп робітників сільського господарства.

При наявності на дільниці 4-5 тисяч мешканців найбільш ефективним методом роботи сільського стоматологічного кабінету є диференційований прийом хворих за таким графіком: терапевтичні хворі - 2 дні на тиждень, хірургічні хворі - 1 день. Інші дні відводяться для планової санації.

Однією з найбільш важких з точки зору організації є ортопедична допомога, тому що її рівень залежить не тільки від лікаря, а й насамперед від роботи зуботехнічної лабораторії, яка потребує значних коштів.

Згідно зі штатними нормативами на 1000 дорослого сільського населення виділяються всього 0,07 посади лікаря-стоматолога-ортопеда. Посади зубних техніків на госпрозрахункові чи спецкошти встановлюють залежно від обсягу роботи та діючих норм часу на їх проведення. Тому організувати цю службу в кожному селі неможливо, хоча потреба в ній дуже велика.

Розбіжності в організації ортопедичної стоматологічної допомоги міському і сільському населенню в деякій мірі ілюструють дані таблиці 4.