Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
біостатистика нові ООЗ / книги ООЗ / Москаленко, Вороненко - Соціальна медицина та організація охорони здоровя.doc
Скачиваний:
4638
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
16.89 Mб
Скачать

Непрацездатності.

Важливими завданнями при проведенні експертизи тимчасової непрацездат­ності є призначення хворому режиму (амбулаторного, домашнього, стаціонар­ного, санаторного), а також надання рекомендацій відповідно до умов праці та професії.

До порушень режиму, вказаного лікарем у листку непрацездатності, відносяться:

  • відсутність хворого вдома при призначенні йому домашнього режиму:

  • відсутність без поважних причин для відвідин лікарів ЛКК у призначений день;

  • прихід на прийом у нетверезому стані;

  • вихід на роботу без санкції лікаря;

  • виїзд до іншої місцевості без дозволу ЛКК.

Право видачі листків непрацездатності надано лікарям лікувально-профі­лактичних закладів.

Не мають право їх видавати лікарі швидкої та невідкладної медичної допомоги, госпрозрахункових поліклінік і медичних кооперативів.

Лікарі пунктів охорони здоров'я мають право видавати листок непрацездат­ності на 1-2 дні з подальшим направленням хворого до поліклініки медико-санітарної частини або поліклініки за місцем проживання.

Не видається листок непрацездатності:

  • особам, які видають себе за хворих або навмисно заподіяли шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків;

  • особам, тимчасова непрацездатність яких пов'язана з травмою, отрима­ною при скоєнні злочину;

  • на час примусового лікування за рішенням суду (крім психічних хворих);

• на час перебування під арештом і на час проведення судово-медичної експертизи.

Право продовження листка непрацездатності разом з лікуючим лікарем надається:

  • головному лікарю (заступнику головного лікаря з експертизи працездат­ності);

  • завідуючому відділенням;

  • лікарсько-консультативній коміссії.

У лікувальних закладах з одним лікарем (у сільській місцевості, віддалених районах тощо) йому надано право особисто видавати листки непрацездатності протягом всього терміну захворювання.

Лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) створюється при наявності в штаті не менше, ніж 15 лікарів, що ведуть амбулаторний прийом.

Лікарсько-консультативна комісія (ЛКК)

Голова ЛКК

Заступник головного лікаря з експертизи працездатності, а при його відсутності - головний лікар

і

г

г

Завідувач відповідного відділення

Лікуючий лікар

Мал. 2. Склад лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Основними завданнями ЛКК є:

  • вирішення складних і конфліктних питань експертизи непрацездатності;

  • продовження листка непрацездатності до одужання (після 6 днів);

  • видача листка непрацездатності на санаторно-курортне лікування;

• видача листка непрацездатності при переведенні на іншу роботу при туберкульозі та професійному захворюванні;

• направлення хворих на медико-соціальну експертну комісію;

• продовження листка непрацездатності по догляду за хворою дитиною з 11 по 14 день;

• видача листка непрацездатності для лікування в іншому місці.

Порядок проведення експертизи тимчасової непрацездатності при захворюванні

Право видачі лікарняного листка при амбулаторному лікуванні надається лікуючому лікарю на мінімальний термін 1 день і максимальний - 3, а потіад, при необхідності продовжити його ще на 3 дні, тобто загалом на 6.дні£7^

З приводу захворювання на грип, що виникло під час епідемії, одномоментна видача лікарняного листка може становити 5 днів, але максимальний термін також не може перевищувати 6 днів.

Продовження листка непрацездатності після 6 днів амбулаторного лікування (при наявності в штаті всіх осіб, які мають на це право) проводиться лікуючим лікарем разом із завідувачем відділення.

При проведенні експертизи тимчасової непрацездатності завідуючий відді­ленням поліклініки:

  • продовжує листок непрацездатності до одужання (після 6 днів);

  • консультує, вирішує спірні питання;

• продовжує листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною з 7 по 10 день (завідувач педіатричним відділенням).

При тривалих захворюваннях продовжити листок непрацездатності після особистого огляду хворого можна не більше, ніж на 10 днів одноразово.

При стаціонарному лікуванні листки непрацездатності на весь час госпіталізації хворого видаються лікуючим лікарем спільно з завідуючим відділенням.

При безперервному захворюванні максимальний термін видачі ЛКК листка непрацездатності становить 4 місяці, а при наявності перерв, якщо працівник отримав декілька листків непрацездатності з одного й того ж захворювання потягом року - 5 місяців.

При туберкульозі та професійному захворюванні ці терміни становлять відповідно 10 і 12 місяців.

Після зазначених вище максимальних термінів лікарсько-консультативна комісія направляє хворого на МСЕК з листком непрацездатності та відповідно оформленим направленням.

Якщо МСЕК не має підстав вважати хворого інвалідом, то за її санкцією листок непрацездатності продовжує лікувально-профілактичний заклад.

V Листок непрацездатності в зв'язку зі штучним перериванням вагітності за бажанням жінки видається на перші три дні. При наявності ускладнень його продовжують, починаючи з 11-го дня перебування в стаціонарі. Пги аборті за медичними показаннями та при мимовільному аборті листок видається та продовжується, як при захворюванні.

Працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза межами їх постійного місця проживання (наприклад, під час відрядження, на відпочинку), листок непрацездатності видається за місцем їх тимчасового перебування лікуючим лікарем лише за санкцією головного лікаря.

Якщо співробітник захворів під час відпустки за власний рахунок, лікарня­ний листок він не отримує. Але якщо йому була надана така відпустка з вини підприємства (і це оформлено наказом), то відповідно до ст. 26 Закону України "Про відпустки" підприємство зобов'язане виплатити компенсацію в розмірі 2/3 тарифної заробітної плати.

Працюючим інвалідам лікарняний листок видають на термін не більше двох місяців підряд і не більше трьох місяців загалом у календарному році.

Правила видачі листків непрацездатності при побутовій та виробничій травмах дещо відрізняються.

При втраті працездатності у зв'язку з побутовою травмою на перші п'ять днів видається довідка, а починаючи з шостого дня листок непрацездатності. Якщо травма виникла внаслідок стихійного лиха (землетрус, повінь, пожежа та ін.) або анатомічного дефекту постраждалого, лікарняний листок видається на весь період непрацездатності за загальними правилами.

Що стосується виробничого травматизму, то він характеризується "Поло­женням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 623 від 10.08.93 р.

Згідно з ним, виробничими вважаються травми, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі й у відряджен­нях, а також під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства, в іншому місці роботи протягом робочого часу;

  • проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства;

  • проведення робіт в інтересах підприємства, де працює потерпілий;

• прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвер­дженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням власника.

В усіх зазначених випадках травма підлягає розслідуванню та спеціальному обліку, якщо вона:

1) призвела до втрати працездатності на один або більше робочих днів;

2) до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу, неменш як на один робочий день;

3) до смерті на підприємстві.

При виробничій травмі листок видається з першого дня непрацездатності. Такий же порядок передбачено і для травм невиробничого характеру якщо:

  • нещасний випадок трапився по дорозі на роботу чи з роботи;

  • при виконанні донорських функцій;

  • при виконанні громадського обов'язку з рятування людей;

  • під час участі в спортивних іграх на офіційних змаганнях.

При тимчасовій непрацездатності внаслідок травми для вирішення питання про оплату лікарняного листка необхідно скласти відповідний акт:

• при травмі, одержаній на виробництві - акт за формою Н-1;

• при травмах невиробничого характеру, які прирівнюються до вироб­ничих - акт за формою НТ.

При виробничій травмі акт за формою Н-1 складається комісією, в складі керівника служби охорони праці підприємства, керівника структурного підроз­ділу, представника профспілкової організації.

Затверджений власником підприємства акт за формою Н-1 надсилається потерпілому, керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу за місцем нещасного випадку для здійснення запобіжних заходів.

Положення про визначення та облік нещасних випадків, травм невиробни­чого характеру затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 421 від 5 травня 1997 року.

Ним, зокрема, передбачено здійснення їх розслідування як таких, що прирівнюються до виробничих, за місцем праці потерпілого чи тією організа­цією, яка зобов'язана забезпечити чи відповідає за безпечну життєдіяльність людей на певній території. Результати розслідування використовують при призначенні потерпілому допомоги.

Для відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, лікувальним закладом видається "Довідка про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації" (ф. № 94-

і/о).

При тимчасовій непрацездатності від захворювання та травми внаслідок зловживання алкоголем, сп'яніння чи дій, з цим пов'язаних, замість листка непрацездатності видається довідка спеціального зразка. Якщо ж у період звільнення від роботи за цією довідкою виникає нове захворювання, більш тяжке та патогенетично не пов'язане з попереднім (наприклад, інфаркт, ін­сульт, туберкульоз, онкологічне захворювання), то з 11-oro дня звільнення від роботи видають листок непрацездатності.

Видача листків непрацездатності по догляду за хворим По догляду за дорослим хворим членом сім'ї листок непрацездатності видаться, якщо відсутність догляду загрожує його життю чи здоров'ю, якщо при необхідності його не можна госпіталізувати через відсутність місць у стаціонарі, а серед членів сім'ї немає іншої особи, яка могла б доглядати хворого. Листок непрацездатності по догляду за дорослим хворим видається не більше ніж на три дні, у виняткових випадках подовжується, але не більше ніж на 7 календарних днів загалом.

Листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною у віці до 15 років, видається на період не більший 14 календарних днів. При цьому на перші 6 днів - одноособово лікарем-педіатром, з 7 по 10 день - разом із завідувачем відділення, а з 11 по 14 день - за рішенням організованої в дитячій поліклініці лікарсько-консультативної комісії.

По догляду за дитиною, що проживає в зоні радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, листок видається на весь період її хвороби.

Слід зазначити, що в амбулаторно-поліклінічних умовах листок непраце­здатності по догляду за хворою дитиною може видаватись не тільки матері, а й іншому члену сім'ї, якщо мати з поважної причини не може його здійснювати.

Після максимального терміну 14 днів лікарем-педіатром видається довідка по догляду за дитиною до її одужання при гострому захворюванні чи настання ремісії при загостренні хронічного захворювання, яка оплаті не підлягає.

При захворюванні двох дітей в різний час видають листки непрацездатності по догляду за кожною дитиною, якщо вони хворіють одночасно - один листок. Якщо друга дитина захворіла на кілька днів пізніше, то по догляду за нею видають листок непрацездатності на встановлений строк з першого дня її захворювання (незалежно від тривалості догляду за першою).

Листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною до 6 років, а за тяжко хворою і після 6 років при стаціонарному лікуванні, видається матері на весь строк її перебування в стаціонарі разом з дитиною..

Листок непрацездатності може видаватись і по догляду за здоровою дити­ною у віці до 3-х років у тому разі, якщо матір, перебуваючи в частково сплачуваній відпустці по догляду, захворіла. В таких випадках його отримує працююча особа, яка буде доглядати дитину під час хвороби матері.

Не дозволяється видача листка непрацездатності по догляду:

  • за хронічними хворими;

  • при відмові хворого або його родичів від госпіталізації;

  • при встановленні карантину в дитячій установі;

• якщо матір знаходиться в черговій відпустці або у відпустці без збере­ження заробітної плати.

При санаторно-курортному (амбулаторно-курортному) лікуванні листок непрацездатності видається, якщо чергової та додаткової відпусток недостатньо для лікування та проїзду до санаторію та назад. Листок видається на термін лікування з урахуванням часу проїзду до санаторію та назад за вирахуванням щорічної основної та додаткової відпусток. Але якщо працівник вирушає до санаторію на долікування безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу після деяких хвороб (гострий інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, аорто-коронарне шунтування, виразкова хвороба шлунка чи дванадцятипалої кишки та ін.) листок непрацездатності видається на весь час перебування в санаторії.

Для окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь­кої катастрофи, передбачено одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням проїзду туди й назад, з виплатою допомоги з державного страхування незалеж­но від того, ким і за чий рахунок видано путівку.

Порядок видачі листків непрацездатності при карантині

Підставою для цього є відсторонення працівника від роботи органами санітарно-епідеміологічної служби внаслідок заразного захворювання осіб, які його оточували. Відсторонення від роботи та, відповідно, видача листка непрацездатності проводиться, якщо працівник мав контакт з тими, хто захворів на холеру, чуму, цереброспінальний менінгіт, дифтерію, черевний тиф і паратифи.

Листок непрацездатності з приводу карантину видає лікар-епідеміолог, а в разі його відсутності - санітарний або лікуючий лікар на час термінового відсторонення від роботи.

Стосовно осіб-бацилоносіїв, якщо вони можуть бути джерелом розповсю­дження інфекції з врахуванням особливостей виробництва (підприємства громадського харчування, дитячі, побутові заклади), їх тимчасово переводять на іншу роботу, а в разі неможливості цього відсторонюють від роботи з видачею листка непрацездатності.

Слід ще раз зазначити, що особі, яка доглядає дитину, звільнену від відвідування дошкільного закладу, а також особі, звільненій від навчання, видається довідка про карантин. Аналогічну довідку отримає також студент для підтвердження в навчальному закладі об'єктивної причини пропуску занять.

Якщо працівник у зв'язку з туберкульозом або професійним захворю­ванням тимчасово переводиться на іншу роботу з нижчою оплатою, то на весь час, але не більше двох місяців, ЛКК видає йому листок непрацездатності (так званий доплатний або трудовий лікарняний листок).

Тимчасова непрацездатність при протезуванні

Листок непрацездатності для протезування видають лише тоді, коли хворого госпіталізують до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства. Його видає лікар стаціонару спільно з головним лікарем медичного відділу протезно-ортопедичного підприємства на термін не більший ніж ЗО календарних днів з урахуванням проїзду в обидва кінці. При протезуванні в амбулаторних умовах або в звичайному лікувальному закладі листок непрацездатності не видається.

В зв'язку з вагітністю та пологами листок непрацездатності видається на 70 календарних днів до пологів і 56 - після. У випадках ускладнень і народжень кількох дітей відпустка після пологів становить 70 календарних днів. Працюючим жінкам, віднесеним до постраждалих від Чорнобильської катастрофи, відпустка становить 90 календарних днів до та 90 - після пологів.

Експертиза стійкої непрацездатності

Експертизу стійкої непрацездатності, або інвалідності проводять медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), які з 1992 р. підпорядковані МОЗ України. МСЕК організовують з розрахунку на 100 тисяч дорослого населення за адміністративно-територіальним поділом і за профілем. Адміністративно-тери­торіально МСЕК поділяються на обласні, центральні міські, міські, районні.

До складу міської (районної) МСЕК входять три лікарі-експерти. За профі­лем МСЕК бувають загальні та спеціалізовані (мал. 3). До складу МСЕК загального профілю входять: терапевт, хірург, невролог; до складу спеціалізо­ваної - два лікарі провідного профілю та один терапевт або невролог.

МСЕК

Загального профілю

Спеціалізовані

Терапевт

Хірург

Невролог