- •Соціальна медицина та організація охорони здоров'я
- •Авторський колектив:
- •Рецензенти:
- •3.1. Предмет та зміст медичної статистики
- •Організація медичної статистики в Україні, її правове забезпечення.
- •3.2. Організація та проведення статистичного дослідження
- •Необхідний об'єм вибірки для деяких методів формування масиву
- •Розподіл хворих за частотою пульсу після прийому препарату
- •Розподіл хворих, що звернулися до поліклініки, за віком та статтю
- •Розподіл випадків звертання в поліклініку за віком та статтю в зв'язку з нозологічними формами патології
- •3.3. Відносні величини
- •3.4. Графічні зображення статистичних даних
- •3.5, Середні величини
- •Розподіл хлопчиків 7 років за зростом
- •Терміни лікування хворих з пневмонією в стаціонарі
- •3.6. Оцінка вірогідності результатів дослідження
- •Результати лікування хворих за окремими методиками
- •Розрахунок величини відхилення
- •Квадрат відхилення теоретичних даних від фактичних та середній квадрат відхилення
- •3.7. Непараметричні критерії оцінки вірогідності результатів дослідження
- •Динаміка швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу до та після лікування (мм. Рт. Ст.).
- •3.8. Динамічні ряди
- •Динаміка перинатальної смертності (на 1000 народжених)
- •Динаміка смертності немовлят в Україні (%о)
- •3.9. Метод стандартизації
- •Частота ускладнень при опіках в стаціонарах а і б (і етап)
- •Розрахунок за прямим методом стандартизації (III та IV етапи)
- •3.10. Кореляційно-регресійний аналіз
- •Кореляційна залежність за направленістю, силою та формою зв'язку
- •Взаємозв'язок між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень
- •3.11. Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів
- •Діагностична (прогностична) таблиця тяжких загрозливих станів у дітей при респіраторних гострих вірусних інфекціях та грипі
- •4.1. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я
- •Здоров'я індивіда;
- •Здоров'я населення:
- •3. Фізичного розвитку
- •5. Донозологічного стану
- •4.2. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
- •Динаміка основних демографічних показників в Україні (1950-1999 рр.)
- •Населення України (%о).
- •В Україні (1999, %о).
- •В областях України (1997).
- •4.3. Методика вивчення захворюваності (загальної, з тимчасовою втратою працездатності)
- •Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (мкх-10)
- •Захворюваності
- •4.4. Загальні тенденції захворюваності населення
- •Основні показники, що характеризують інвалідність
- •4,6. Фізичний розвиток
- •5.1. Хвороби системи кровообігу
- •Соціально-економічні наслідки злоякісних новоутворень визначаються за втратами
- •Зниження
- •Фізичні та психічні страждання,
- •Зниження доходу, розпад сім'ї, сирітство, удівство
- •Смертність населення України від новоутворень з 1990 по 1997 рік (на 100 тисяч населення)
- •5.3. Травми
- •Смертність від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій. 1997 рік (на 100 тисяч чоловік) (мінімальні та максимальні рівні)
- •5.4. Психічні розлади
- •Смертність від психічних розладів в Україні (на 100 тис. Населення)
- •5.5. Наркоманії
- •5.6. Інфекційні та паразитарні хвороби
- •Смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1990-1997 рр. (на 100 тис. Населення)
- •Смертність чоловічого та жіночого населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1997 році (на 100 тис. Населення)
- •(На 100 тисяч населення).
- •У 1988-1996 роках
- •Показники, що характеризують розповсюдження віл/сніДу в Україні
- •Особи з професійними факторами ризику
- •Розділ 6. Основи організації лікувально-профілактичної допомоги
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
- •Лікувально-профілактична допомога
- •1.2. Лікувально-профілактичні заклади особливого типу
- •1.3. Диспансери
- •1.4. Амбулаторно-поліклінічні заклади
- •1.5. Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
- •1.6. Санаторно-курортні заклади
- •2. Санітарно-профілактичні заклади 2,1. Санітарно-епідеміологічні заклади
- •2.2. Заклади санітарної просвіти
- •3. Фармацевтичні (аптечні) заклади
- •4. Інші заклади
- •5. Заклади медико-соціального захисту
- •Забезпеченість населення України ліжками різних профілів у 1990-1999 рр. (на 10 тисяч населення)
- •1990-1999 Рр. (на 10 тис. Жителів).
- •1. Керівники лікувальних і санітарно-профілактичних закладів та їх заступники
- •II. Керівники структурних підрозділів
- •III. Лікарі-спеціалісти
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •6.3, Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Характеристика відвідувань сімейних лікарів у сша
- •6.5. Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •IV етап
- •III етап
- •II етап
- •6.6. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах
- •6.7. Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській аес
- •Кількість осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мешкають в зонах радіоактивного забруднення (станом на 1.01.1998 р.)
- •Види та розподіл обсягів надання пільг постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених чотирьох категорій *
- •На 10 тисяч населення.
- •Захворюваність окремих груп первинного обліку потерпілих дорослих і підлітків на окремі захворювання (на 10 тисяч)
- •6.8. Організація швидкої медичної допомоги
- •| I Можливі заклади
- •6.9. Організація медичної допомоги населенню літнього віку
- •Прогноз чисельності населення віком понад 65 років в Україні
- •7.1.0Снови медичного страхування
- •7.2. Економічна сутність страхової медицини
- •7.3. Страхова медицина в економічно розвинених країнах світу
- •7.4. Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні
- •8.1. Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я матері та дитини
- •Представництво жінок у різних галузях економіки */
- •8.2. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •8.3. Організація медичної допомоги дітям
- •Госпіталізація в разі потреби хворих дітей до інфекційної лікарні
- •Кабінет невідкладної допомоги Рентгенівське відділення (кабінет)
- •Штатні нормативи лікарів дитячих поліклінік
- •Кабінет невідкладної допомоги
- •Денний гельмінтологічний напівстаціонар
- •9.1. Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка
- •9.2. Методика оцінки якості медичної допомоги
- •Дані про роботу поліклініки (за даними талона амбулаторного пацієнта)
- •Непрацездатності.
- •2 Лікарі даного профілю
- •Забезпеченість населення України лікарями-стоматологами (зубними лікарями)
- •Рівнем захворюваності)
- •11.1. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •Міська стомат. Поліклініка
- •Категорії самостійних стоматологічних поліклінік і штатні нормативи лікарського персоналу (орієнтовний розподіл по відділеннях і кабінетах)
- •11.2. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню
- •Обласний відділ охорони здоров'я
- •Кількість осіб, яким було проведено протезування зубів (на 100 осіб дорослого населення)
- •11.3. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям
- •11.4. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •Європейські цілі стоматологічного здоров'я до 2015 року (вооз euro, проект oratel, 1994)
- •11.5. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •Умовні одиниці обліку працеємкості роботи (уоп) лікарів-стоматологів і зубних лікарів (надано вибірково)*
- •3. Співвідношення фасеток до литих зубів у мостоподібних протезах:
- •5. Кількість протезів, виготовлених зубним техніком за звітний період:
- •11.6. Стан стоматологічної допомоги населенню України та концепції її подальшого розвитку
- •Деякі показники діяльності стоматологічної служби України протягом 1993-1997років *
- •13.1. Управління системою охорони здоров'я
- •13.2. Управління медичною справою (медико-санітарною допомогою, охороною здоров'я) вУкраїні (друга половина хуіі-кінець XX ст.)
- •13.4. Комплексний підхід щодо удосконалення управління
- •13.5. Теорія управлінських систем
- •13.6, Загальна характеристика процесу управління
- •13.7. Функції управління
- •13.8.Технолого-функціональні фази процесу управління
- •14,2. Планування в системі охорони здоров'я України
- •14.3. Ринок медичних послуг
- •14.4. Особливості ринку медичних послуг
- •14.5. Ціноутворення медичних послуг
- •Поліпшення здоров'я найбільш вразливих груп населення (діти, інваліди, люди похилого віку)
- •Груп захворювань (серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо)
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичногозабезпечення дорослого населення
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомогиміському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомогина засадах сімейної медицини
- •Підручник
- •Здоров'я
Таблиця 4
Кількість осіб, яким було проведено протезування зубів (на 100 осіб дорослого населення)
Населення |
Роки | |
1993 |
1997 | |
Всього в Україні |
2,9 |
1,5 |
В тому числі: |
|
|
мешканцям міст |
3,4 |
1,9 |
мешканцям сільської місцевості |
2,2 |
1,0 |
Серед загальної кількості протезованих у 1997 році сільські жителі становили 21 %, міські - 79 %.
Для усунення цих розбіжностей при районних лікарнях для мешканців сіл створюється централізована зуботехнічна лабораторія. Лікар-стоматолог дільничної лікарні, який підготував групу з 10-15 чоловік, у визначений день запрошує з району стоматолога-ортопеда та медичну сестру. Вони ведуть прийом вже частково підготовлених хворих. Одночасно формуються зубні відбитки.
Призначивши пацієнтам друге відвідування, бригада повертається до району. Привезені зубні відбитки здають до зуботехнічної лабораторії, робота якої спрямована на першочергове виготовлення протезів для жителів цього села.
Згідно з існуючими штатними нормативами, у сільських лікувально-профілактичних закладах не передбачені посади лікарів-стоматологів-ортодонтів, тому ортодонтична допомога дітям надається у районних чи міжрайонних ортопедичних відділеннях (кабінетах).
Стоматологічна допомога населенню на другому етапі здійснюється стоматологічними відділеннями, кабінетами при центральній районній лікарні чи самостійною районною стоматологічною поліклінікою з терапевтичними, хірургічними ортопедичними кабінетами та зуботехнічною лабораторією. В кожному адміністративному районі організується також ортодонтична допомога.
Лікарі стоматологічного відділення чи самостійної стоматологічної поліклініки надають населенню спеціалізовану допомогу, організовують планову санацію дітей шкільного та дошкільного віку, робітників промислових підприємств і груп диспансерного обліку.
Вони також входять до складу спеціалізованих бригад лікарів-стомато-логів, які виїжджають на приписні дільниці, фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти, в сільські дільничні лікарні.
Лікарі стоматологічної поліклініки чи відділення центральної районної лікарні надають також організаційно-методичну та лікувально-консультативну допомогу сільським стоматологічним закладам.
Стоматологічне відділення поліклініки районної лікарні складається з трьох основних кабінетів - терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та зуботехнічної лабораторії.
При центральній районній лікарні організується також пересувний стоматологічний кабінет для надання допомоги сільському населенню. До його штату входять лікар-стоматолог-терапевт, стоматолог-ортопед, зубний технік, медична сестра та санітарка. Пересувні кабінети в першу чергу надають допомогу населенню тих лікарських дільниць, де відсутні лікарі-стоматологи, а також організованим колективам господарств у період масових сільськогосподарських робіт.
їх графік роботи заздалегідь доводиться до відома місцевих медичних працівників, адміністрації сільськогосподарських підприємств та населення.
В стоматологічному відділенні районної лікарні сільське населення отримує в повному обсязі більш кваліфіковану та спеціалізовану стоматологічну допомогу, вищу за якістю та ефективністю порівняно з першим етапом.
Основні функції стоматологічного відділення такі:
здійснення заходів з профілактики захворювань щелепно-лицевої ділянки;
своєчасне виявлення хворих та їх лікування;
надання кваліфікованої амбулаторної стоматологічної допомоги;
планова санація декретованих груп населення;
диспансерне спостереження за окремими групами стоматологічних хворих;
експертиза працездатності;
• комплекс реабілітаційних заходів і, перш за все, ортопедичне лікування і протезування;
• аналіз стоматологічної захворюваності.
В сільській місцевості, особливо в період активних сільськогосподарських робіт, лікарі-стоматологи повинні широко використовувати односеансові методи лікування, за принципом максимального надання допомоги в одне відвідування з метою попередження ускладнень незакінченого лікування (це особливо стосується карієсу) та економії часу пацієнта.
Така практика обумовлена тим, що сільське населення звертається в стоматологічне відділення районної поліклініки в основному в період гострого болю, після зняття якого досить часто не з'являється повторно для закінчення лікування.
Що стосується хірургічних хворих з гострим болем, то вони повинні одержати допомогу в день звернення до поліклініки.
Ортопедична стоматологічна допомога в районній поліклініці надається лікарями-стоматологами-ортопедами та зубними техніками. Однак зуботехнічна лабораторія, в зв'язку з відсутністю технічних можливостей, не спроможна виготовити литі бюгельні та порцелянові протези, напівкоронки, коронки з облицюванням, штифтові зуби та інше. Ця складна робота може виконуватись тільки у великих централізованих лабораторіях при обласних стоматологічних поліклініках, куди надходять воскові репродукції протезів з районних лікарень. В областях з недостатньою забезпеченістю зубопротезною допомогою можуть бути організовані міжрайонні зубопротезні кабінети для обслуговування населення кількох сусідніх районів.
Для надання ортопедичної допомоги сільському населенню створюються великі централізовані зуботехнічні лабораторії. При відповідних штатах у них підвищується якість роботи, збільшується кількість виготовлених протезів
Ортодонтичну допомогу в районах із невеликою кількістю населення організовують міжрайонні ортодонтичні кабінети. Лікарі-ортодонти надають її дітям з аномаліями зубощелепної системи, проводять профілактичні огляди дошкільнят і школярів молодших класів, визначають потребу дітей у ортодон-тичному лікуванні, формують з них диспансерну групу, проводять комплекс лікувально-профілактичних заходів. Методичну допомогу ортодонтичному кабінету надає обласна стоматологічна поліклініка.
Посади лікарів-стоматологів і лікарів-стоматологів-хірургів стоматологічного відділення районної поліклініки з чисельністю обслуговуваного населення до 25 тисяч чоловік встановлюються з розрахунку 0,27 посади сумарно на 1000 дорослого населення, яке проживає в районному центрі та 0,25 посади на 1000 дорослих жителів приписної дільниці, а також 0,02 посади на 1000 дорослого населення, що проживає на іншій території району.
Посади лікарів-стоматологів-ортопедів утримуються на госпрозрахунку чи за рахунок спеціальних коштів і встановлюються з розрахунку: 0,08 посади на 1000 дорослих жителів даного населеного пункту та 0,07 посади на 1000 чоловік дорослого населення приписної дільниці та інших населених пунктів.
Завідувач стоматологічного відділення поліклініки призначається при мінімальній кількості посад лікарів-стоматологів - 7 чоловік, замість 0,5 посади лікаря.
Кількість посад середнього та молодшого медичного персоналу залежить від кількості посад лікарів у відділенні, а нормативи їх розрахунку такі ж, як і для самостійних стоматологічних поліклінік.
Посади зубних техніків зуботехнічної лабораторії (утримуються на госпрозрахунку чи за рахунок спецкоштів) встановлюються, виходячи з обсягу виконаних робіт щодо зубопротезування та норм витраченого часу на зуботех-нічні роботи.
Якщо в населеному пункті, де розташована поліклініка, мешкає понад 25 тисяч чоловік, то за погодженням з органами охорони здоров'я замість нормативів, зазначених вище, встановлюються інші нормативи лікарських посад:
для обслуговування населення районного центру - згідно зі штатними нормативами для міських поліклінік з населенням понад 25 тисяч чоловік;
для обслуговування населення, яке проживає на приписній дільниці та на інших територіях діяльності лікарні - без урахування міст і селищ міського типу з числом мешканців понад 25 тисяч чоловік - з розрахунку одна посада лікарів усіх найменувань сумарно на 10 тисяч чоловік населення.
Як вже підкреслювалось, у сільських лікувально-профілактичних закладах згідно зі штатними нормативами не передбачені посади лікарів-ортодонтів. З малої кількості штатних посад лікарів-стоматологів у сільській місцевості дуже важко виділити посади лікарів-ортодонтів. Однак у великих районних населених пунктах з чисельністю 50-70 тисяч мешканців із загальної кількості посад лікарів-стоматологів можливо ввести у штатний розклад по 0,5 посади лікаря-ортодонта та техніка-ортодонта.
Стоматологічна допомога сільському населенню на третьому етапі надається обласними стоматологічними поліклініками. Вони є центрами надання висококваліфікованої вузькоспеціалізованої стоматологічної допомоги населенню області, а також консультативно-діагностичної допомоги хворим, які направлені для цього з лікувально-профілактичних закладів області. Крім того, обласна стоматологічна поліклініка здійснює організаційно-методичне керівництво всіма стоматологічними закладами області,
В своєму складі обласна стоматологічна поліклініка може мати терапевтичні, хірургічні, ортопедичні відділення із зуботехнічною лабораторією (на госпрозрахункових або спеціальних коштах), відділення профілактики стоматологічних захворювань, пересувне відділення стоматологічної допомоги, лікувально-діагностичні кабінети, організаційно-методичний кабінет і інші підрозділи. Схематично це представлено на малюнку 3.
Головний лікар
Заступник з медичної частини
Завідувачі спеціалізованих відділень
Завідувач зуботехнічної лабораторії
Заступник з господарчої частини
Завідувач оргметод-кабінету
Головна медична сестра
Структурні підрозділи
X
Лікувально-профілактичні відділення та кабінети поліклініки
Реєстратура
Допоміжні підрозділи
X
X
Профілактики стоматологічних захворювань
Пересувної стоматологічної допомоги
Терапевтичне
Фізіотерапевтичний кабінет
Хірургічне
Рентгенологічний кабінет
Ортопедичне
X
Зуботехнічна лабораторія
Кабінет функціональної діагностики
Лабораторія
Адміністративно-господарча частина
Т
Оргметодкабінет —
Н Дитяче стоматологічне відділення
Бухгалтерія —■
Госпрозрахункові підрозділи
Можливі підрозділи
Мал. 3. Схема управління та структура обласної стоматологічної поліклініки.
В обласних лікарнях, а також у багатопрофільних лікарнях великих міст організуються стаціонарні відділення хірургічної стоматології - відділення щелепно-лицевої хірургії. Стаціонарної стоматологічної допомоги потребують хворі с одонтогенними запальними процесами чи з травмами щелепно-лицевої ділянки. Серед усіх стоматологічних захворювань питома вага такої патології становить близько 1-2 %.
Організаційна структура, завдання щелепно-лицевого хірургічного відділення, його функції, а також штати медичного персоналу не відрізняються від інших загальнохірургічних відділень багатопрофільних лікарень.
Слід пам'ятати, що в стаціонарі обласних і великих міських лікарень розгортаються стоматологічні кабінети для надання медичної допомоги хворим, які мають захворювання порожнини рота та зубів.
Згідно з відповідним наказом МОЗ України № 33 від 23.03.2000 р. в обласних стоматологічних поліклініках передбачається встановлення посад медичного персоналу з такого розрахунку.
Лікарів-стоматологів і лікарів-стоматологів-хірургів
• 4 посади сумарно на 10 тисяч чоловік дорослого населення міста, де знаходиться поліклініка;
• 2,5 посади сумарно на 10 тисяч чоловік дорослого сільського населення;
• 2,7 посади сумарно на 10 тисяч чоловік дорослого населення інших населених пунктів.
Лікарів-стоматологів-ортопедів, що утримуються за госпрозрахункові та спеціальні кошти:
• 1 посада на 10 тисяч чоловік дорослого населення міста, де розташована поліклініка;
• 0,7 посади на 10 тисяч чоловік дорослого сільського населення;
• 0,8 посади на 10 тисяч чоловік дорослого населення інших населених пунктів.
Лікарів для забезпечення консультативної та організаційно-методичної роботи встановлюють з розрахунку 2 посади на один мільйон чоловік дорослого населення, прикріпленого до поліклініки.
Посади завідувачів відділень встановлюють: стоматологічними - одна посада на кожні 12 посад лікарів-стоматологів і лікарів-стоматологів-хірургів, але не більше 3-х посад на поліклініку; зубопротезними, які утримуються на госпрозрахунку чи за спецкошти - одна посада на поліклініку, яка за діючими штатними нормативами має 4 посади лікарів-стоматологів-ортопедів.
Посада заступника головного лікаря з медичної частини встановлюється при наявності в штаті стоматологічної поліклініки не менше 40 лікарських посад.
Посади медичних сестер лікарських кабінетів встановлюються з розрахунку одна на:
1 посаду лікаря-стоматолога-хірурга;
2 посади лікарів-стоматологів;
3 посади лікарів-стоматологів-ортопедів.
Кількість зубних техніків зуботехнічних госпрозрахункових лабораторій встановлюються залежно від обсягу роботи за діючими для них нормами часу.
Основним завданням обласної стоматологічної поліклініки є надання лікувально-консультативної та організаційно-методичної допомоги стоматологічним закладам у сільській місцевості та в містах обласного підпорядкування, а саме:
планування та здійснення заходів з профілактики стоматологічних захворювань серед населення області;
здійснення заходів із забезпечення населення області в повному обсязі висококваліфікованою стоматологічною допомогою;
проведення організаційно-методичної роботи, спрямованої на підвищення ефективності профілактики та лікування стоматологічних захворювань, які проводяться всіма лікувально-профілактичними закладами області;
організація та контроль за обліком і звітністю по стоматології в лікувально-профілактичних закладах області:
вивчення та розповсюдження передового досвіду роботи стоматологічних закладів, нових методів профілактики, діагностики та лікування захворювань ротової порожнини та зубів;
планування та реалізація заходів із спеціалізації та вдосконалення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу стоматологічних закладів області;
• аналіз показників діяльності стоматологічних закладів області;
• аналіз стоматологічної захворюваності та розробка заходів щодо її зниження.
В деяких випадках стоматологічна поліклініка разом з територіальним центром екстреної допомоги організовує виїзди лікарів для консультації хворих у райони сільської місцевості.
В роботі обласної стоматологічної поліклініки важливу роль виконують спеціалізовані виїзні бригади лікарів, які згідно з графіком виїжджають в райони області і надають на місцях терапевтичну, хірургічну та ортопедичну допомогу. Графік роботи виїзних бригад завчасно надсилається на місця для попередження населення. Кожна бригада забезпечується відповідним устаткуванням, інструментами та матеріалами. Протягом року обласна стоматологічна поліклініка здійснює 10-11 виїздів таких бригад.
Організаційно-методичний кабінет обласної стоматологічної поліклініки розробляє організаційно-методичні заходи з вдосконалення системи надання стоматологічної допомоги населенню області.
Для цього він виконує наступну роботу:
вивчає захворюваність населення та проводить аналіз діяльності стоматологічних установ області;
відповідає за вивчення, узагальнення та розповсюдження досвіду роботи кращих стоматологічних закладів області;
розробляє організаційно-методичні матеріали із найважливіших розділів лікувально-профілактичної роботи та забезпечує ними керівництво та медичних працівників закладів охорони здоров'я;
надає консультативну допомогу лікарям-стоматологам з питань організаційної роботи та підвищення якості медичної допомоги населенню;
перевіряє організацію обліку та звітності в стоматологічних закладах і здійснює заходи з усунення виявлених недоліків;
бере участь у прийманні державних статистичних звітів органами охорони здоров'я, аналізує звіти стоматологічних закладів і складає загальний звіт всієї стоматологічної служби області;
несе відповідальність за якість стоматологічного обліку та звітності із стоматології;
бере участь у підготовці та проведенні з'їздів, конференцій, нарад, медичних активів стоматологів області.
В організації стоматологічної допомоги населенню області та здійсненні заходів щодо її покращання велику роль виконує головний стоматолог області. Він є позаштатним спеціалістом обласного відділу охорони здоров'я та працює під безпосереднім керівництвом завідувача всієї медичної служби області.
Головний стоматолог співпрацює з організаційно-методичним кабінетом та завідувачами спеціалізованих відділень обласної стоматологічної поліклініки. Він планує та контролює впровадження різноманітних організаційних і методичних заходів, спрямованих на удосконалення організації діяльності служби та на підвищення якості стоматологічної допомоги.
До них відносяться:
заходи з матеріально-технічного оснащення закладів обладнанням та інструментарієм,
впровадження в практику новітніх технологій з діагностики та лікування стоматологічних хворих,
• підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу. Головний стоматолог також аналізує стоматологічну захворюваність в
області, організовує максимальне використання наявних засобів, форм і методів роботи щодо її зниження.
На посаду головного стоматолога призначають досвідчених, висококваліфікованих, авторитетних лікарів, у першу чергу з числа головних лікарів великих стоматологічних поліклінік.