Токсоплазмоз

Збудником токсоплазмозу (Toxoplasmosis) — є одноклітинний організм Toxoplasma gondii з родини Eimeriidae. Токсоплазмоз зустрічається повсюдно. Хворіють ссавці, птахи, а також людина.

Характеристика збудника хвороби.

В організмі сільськогосподарських тварин (проміжні живителі) проліферативні форми збудника (трофозоїти) і цисти локалізуються у різних клітинах органів і тканин (головний мозок, печінка, селезінка, легені, серце, ендотеліальні клітини, лейкоцити, плазма крові, перитонеальна рідина, скелетні м'язи). Трофозоїти аркоподібної або напівмісяцевої форм, нагадують часточки апельсина, їх розміри 4—8 х 2—4 мкм. У центрі токсоплазми розміщене великих розмірів ядро. Внаслідок багаторазового поділу шляхом пупкування трофозоїтів (безстатеве розмноження) виникають округлої або овальної форми цисти величиною до 150 мкм. Вони вміщують у собі велику кількість мерозоїтів. Утворення трофозоїтів і цист в організмі тварин відбувається за 1—3 тижні. Трофозоїти формуються при гострому перебігу хвороби. В цей період збудники виділяються у зовнішнє середовище з молоком, слиною, сечею, витіканнями із носової порожнини, очей, статевих органів. Цисти виникають при хронічному токсоплазмозі.

У котів відбувається статевий розвиток токсоплазм (рис. 6). Після проникнення в організм котячих цисти руйнуються. З них виходять мерозоїти, які проникають в епітеліальні клітини кишечника, де відбувається шизогонія і гаметогонія. При з'єднанні мікрогамети з макрогаметою виникає зигота, яка згодом перетворюється в овальної форми ооцисту (11—13 х 14 мкм). Розвиток паразита в кишечнику котячих триває 7—10 днів. Після цього ооцисти з фекаліями потрапляють у зовнішнє середовище. Тут протягом З—5 діб відбувається стадія спорогонії. Ооцисти у зовнішньому середовищі можуть зберігати життєздатність протягом кількох місяців. Після проникнення в організм сільськогосподарських тварин інвазійних ооцист з них вивільнюються спорозоїти, які згодом перетворюються у трофозоїти. 

Епізоотологічні дані.

Токсоплазмоз належить до природно-вогнищевих хвороб. Збудники хвороби виявлені практично у всіх ссавців та птахів. Важливу роль в епізоотології захворювання відіграють мишоподібні гризуни. У тварин захворювання може проявлятися у вигляді ензоотичних спалахів при значній летальності. Дефінітивні живителі (коти) заражаються збудниками токсоплазмозу головним чином при згодовуванні їм непровареного м'яса з трофозоїтами і цистами від хворих тварин, а також інвазованих мишей та щурів. Інвазування проміжних живителів, у тому числі й людини, може відбуватися аліментарним шляхом під час проникнення з кормом (їжею) та водою інвазійних ооцист або через недостатньо термічно оброблені боєнські відходи, продукти тваринного походження, в утробі матері тощо.

Імунітет при токсоплазмозі нестерильний. Гуморальний імунітет характеризується виробленням специфічних антитіл, які зберігаються в організмі тварини протягом кількох років і можуть бути виявленими за допомогою серологічних реакцій.

Патогенез багато в чому залежить від вірулентності штамів токсоплазм. В організмі тварин збудники хвороби лімфогенним та гематогенним шляхами проникають у центральну нервову систему, паренхіматозні й статеві органи, лімфоїдні тканини. Вони є причиною виникнення запальних процесів у місцях їх локалізації, виділяють токсини, які здатні викликати значні морфологічні й функціональні порушення.