Заходи боротьби з мухами.

Боротьбу з мухами проводять у тваринницьких приміщеннях (ендофільні види) і на пасовищах, у літніх таборах та вигульних майданчиках (екзофільні види мух). В приміщеннях здійснюють профілактичні та знищувальні заходи. Мета профілактичних заходів — ліквідувати місця масового розмноження мух (розвитку личинок і лялечок) в будь-яких органічних субстратах в приміщеннях, на територіях ферм, а також запобігання зальоту мух з територій у приміщення. Необхідно регулярно очищати приміщення від залишків корму та гною. Останній відвозять у гноєсховище для біотермічного знезараження або вивозять в поле. Вигульні загони асфальтують і очищають від залишків корму та гною не рідше одного разу на тиждень. Для запобігання розвитку м'ясних мух своєчасно утилізують трупи тварин, м'ясні та рибні залишки. З метою недопущення зальоту мух у приміщення на вікна й двері вішають сітку з дрібними отворами. Знищувальні заходи спрямовують головним чином проти личинок і дорослих мух (імаго).

Деларвація біотопів мух.

Личинок мух в обмежених місцях (під підлогою, у гною, субстраті прибиралень, у яких відсутня каналізація, та інших) знищують за допомогою інсектицидів: 0,1 %-них емульсій ДДВФ, трихлорметафосу-3 (ТХМ-3); 0,2— 0,5 %-них емульсій тролену, карбофосу, байгону, ціодрину, метатіону, а також 0,5 %-ного розчину аміачної води, 10 %-них розчинів креоліну, ксилонафту або нафталізолу. Залежно від вологості субстрату використовують різну кількість ларвіциду. Якщо вологість субстрату висока, личинки знаходитимуться на глибині до З см (вони жадібні аероби), то використовують 1—2 л на 1 м² поверхні субстрату, а при обробці сухішого субстрату — до 5 л на 1 м². Деларваційні обробки починають з весни й проводять протягом усього теплого сезону. З червня по серпень деларвації проводять один раз на тиждень, а в травні, вересні і жовтні — один раз на два тижні.

З метою запобігання швидкому розвитку у мух резистентності використовувати один і той же інсектицид для деларвації і дезинсекції (знищення імаго) тривалий час небажано.

Дезинсекція.

Весною (остання декада квітня — перша травня) проводять профілактичну дезинсекцію приміщень, що забезпечує знищення мух, які ожили після зимівлі та вилупилися із перезимувалих лялечок. Восени таку обробку проводять з метою зменшення кількості зимуючих комах. Влітку, коли чисельність мух у тваринницьких приміщеннях і на територіях ферм значно збільшується, здійснюють вимушені дезинсекції.

У тваринницьких приміщеннях інсектициди використовують з великою обережністю. При знаходженні в приміщеннях тварин забороняється дезинсекція методом суцільного обприскування, а лише шляхом вибіркових обробок улюблених місць мух (вікна, стінки водонагрівальних титанів, стеля, обігрівальні рефлектори).

При високій чисельності мух та відсутності тварин приміщення дозволяється обприскувати інсектицидами суцільним методом, використовуючи один із таких хімічних препаратів: суміш 1 %-ного (за діючою речовиною) водного розчину хлорофосу з 0,1 %-ною емульсією ДДВФ; 0,2 %-ні водні емульсії ДДВФ, диброму; 0,5 %-ні водні емульсії метатіону, байгону, неоцидолу, карбофосу; 1 %-ну водну емульсію ціодрину; 0,05—0,1 %-ні водні емульсії стомозану, перметрину, анометрину, ціперметрину з розрахунку 50—100 мл на 1 м² оброблюваної поверхні. Інсектицидні рідини наносять на всі внутрішні поверхні приміщень дрібнокраплинним обприскуванням за допомогою машин ДУК, ЛСД, ВДМ або ручного автомаксу. При цьому необхідно дотримуватися заходів безпеки: накривати доїльне обладнання, запобігати потраплянню інсектицидних рідин у годівниці і напувалки. Корів заганяють у приміщення через 2 год після обробки та 30-хвилинного провітрювання. Повторюють дезинсекцію суцільним методом через 2—З тижні залежно від чисельності мух. Весною необхідно обробляти й зовнішні стіни приміщень, особливо з сонячних боків, на яких багато мух, а також вигульні двори, кормоцехи, використовуючи 1—2 %-ні емульсії етафосу, карбофосу, неоцидолу, трихлорметафосу-3 з розрахунку 100—200 мл на 1 м²оброблюваної поверхні.

При відсутності тварин у приміщеннях проводять дезинсекцію аерозолем ДДВФ з розрахунку 10—20 мг на 1 м³. Аерозолем ДДВФ, одержуваним безапаратним методом за рахунок хімічної реакції хлорофосу з лугом (NаОН, КОН) в присутності води, обробляють свинарники, кролятники та пташники в присутності тварин і птиці при експозиції 30 хв. На 1000 м³ приміщення використовують по 1 кг хлорофосу, лугу й води.

Дезинсекції повторюють при збільшенні чисельності мух. При належному санітарному стані приміщень, території ферм, тобто при умові відсутності постійних місць розплоду мух, буває досить однієї дезинсекції на місяць, а при великій чисельності мух їх необхідно проводити щотижня.

У молочних блоках, на пунктах штучного осіменіння дозволяється використовувати препарати з групи синтетичних піретроїдів (стомозан, перол) або отруйні принади, які складаються із 0,5 %-ного хлорофосу, 0,5 %-ного вуглекислого амонію, води та принадних речовин (м'ясні та рибні залишки, меляса, хлібний квас). Розміщують принади у неглибоких жаровнях з розрахунку 0,5 м² поверхні на 100 м² площі підлоги. Обновлюють принади через 1—2 тижні. У цих же приміщеннях можна розвішувати липкий папір, для виготовлення якого застосовують каніфоль і касторову олію (1:2), а також дозволяється використовувати хлорофосні принади (в 0,1 %-ному розчині хлорофосу розчиняють 5 % цукру або меляси).

Для дезинсекції на гноївкозбірниках, гноївкостоках та вигрібних ямах використовують хлорне вапно, розпилюючи його на поверхні субстрату тонким шаром один раз на тиждень.

Триходектоз м’ясоїдних. 

Хвороба  собак,  спричинюється  паразитуванням  на шкірі  волосоїдів  Trichodectes  canis  родини  Trichodectidae і характеризується свербежем, дерматитами, облисінням та схудненням тварин.

Збудник — безкрила комаха розміром 1 – 2 мм. Має сплющене в дорсо-вентральному напрямку тіло. Голова вкрита волосками, ширша за груди. Груди короткі й вузькі, темно-коричневого кольору. Черевце овальне, світло-жовтого кольору з червоно-бурими плямами. Лапки вкриті волосками.

Цикл розвитку. Волосоїди розвиваються з неповним перетворенням упродовж 2 – 3 тижнів. Живляться епідермісом, волоссям, лімфою.

Епізоотологічні дані. Джерелом інвазії є хворі тварини. Зараження відбувається при контакті здорових тварин з інвазованими, а також через підстилку. Інтенсивність інвазії досить висока в холодну пору року. Влітку волосоїдів у собак можна виявити на вухах, біля рота, нижньої губи, подушечок лап, кореня хвоста.

Патогенез. Волосоїди спричинюють у тварин сильний свербіж, внаслідок чого з’являються потертості, виразки, рани, випадання волосся. Молоді тварини уражаються інтенсивніше, ніж дорослі, тому швидко виснажуються, цуценята гинуть.

Клінічні ознаки. Характерний свербіж шкіри, особливо у нічний час. Собаки занепокоєні, агресивні, худі, гризуть ділянки ураження на шкірі зубами. Шерсть випадає, розвивається дерматит.

Діагностика. Враховують епізоотологічні дані й клінічні ознаки, під час обстеження на шкірі собак знаходять волосоїдів, їхні личинки та яйця.

Триходектоз диференціюють від вошивості, корости, екземи, демодекозу, дерматомікозів.

Лікування. Собак купають у розчинах та емульсіях, втирають у місця ураження на шкірі інсектицидні препарати. Застосовують аерозолі акродекс, дерматозоль та інші препарати, що є в торговельній мережі ветеринарних ап-тек. Обробку повторюють у теплу пору року через 8 – 12, у холодну — через 12 – 16 днів.

Профілактика та заходи боротьби. Проводять механічне очищення і дезінсекцію приміщення, кліток, будок, вольєрів. Собакам і котам надягають нашийники, заздалегідь оброблені інсектоакарицидними препаратами тривалої дії.