Епізоотологічні дані.

Хвороба поширена повсюди, проте частіше зустрічається у кінці літа і восени в місцевостях з вологими грунтами. Хворіють переважно поросята від 2- до 6—9-місячного віку. У дорослих свиней хвороба перебігає безсимптомно. Тварини заражаються головним чином на територіях свиноферм, вигульних майданчиках, а також у свинарниках із земляною або дерев'яною підлогою.

Поширенню метастронгільозу сприяє дощове літо й висока стійкість яєць метастронгілюсів у зовнішньому середовищі. Інвазія наростає поступово. Максимальна ураженість свиней метастронгільозом спостерігається влітку і утримується на високому рівні до початку зими.

Патогенез.

У молодняка метастронгільоз перебігає з явищами бронхіту та пневмонії. Інвазовані тварини відстають у рості й розвитку. Мігруючи, личинки механічно пошкоджують стінку кишечника, лімфатичні вузли, порушують цілісність капілярів у легенях і спричиняють запалення бронхів, а також інокулюють в організм тварини патогенну мікрофлору.

Продукти життєдіяльності гельмінтів та розпаду личинок діють токсично й алергічно на організм, внаслідок чого з'являються алергічні реакції у формі еозинофілії, гіперпластичних процесів у ретикулогістіоцитарній системі легень, лімфатичних вузлів і кісткового мозку. В легенях виникає набряк та клітинна інфільтрація бронхіальної і перибронхіальної тканин, міжчасточкових перегородок і альвеол, десквамація альвеолярного епітелію і ендотелію кровоносних судин. Статевозрілі метастронгіли нерідко закупорюють окремі ділянки бронхів, травмують слизову оболонку органів дихання хворих тварин.

Імунітет.

У перехворілих свиней з віком розвивається несприйнятливість до метастронгільозної інвазії, у результаті чого затримується розвиток паразитів і хвороба перебігає в легкій формі. В крові виявляють антитіла.

Клінічні ознаки.

Перші клінічні ознаки стають помітними на 6—9-й день після зараження і проявляються спочатку проносом, а потім відставанням у рості й розвитку молодняка, тварини пригнічені, стоять з опущеною головою, кашляють, з носових отворів виділяється густий, жовтого кольору ексудат. Слизові оболонки бліді й ціанотичні.

Патологоанатомічні зміни.

При розтині трупів характерні патологоанатомічні зміни виявляють у легенях. Це — запалення бронхів, дифузна пневмонія та альвеолярна емфізема. В трахеї, бронхах і альвеолах виявляють велику кількість метастронгілюсів.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз встановлюють на основі реультатів копроскопічного дослідження проб фекалій методом Щербовича із застосуванням насиченого розчину сірчанокислого натрію, ураховують епізоотологічні дані (ураження поросят у теплий період року), клінічні ознаки (кашель, витікання з носових отворів). Для виявлення метастронгілід, які вийшли з яєць, застосовують метод Бермана-Орлова, а також компресорне дослідження дощових черв'яків з метою виявлення у їх тілі личинок метастронгілюсів.

Посмертна діагностика грунтується на виявленні гельмінтів у бронхах і трахеї при розтині трупів свиней. При цьому знаходять велику кількість паразитів і характерні патологоанатомічні зміни в кишечнику й легенях.